Мовчання ягнят. Що Банкова буде робити з Саакашвілі
Здається, свою думку на цей рахунок висловили вже всі, хто тільки міг: від політиків першого ешелону до журналістів і пересічних обивателів. Єдиний, хто все ще зберігає загадкове мовчання, - це один з головних героїв цієї історії президент Петро Порошенко. Хоча, здавалося б, саме він як гарант Конституції, мав би першим дати оцінку діям грузинського екс-президента і його політичної свити. Але Порошенко поки що мовчить, а разом з ним і вся Банкова разом з РНБО і СБУ. Остання служба, до речі, також мала б реагувати на прикордонний інцидент однією з перших як на явно загрожує державній безпеці.
Тим часом, переночувавши у дорогому львівському готелі, Міхеїл Николозович будує плани зі свого тріумфального в'їзду в Київ. І це незважаючи на те, що генпрокурор Юрій Луценко і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков особисто заявили, що учасників штурму державного кордону чекає неминуче кримінальну розгляд. Перспектива кримінального переслідування апатрида явно не надто хвилює, що не позбавлене логіки. Якщо, розштовхуючи прикордонників, дозволено силою безкарно прориватися через державний кордон, то що вже там боятися якихось поліцейських з прокурорами, які навіть відвертим "сепарам" не завжди в змозі дати толк.
Так що найближчим часом варто очікувати в'їзду колони з нардепів, журналістів і групи підтримки хлопців простіше з Саакашвілі на чолі, облаштування наметового табору під Адміністрацією президента, жителі якого будуть розважати себе піснями про "шоколадної дупе" і вимагати негайно повернути апатриду грузинського походження його заповітну жовто-синю книжечку. І все це під невсипущим контролем українських поліцейських, таких нерішучих, як і залишені в дурнях прикордонники "Шегеней".
Чому ж мовчить Порошенко? А з тієї ж причини, чому провокація з поверненням Саакашвілі перетворилася на суміш театру абсурду з цирком - шапіто. Українська влада просто не може зважитися проявити принциповість, засновану на законі або на своєму прочитанні закону, якщо хочете, оскільки це може сформувати не надто приємне громадську думку. І тому влада не знаходить нічого кращого, ніж, ховаючи голову в пісок, намагатися втекти від реальності чи то сподіваючись, що все якось розсмокчеться сама, то за принципом "ранок вечора мудріший", дивись, потім придумається щось цікавеньке. Правда, такі ідеї звичайно не мають нічого спільного ні з законом, ні зі здоровим глуздом, як це було вчора з зупинкою поїзда або "мінуванням" пункту пропуску.
При цьому Петро Олексійович цілком здатний навіть поміняти свою позицію на протилежну, як це свого часу сталося з блокадою Донбасу. Не зважившись її припинити, президент сам і очолив. За такою логікою від Порошенка цілком можна чекати зустрічі Саакашвілі з хлібом і сіллю та пояснення на кшталт: "Вибачте, Міхеїл Николозович, що так з паспортом вийшло, але це не я, це все чиновники та юридичні крючкотворцы недалекі накоїли, не подумавши. Але ми все виправимо".
Це звичайно ж іронія. Насправді Порошенко просто буде чекати і тягнути час. Тим часом прокуратура і поліція, як і було обіцяно, відкриють кримінальні провадження і почнуть, як зазвичай, ґрунтовні та неспішні розслідування, викликаючи на допити учасників прориву. Може бути, справа дійде і до спроб зняття недоторканності з низки народних депутатів. А різні розслідування в нашій країні, як відомо, можуть тягнутися роками і зникати з часом в небутті.
А що ж Саакашвілі? Заарештувати й вислати його з країни, не кажучи вже про екстрадицію до Грузії, влада, швидше за все, не вистачить рішучості. Хоча вона повинна зробити саме це, як мінімум виходячи з інстинкту самозбереження. Адже якщо фокус популистической опозиції з Саакашвілі пройде без сучка і задирочки, то вона відчує, що може робити в цій країні взагалі все, що їй заманеться. Справа тільки за організаційними ресурсами і збуджений населенням.
Але якщо Саакашвілі залишиться в Україні, то особисто він, як би неприємний він не був для Банкової, буде найменшою проблемою. Міхеїл Николозович буде, як і раніше, їздити і нескінченно піарити себе і своїх напівміфічних реформаторів. А ось Тимошенко, Лещенко, Садовий і компанія продовжать і далі розхитувати підвалини державності, щоб домогтися дострокових виборів, а за допомогою них і влади, чого б це не коштувало для країни. І зупинити цей популістський "шатун" буде вже набагато складніше, ніж сьогодні.
P. S. В обід наступного за "проривом" дня Поршенка таки прокоментував ситуацію, заявивши, що "інцидент абсолютно не вимагає ніяких політичних коментарів", оскільки це виключно правовий питання. Мовляв, вчинено злочин і правоохоронці повинні дати йому оцінку та притягнути винних до відповідальності, а "зараз це справа правоохоронних органів". Як бачимо, все йде до обстоятельному довгого розслідування, у якого дуже великі шанси завершитися нічим.
