Вишинського мало. Чого захоче Путін в обмін на звільнення українських моряків
Ще 10 липня пішов у "політичний відпустку" міністр закордонних справ Павло Клімкін ділився упевненістю, що моряків звільнять, "причому в самий найближчий час". Мовляв, Путін спробує використати наших моряків як "розмінну монету", щоб здобути собі якісь преференції.
Трохи пізніше аналогічну заяву зробив і колишній президент Петро Порошенко, на думку якого ймовірність звільнення моряків 90%. За його словами, російський президент таким чином спробує додати балів своєму головному представнику в українській політиці Віктору Медведчуку, який особисто балотується в парламент в якості одного з лідерів Опозиційної платформи — За життя".
І правда, в останні дні можна виявити достатньо приводів для оптимістичних очікувань у справі звільнення полонених українських моряків. Проблема лише в тому, якою буде ціна, яку Україні доведеться заплатити за "жест доброї волі Москви", адже всі прекрасно розуміють, що просто так Путін відпускати українських заручників, явно не має наміру.
Отже, після того, як Міжнародний морський трибунал ООН зобов'язав Росію негайно і без будь-яких умов звільнити 24 українських моряків і три захоплених росіянами судна — "Нікополь", "Бердянськ" та "Яни Капу", минуло вже майже три місяці і майже місяць з дати, до якої держава-агресор зобов'язане було звільнити моряків. І хоча в Росії періодично повторюють, що плювати хотіли на якісь там русофобські міжнародні суди, насправді тиск, який чиниться на Путіна в цьому питанні Заходом, підштовхує російського президента як закрити цю тему, зрозуміло, з преференціями для себе.
У свою чергу, новий президент України Володимир Зеленський, для якого звільнення моряків було б вкрай корисно в світлі наближення дострокових парламентських виборів, не просто демонструє готовність іти на поступки Путіну, але і встиг зробити кілька кроків, які можна як такі поступки трактувати.
Не дарма після останньої зустрічі в нормандському форматі радників лідерів країн-учасників російська сторона видала новим українським переговірникам на чолі із заступником голови Офісу президента Вадим Пристайко порцію компліментів. Мовляв, українська сторона демонструвала "конструктивний підхід, її стиль різко контрастував з манерами попередників".
Та й перший особистий телефонна розмова між Зеленським і Путіним цілком міг стосуватися в тому числі і теми звільнення моряків. У всякому разі, ряд ЗМІ повідомляють про це з посиланням на свої джерела. Власне, про те, що питання звільнення бранців обговорюється на високому рівні Києвом і Москвою, сьогодні цілком офіційно заявив заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін. Примітно, що остання заява прозвучала на тлі візиту до Києва російського омбудсмена Тетяни Москальковой. Остання, до речі, приїхала в українську столицю, щоб бути присутнім на судовому засіданні по справі російського пропагандиста Кирила Вишинського, затриманого в березні минулого року за підозрою в державній зраді, про можливий обмін якого на українських моряків також досить часто говорять. Правда, сьогодні суд над Вишинським перенесли на п'ятницю, 19 липня, тобто на останній робочий день перед виборами, що залишає якусь можливість, що обмін відбудеться в останній момент і стане фінальним акордом виборчої кампанії як для Зеленського, так і для Медведчука.
Таким чином, маємо одразу кілька "кроків назустріч Путіну", які можуть стати частиною домовленостей щодо звільнення українських полонених. Україна в односторонньому порядку і незважаючи на посилення обстрілу з боку окупаційних сил відвела свої війська в Станиці Луганській, демонструє "конструктивний підхід" у переговорах в мінському форматі, всередині країни здійснюється "повзучий реванш" у вигляді повернення діячів часів Януковича, розмовах про "світі на Донбасі", статус російської мови і т. д. До того ж український суд близький до того, щоб звільнити добре розкрученого на російському телебаченні пропагандиста "РИА Новости" Вишинського. При цьому "втомлені від українського питання" партнери по нормандскому формату Німеччина і Франція активно підштовхують не тільки Путіна до звільнення полонених, але і Київ до вирішення "конфлікту на Донбасі", нехай і ціною поступок Росії. Питання лише в тому, вважатиме Путін всі ці поступки достатніми, щоб звільнити відразу 24 полонених і повернути три кораблі. Для нього подібна політика нової української влади може здаватися чимось само собою зрозумілим, а звільнення моряків якоїсь морквиною перед віслючком. Власне, Путін вже не раз демонстрував схожу тактику — чекати від партнерів поступок, після яких знову підвищувати ставки, щоб домогтися ще більших поступок.
Що ж стосується можливого звільнення полонених в якості піар-акції на підтримку політсили Медведчука, то таку версію навряд чи варто розглядати занадто серйозно. До виборів вже менше тижня і, як не розкручуй можливе звільнення в якості дипломатичного успіху Медведчука, йому це якщо і додасть голосів, то занадто мало, щоб щось серйозно вплинути. 1-2% підтримки — це максимум три-чотири депутати. Вигода занадто мала, щоб Путін робив на це ставку.
При цьому, як би Москва не выпячивала роль Медведчука у разі звільнення моряків, для більшості українців це буде або просто добрим жестом Путіна, або досягненням української влади в особі президента Зеленського і тільки потім результатом переговорів кума російського президента.
Як би те ні було, поки інформацію про звільнення не підтвердить сам Путін або інші офіційні особи в Кремлі, розраховувати на благополучний результат для полону українських моряків як мінімум передчасно. Російський президент якщо та вирішить відпустити українських заручників, то намагатиметься виторгувати собі максимальні преференції, в тому числі і від Німеччини з Францією, одного тільки звільнення Вишинського і зайвого піару для партії Бойко–Медведчука йому явно мало.
