Ціна респектабельності. Скільки Злочевського коштувало відбілитися на Заході та в Україні

Днями стало відомо, що в Україну повернувся екс-міністр Януковича Микола Злочевський. Пізніше з'явилася інформація про те, що він лише ненадовго приїжджав у Київ, але потім знову виїхав за кордон. Злочевського не назвеш надто відомою фігурою, багато хто взагалі не пам'ятають, хто він такий. Однак його поява в Києві викликало чимало шуму. Тому варто нагадати основні віхи його політичної і бізнес-біографії.

Микола Злочевський народився в Києві в 1966 р. У вищий ешелон політики і бізнесу пробився у 2002 р. Тоді він став народним депутатом України за списком СДПУ(о) Медведчука і заснував компанію Burisma, яка з часом стала найбільшої приватної газодобувної компанією України.

Спочатку Burisma вела розвідку і видобуток вуглеводнів в рамках спільних угод з державними підприємствами. Але щоб розвивався газовий бізнес, бажані власні ліцензії. У грудні 2003 р. Злочевський очолив новостворений Держкомітет природних ресурсів, який вперше в історії України провів аукціони з продажу спеціальних дозволів (ліцензій) на право користування надрами. В число щасливих переможців, звичайно, потрапила і Burisma.

Але потім прийшла помаранчева революція, і в лютому 2005 р. Злочевський був звільнений з посади. У 2006 і 2007 рр. був обраний у парламент, обидва рази - за списком Партії регіонів.

Після перемоги Януковича Злочевський в березні 2010 р. був призначений на посаду голови Держкомітету з матеріального резерву, а в липні став міністром охорони навколишнього природного середовища, з грудня 2010 року - міністр екології та природних ресурсів.

У квітні 2012 р. Янукович звільнив Злочевського і призначив замість нього людину зі свого найближчого оточення - Едуарда Ставицького. Втім, Янукович не вигнав Злочевського зі своєї команди, а дав йому маловпливовий посаду заступника секретаря РНБО, на якому той і просидів до лютого 2014 р., поки не був звільнений указом Турчинова.

До того часу Burisma Group перетворилася на єдиний в Україні вертикально інтегрований холдинг, який здійснює розвідку, видобуток і продаж вуглеводнів. Зараз Burisma Group, за її власними даними, має 35 ліцензій на видобуток вуглеводнів в нафтогазоносних областях України, частка компанії серед приватних газовидобувників досягла 30% за обсягами виробництва. Група володіє активами в Італії та Казахстані. Штаб-квартира Burisma Group розташована в Лімассолі на Кіпрі.

Ще в 2013 р. Злочевський сконцентрувався на відбілюванні своєї компанії. Зокрема, він запросив незалежних директорів. У травні 2013 р. рада директорів Burisma Group очолив Алан Аптер, що має 27-річний досвід інвестиційно-банківської діяльності, в т. ч. на керівних постах в Merrill Lynch, Renaissance Capital, Troika Dialog і Morgan Stanley. У січні 2014 року, коли в Україні наростали революційні події, членом ради директорів компанії став екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський, а 18 квітня того ж року, вже після перемоги революції, - юрист американської юридичної фірми Boies, Schiller & Flexner LLP Хантер Байден, другий син тодішнього віце-президента США Джозефа Байдена. Хантер Байден повідомив, що він буде "консультувати компанію з питань прозорості, корпоративного управління і відповідальності, міжнародної експансії та інших пріоритетів". До речі, перший візит Джозефа Байдена до Києва після революції відбувся 22 квітня 2014 р.

