Білий вождь. Коли Білецький влаштує військовий переворот

Спільний марш "Азова", "Свободи" і "Правого сектору", що пройшов у середу в Києві, став грою об'єднаними правими м'язами
Фото: УНІАН

Приурочене до третьої річниці перемоги Революції гідності марш правих сил виявився досить ефектним зовні, багатолюдним і добре організованим, що, власне, було характерно для всіх попередніх акцій громадянського корпусу "Азов". При цьому учасники акції дуже дозовано використовували необхідні для правих "силові ефекти", обмежившись димовими шашками — не надто небезпечною піротехнікою. Ніяких заворушень, штурмів або протистояння з правоохоронцями, чим відзначилася "Свобода" під час сумнозвісних подій 31 серпня 2015 р.

Апофеозом акції став виступ з парламентської трибуни лідера "Азова" Білецького, який був далеко не таким стриманим, як учасники маршу. Білий вождь (прізвисько Білецького з часів, коли той очолював організацію "Патріот України") висловив вимоги маршу: припинення торгівлі з ОРДЛО, розрив дипломатичних відносин з Росією, відмова від приватизації стратегічних підприємств і націоналізація вже приватизованих, заборона на продаж земель сільгосппризначення, зниження комунальних тарифів, а наостанок зажадав створити реальний механізм відкликання нардепів та імпічменту президента.

Свої вимоги націоналісти назвали не інакше, як ультиматум, у разі невиконання якого погрожують "розігнати цю Верховну Раду". "Ми, українські націоналісти, об'єднаємо свої зусилля для того, щоб протистояти озброєному окупантові на сході та фінансового диктату з Заходу. Але головне, в першу чергу для того, щоб знищити цю владу, яка помилково називається українською", — заявив Білецький.

Власне, фраза "Націоналісти — разом. Разом — ми сила" стала лейтмотивом акції. Мовляв, три націоналістичні сили об'єднуються в одну всесокрушающую. Проте перспективи створення якогось єдиного правого фронту, який застовпить за собою цю електоральну нішу, виглядають не такими оптимістичними, як намагаються показати учасники.

Вже зараз "Свобода" і "Правий сектор" виглядають як молодші партнери Білецького і "Азова". На трибуну разом з Билецким, до речі, вийшли всі нечисленні нардепи від "Свободи", виконуючи роль своєрідної свити вождя, а несподівано жорсткий "ультиматум" від Білецького пролунав крутіше, ніж все сказане Олегом Тягнибоком в останні місяці.

Не варто нагадувати, що Олег Ярославович вважає себе не меншим "харизматом", ніж "вискочка" Білецький, і роль свити при вождя його явно не може влаштувати. Що стосується "Правого сектора", то після відходу Дмитра Яроша ця і без того не надто організована політсила виглядає як збитий льотчик, однак колишня слава головного жаху всіх "російськомовних немовлят" навряд чи дозволить ПС розчинитися в "Азові".

Так що об'єднання правих може бути виключно у вигляді якогось ситуативного союзу в вигляді блоку партій, а можливість спільної участі на майбутніх парламентських виборах буде багато в чому залежати від нового закону про вибори і можливості для участі там блоків партій.

Що стосується вимог "триєдиних правих", то вони нічим особливим не здивували і багато в чому відповідають сподіванням і страхам потенційного електорату — і націоналізація, і торгівля землею, і блокада Донбасу, і антиросійська риторика в зв'язці з антизахідної, і звинувачення влади у зраді і продажу України.

Все це давно вже звучить з вуст усіх професійних політичних "патріотів". Що здивувало в мові Білецького, так це його максимальна "ультимативность" на рівні загроз влаштувати новий переворот.

Притому що ще перед початком акції її організатори заявляли, що вони жодним чином не претендують ні на якій третій Майдан і їх винятково мирна акція.

Якщо "ультиматум" Білецького розглядати як форму "радикального популізму" або як спробу в образі революційного матроса Железняка реально шантажувати українську владу маузером, то скоріше мова йде про першому варіанті.

По-перше, при всій повазі до полку і цивильному корпусу "Азов", при гарній організованості і яскравій картинці реальні можливості і першого, і другого не так великі, як може здатися. Не потрібно забувати, що полк "Азов" на відміну від більшості добробатов не є частиною ВСУ, а підпорядкований МВС. Більш того, в армійських корпусах ставлення до "Азова" не дуже трепетне.

На думку багатьох армійців, на Донбасі "Азов" все ж більше піариться, ніж реально воює. Так що розраховувати на підтримку армії йому явно не доводиться.

По-друге, не потрібно забувати, що за Билецким і "Азовом" стоїть міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і в його плани описаний командиром "Азова" жах явно не входить. Відзначимо, що в Марші гідності взяли участь заступник міністра внутрішніх справ Вадим Троян і радник керівника МВС Зорян Шкіряк, що явно демонструє зацікавленість Авакова в цьому политпроекте. Для Авакова об'єднаний правий проект — це можливість створити для себе і своїх соратників по "Народному фронту" якийсь запасний політичний аеродром, адже не секрет, що рейтинги НФ, м'яко кажучи, залишають бажати кращого. Так що революційну риторику Білецького, швидше за все, варто сприймати як спробу заробити собі максимум політичних балів і обскакати в ніші радикалізму своїх колег-конкурентів по правому крилу.

Тим не менш Білецький все-таки трохи перегнув палицю. Одна справа, якщо "виносити депутатів на вилах" закликає Ляшко, має стійкий імідж політичного клоуна, і зовсім інша, якщо розігнати парламент обіцяє політик, що має в своєму розпорядженні якесь збройне підрозділ і зв'язку з Нацгвардією і МВС. Так що Аваков, який є важливою частиною тієї самої "через непорозуміння називається української" влади, міг би провести з політичним партнером роз'яснювальну бесіду про кордони, які в своїй риториці не варто переходити.