Знову на волі. Що змінилося в Одесі, поки Труханов був під арештом

29 жовтня минулого року Труханов отримав підозру через загибель дев’яти людей в Одесі 30 вересня внаслідок повені. За даними слідства, він неналежно виконував службові обов’язки та не забезпечив повноцінного функціонування в місті інженерних мереж. "Це не про халатність, це про злочинну недбалість, яка призвела до смерті людей", — заявляв тоді генпрокурор Руслан Кравченко. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у грудні запобіжний захід продовжили, проте через місяць Труханов опинився на волі. Це рішення багатьох здивувало з огляду на те, скільки було шуму навколо винесеної йому підозри. 

Нині Труханов веде помірну інформаційну активність, дуже обережно коментує події в місті і нікого не критикує. Не менш обережну позицію займає й трухановська фракція "Довіряй ділам" у міськраді. Йти у фронду жодного резону нема. Приміром, на посаді залишився перший заступник міського голови Олександр Філатов, який вважається людиною Труханова. Тобто усунення з посади самого мера не призвело до радикальних чисток від членів його команди, отже, непрямий влив на місто він зберігає. При цьому в політичних елітах розуміють, — для того щоб балотуватися в мери знову, Труханову, як мінімум, потрібно вирішити проблему з російським громадянством. Що поки видається малоймовірним. Тому придивляються, кого опальний ексголова міста теоретично може підтримати на виборах. 

Кого називають кандидатами в наступники Труханова

Місцеві джерела вказують на Олексія Морозова, радника Труханова за часів мерства. Морозов — зовнішньо схожий на колишнього шефа, тільки молодший. Він був радником з питань безбар’єрного простору, очолює громадську організацію "Безбар’єрні", благодійний фонд "Допомога Одещині" та осередок політичної партії "Довіряй ділам" у Пересипському районі. Однак, зауважують в Одесі, у Морозова немає самостійного рейтингу. Тому скоріше очікують на появу іншої фігури, узгодженої з низкою груп впливу, починаючи з тіньових, на кшталт групи бізнесмена Володимира Галантерника, й закінчуючи військовими міською та обласною адміністраціями. Їх, нагадаємо, очолюють ставленики Зеленського — відповідно Сергій Лисак та Олег Кіпер.

Містом також курсують чутки про повернення в одеську політику колишнього заступник Труханова Олега Бриндака, з яким вони посварилися. Подейкують і про спробу розкрутити ще одного ексзаступника мера Дмитра Жемана. Окремі політичні діячі зберігають деякий вплив у місті, але він — вузький. Наприклад, втеклий нардеп Артем Дмитрук зберігає прихильність у середовищі вірних УПЦ МП, де ключовою фігурою є доволі активна матінка Серафима (Надія Шевчик). Але це не той випадок, коли в подібних діячів вкладатимуться гроші та інші ресурси. Певний час увагу привертала фігура бізнесмена Андрія Ставніцера, проте за ним активності у місті не помічають. 

При цьому джерела "ДС" наголошують: ніхто з серйозних персон зараз не поспішає вступати в гру. І тут питання не лише в невизначеності, коли будуть вибори. Справа й у тому, хто і в якому форматі братиме в них участь. Оскільки невідомо, які політсили реально боротимуться на виборах на центральному рівні, місцеві не розуміють, за яку франшизу чіплятися. 

Це стосується й партії "Довіряй ділам". Без Труханова вона може на щось розраховувати лише теоретично — міські депутати працюють з виборцями, але якщо ексмер остаточно випадає з політичного процесу, скоріше за все, його партійні соратники шукатимуть місця в інших проектах. Тим більше у партії є внутрішня конкуренція. Зокрема, протягом останнього року стало помітним зростання ролі екснардепа Віталія Барвіненка. Тим не менше, коли у Труханова виникли проблеми з правоохоронними органами, партію "переписали" не на Барвіненка, а на Олександра Ахмерова, депутата облради і директора департаменту комунальної власності мерії. 

Труханова рано списувати з рахунків? 

Утім, серед одеських еліт побутує думка, що Труханов останнього слова ще не сказав. Його відсторонення розцінюють як політичне, а не юридичне рішення. Тобто є невизначеність, повернеться він у місцеву політику, чи ні. Наприклад, у разі зміни політичної ситуації в центральній владі після президентських виборів. У Труханові на чолі Одеси зацікавлена значна частина регіональних гравців, в яких є налагоджена комунікація з мерією і певна система ухвалення рішень щодо бізнесових питань.

Одеські політичні еліти скептично ставляться до шансів отримати посаду мера Кіпером чи Лисаком. За останнім не помічають особливого бажання балотуватися. Він активно зайшов на посаду, проте зараз існує сумнів, що претендуватиме у подальшому на серйозну участь у політичному житті міста. Що ж до Кіпера, то він намагався наростити політичний капітал, однак у нього схожа проблема з Лисаком — в Одесі, жителі якої претендують на власну регіональну ідентичність, не сприймають їх як своїх.

Отже, можна зробити наступний висновок: поки Труханов сидів під домашнім арештом, нічого важливого у політичному житті Одеси він не проґавив. Усі місцеві групи впливу дуже обережні й не роблять різких рухів. Хіба цікавим видається чергове перенесення першого цього року засідання міської ради. Воно планувалося на 28 січня, потім його перенесли на 11 лютого, нова дата — 25 лютого. Частина депутатського корпусу була невдоволена зміною дат, підозрюючи секретаря міської ради та в. о. мера Ігоря Коваля у небажанні розглядати певні питання порядку денного. Злі ж язики натякали: варто було Труханову вийти з-під арешту, як у міськраді з’явилися ознаки політичного конфлікту.