Хантер Байден став членом ради директорів Burisma Group якраз після того, як у Злочевського виникли великі юридичні проблеми на Заході. Зокрема, 14 квітня 2014 р. на рахунках двох компаній, контрольованих Злочевським, у лондонському відділенні французького банку BNP Paribas були заморожені $23 млн. Сума, може, й невелика, але проблема була не в ній, а в підозрах, висунутих на адресу Злочевського. Британський Serious Fraud Office, що займається розслідуванням випадків серйозного шахрайства, стверджував у суді, що є підстави вважати, що Злочевський "займався кримінальною діяльністю в Україні, і кошти на рахунку в BNP були доходами від цієї кримінальної діяльності". На думку британського слідчого, перебування Злочевського на посаді міністра екології та природних ресурсів і володіння компанією Burisma було "прямим конфліктом інтересів". У 2010-2011 рр. Burisma, за її власними даними, отримала дев'ять ліцензій на розвідку і видобуток в Україні, що дозволило їй в 2013 р. збільшити видобуток у п'ять разів порівняно з 2010-м

Невідомо, чи допоміг Хантер Байден вирішити юридичні проблеми Злочевського, але вони розсмокталися. У січні 2015 р. суддя британського суду закрив справу через відсутність доказів, та розблокував переклад $23 млн з BNP Paribas на Кіпр.

2 червня 2016 р. компанія Burisma, князь Монако Альбер II і Фонд Олександра Кваснєвського Amicus Europae виступили співорганізаторами форуму з енергетичної безпеки Energy Security for the Future, проведеного в Монте-Карло (до речі, Злоческий там, в Монако, і живе). Після цього завдання відбілювання на Заході можна було вважати практично вирішеною.

Правда, незабаром змінилася влада в США. Але Злочевський швидко підстрахувався і з цієї сторони. У лютому 2017 р. до складу ради директорів Burisma Group увійшов колишній керівник Антитерористичного центру ЦРУ (1999-2002 рр.) і посол з особливих доручень по боротьбі з тероризмом (2002-2004) Джозеф Кофери Блек, близький до республіканців. За його власними словами, його завдання - консультувати групу щодо практик і протоколів безпеки, найбільш ефективних методів захисту, а також програм для запобігання ризиків інформаційних атак. Варто відзначити, що адміністрація Дональда Трампа розглядала кандидатуру Кофера Блека на посаду директора ЦРУ.

Паралельно Злочевський вирішував свої проблеми в Україні. Генпрокуратура вела проти нього дві справи. Одне стосувалося несплати податків його компаніями. Відповідна стаття Кримінального кодексу декриміналізована, тобто можна уникнути кримінальної відповідальності в разі повного відшкодування збитків, завданих державі. Цю справу було закрито Генпрокуратурою в листопаді 2016 р. після сплати Злочевським податків і штрафів на суму 180 млн грн.

Інша річ, більш небезпечне для Злочевського, в грудні 2015 р. забрало НАБУ. Директор НАБУ Артем Ситник заявив, що це було його рішення. У цьому кримінальному провадженні розслідувалася зловживання службовими особами Міністерства екології та природних ресурсів своїм службовим становищем при видачі ліцензій на користування надрами, у т. ч. на користь підприємств групи Burisma. Однак у серпні 2017 р. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) закрила цю кримінальну виробництво, оскільки НАБУ нічого довести не змогла. Перед цим Вищий адміністративний суд України відмовив САП скасування ліцензій на видобуток газу, виданих фірмам Злочевського.

Потихеньку Злочевський вибілюється і на політичному рівні. 2 червня 2017 р. в Монте-Карло відбувся другий форум Energy Security for the Future, і в ньому взяла участь українська офіційна делегація: віце-прем'єр Володимир Кістіон, голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Південця, заступник міністра енергетики та вугільної промисловості з питань європейської інтеграції Наталія Бойко.

Тому короткочасний приїзд Злочевського в Києві - це в загальному-то ніяка не сенсація. Ні на Заході, ні в Україні офіційних претензій до нього немає. Він прекрасно себе почуває в Монако і на Кіпрі, тепер ось і до Києва навідався. Так, він чимало витратився на респектабельність, і 180 млн грн, сплачених в український бюджет, - напевно лише мала частина витрат на ці цілі, якщо уявити, у скільки повинні обходитися послуги Алана Аптера, Олександра Кваснєвського, Хантера Байдена, Кофера Блека, а також скільки коштували виграні суди.

Але все одно є те, чого не можна відмити. І українці це відчувають, як би Злочевського не хотілося протилежного.

Ну і, звичайно, є питання до НАБУ. Генпрокуратура принаймні видавила з Злочевського компенсацію в держскарбницю, а НАБУ просто провалив справу.