"Туалетна дипломатія". Як Тимошенко отримувала "знижку" на газ від МВФ

На минулих вихідних Юлія Володимирівна, як і деякі її конкуренти в боротьбі за президентське крісло, не відмовила собі в задоволенні взяти участь у традиційній Мюнхенській конференції з безпеки, де зустрілася віч-на-віч з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард.

Враховуючи особливу роль, яку відіграють кредити МВФ у внутрішній політиці України, а прямо пов'язана з їх отриманням ціна на газ — у передвиборній риториці Тимошенко, не повідомити про цю зустріч своїм потенційним виборцям лідер "Батьківщини" не могла. Прес-служба кандидата в президенти тут же розповсюдила прес-реліз, що містить, крім фото рукостискання Тимошенко та Лагард, розлогий текст про те, що Юлія Володимирівна не лише наголосила на "необхідності продовження співпраці з МВФ", але і пояснила Лагард, що це співробітництво повинно здійснюватися "з урахуванням реальної ситуації в економіці та соціальній сфері", а питання макрофінансової стабільності та рівня життя українських громадян "були збалансовані, а не в конфлікті".

Паралельно ЗМІ облетіло інше повідомлення прес-служби Тимошенко про те, що лідер "Батьківщини" вже "розпочинає консультації з МВФ про зниження ціни на газ". Згідно з цим повідомленням безпосередньо перед зустріччю з Лагард Юлія Володимирівна запевнила всіх, що її "мистецтво переговорів" дозволить переконати МВФ, що Україна потребує зниження цін на газ, а тому вона прямо зараз, ще до виборів в Україні, хоче обговорити "майбутню спільну роботу з найбільшим донором України", щоб "не витрачати на це час за їх (виборів) завершення".

Ну і на завершення свого спічу Тимошенко цілком у своєму ключі урочисто пообіцяла задовольнити всіх: і населенню дати низькі ціни, і "абсолютну прибутковість" для газової галузі. "Я не дозволю нікому брати монопольні ціни на газ, неринкові, які затверджені не ринком, а урядом, які мають 300% рентабельності. В той час коли українці мають сьогодні середню заробітну плату $300 в місяць і середню пенсію десь на рівні $65 в місяць. І тому все буде збалансовано, газова галузь буде абсолютно прибутковою, навіть в цьому не сумнівайтеся", — заявила Юлія Володимирівна.

В українських ЗМІ сказане Тимошенко до зустрічі з Лагард, під час цієї зустрічі і сам факт переговорів були зліплені докупи, так, що сам собою напрошувався висновок: ще до перемоги Тимошенко на виборах МВФ вступив з нею в переговори про зниження ціни на газ. Тобто не надто вимогливий український виборець повинен був зрозуміти, що в перемозі Тимошенко не сумніваються навіть у МВФ, а сама лідер "Батьківщини" вже почала виконувати свою головну передвиборчу обіцянку.

Правда, всю цю красу тут же зіпсувало повідомлення прес-служби МВФ, де факт зустрічі Лагард з Тимошенко підтвердили, а от про те, що ведуться якісь переговори про газ, зрозуміло, не було сказано нічого. Більш того, в МВФ призвели заяву Лагард, витримане в нудному офіційному ключі. Мовляв, поговорили з Тимошенко в кулуарах конференції, підкреслили "нагальну необхідність зберегти успіхи у відновленні макроекономічної стабільності" і "продовжувати більш глибокі структурні реформи". Загалом нічого сенсаційного начебто початку переговорів з "майбутнім президентом".

Цим відразу скористалися в Адміністрації президента, і заступник голови цього органу Костянтин Єлісєєв виступив з викриттям, звинувативши Тимошенко у, м'яко кажучи, не зовсім коректної подачі інформації про свою зустріч з Лагард, тобто у брехні. Ніяких, мовляв, переговорів про зниження ціни на газ не було, а хто не вірить — почитайте прес-реліз Лагард. На цьому, власне, можна було б поставити в цій історії крапку, якби подібні зовнішньополітичні "проколи" не були для команди Тимошенко системними і не приводили до регулярного висміюванню надмірного бажання лідера "Батьківщини" здаватися більше і вагоміше на міжнародній арені, ніж це є насправді.

Тут відразу згадується знаменита "полювання на Трампа" біля туалету на Молитовному сніданку у Вашингтоні в 2017-м. І при цьому не важливо, чи дійсно Тимошенко влаштувала "засідку" на президента США біля сортиру чи це вже вигадка її недоброзичливців. Той факт, що Юлія Володимирівна готова витрачати чималі сили, час і гроші на скороминущу і ні до чого не зобов'язує зустріч із впливовими західними політиками заради одного фото і явно перебільшених інтерпретацій в українських ЗМІ, характеризує одного з головних претендентів на пост президента не найкращим чином. Така ось кілька принизлива "туалетна дипломатія" виходить.

І як тут не згадати нещодавні звинувачення від відомого антикорупціонера Віталія Шабуніна на адресу Тимошенко про сотні тисяч доларів, витрачених на американських лобістів. І хоча Юлія Володимирівна від звинувачень категорично відхрещується (мовляв, я нікого не наймала, а хто оплатив лобістів в США, не знаю) і довести тут що-небудь юридично навряд чи вийде, в канву "туалетного дипломатії" ці звинувачення ідеально вписуються.

З тієї ж опери і скандали з використанням на з'їзді "Батьківщини" колишнього генсека ООН Андерса Фог Расмуссена і письменника Паоло Коельо, які, самі того не відаючи, стали віп-агітаторами Тимошенко.

Здавалося б, після декількох подібних "проколів" і шквалу критики, викликаної ними, в штабі Тимошенко повинні були б зробити відповідні висновки і своїх піарників трохи осадити, але, схоже, всіх все влаштовує. Юлія Володимирівна чудово розуміє, що з себе представляє її потенційний виборець, і тому цілком свідомо апелює до ірраціонального. Завдання Тимошенко — не переконати виборця голосувати за неї, а закохати його в себе, для чого Юлія Володимирівна подає себе в образі якоїсь колективної мами і разом з тим, що виборець любить за визначенням, з халявою. На цю суміш і має клюнути схильна до патерналізму частина українського народу. Ну а об'єкту ірраціональної кохання кожна людина вибачає більше, ніж найманому менеджеру.

Так що штаб Тимошенко і далі буде "користуватися в темну" європейськими політиками, а Банкова — нещадно її за це критикувати. І кожен в даному випадку буде залишатися при своїх.