Туди і назад. Що робив російський розвідник Ту-142 в небі над Донбасом

Сьогодні з ранку багато ЗМІ, як російські, так і українські, вийшли з сенсаційним заголовком про те, що російська авіація вже патрулює небо Донбасу і готова надавати допомогу окупаційного корпусу

Однак реальність, як завжди, виявилася набагато прозаїчнішою. А всі поспішні висновки робилися з єдиного повідомлення моніторингової групи ОБСЄ, з якого випливало, що 15 лютого в 10:00 її члени на північно-західній околиці Старобешеве (це 32 км на південь від Донецька) спостерігали літак, який нібито рухався у напрямку на південний схід і назад. Європейці вказали, що, на їх думку, це чотирьохдвигуний апарат типу Ту-95 і Ту-142.

І все! Жодних висновків про перетин кордону, дальності виявлення цього літака тут немає. Втім, моніторингова місія намагається висновків, які б йшли на користь версії однієї чи іншої сторони, не робити. Але не в цьому випадку.

Отже, судячи по карті, літак рухався з південно-заходу на північний схід, враховуючи, що до кордону з Росією від місця спостереження всього-33 км, а в гарну погоду великий літак видно на відстані до 100 км, то зрада скасовується.

Російський літак спокійно йшов собі по відомому тільки екіпажу маршруту в російському повітряному просторі. І тип літака не може викликати запитань — в Таганрозі проводиться капітальний ремонт літаків типу Ту-142 (дальній протичовновий літак, цілком здатний виконувати розвідувальні завдання) для потреб морської авіації Росії.

З великою часткою ймовірності можна стверджувати, що переліт з Таганрозького аеродрому і спостерігали члени місії і ніякого перетину кордону просто не було.

Хоча, звичайно, це не означає, що Росія дотримується міжнародне авіаційне законодавство. Контроль над повітряним простором на прикордонних територіях частині Луганської та Донецької областей наша країна втратила ще на початку літа 2014 р., коли російські диверсійні групи навмисно знищили всі радіолокаційні станції в цих районах.

Саме через побоювання того, що Росія може використовувати Луганський та Донецький аеропорти для передислокації військових формувань, і була викликана, без сумніву, героїчна оборона цих об'єктів.

Проте в ході літніх боїв на кордоні в 2014 р. і під Дебальцеве взимку 2015 р. росіяни все-таки обмежено використовували свою бойову авіацію. Так, вже доведеним фактом можна вважати сбитие російським винищувачем Міг-29 нашого штурмовика Су-25 в районі Савур-Могили 23 липня 2014 р. Ймовірно, ракетою класу "повітря-повітря" був збитий і транспортний літак Ан-26 над Краснопартизанском.

А вже випадків застосування бойових Мі-24 і Ка-52, а також транспортних вертольотів Мі-8 в боях на прикордонні буквально десятки. Прикордонники навіть проводили спеціальну прес-конференцію, в ході якої демонстрували залишки некерованих ракет російського виробництва, якими їх обстрілювали російські Повітряно-космічні сили (вони так офіційно називаються).

Що ж стосується останніх днів, то буквально протягом минулого тижня в районі лінії розмежування засікали кілька літальних апаратів, які можуть бути або російськими винищувачами, або фронтовими бомбардувальниками. Також в небі над Донбасом бачили щось, що дуже нагадує Іл-20. Однак ВСУ є чим відповісти у разі застосування Росією своєї авіації на Донбасі.

Після Мінська наше військово-політичне керівництво дуже серйозно поставилося до можливостей росіян за підтримки гібридних збройних формувань з повітря. У район лінії зіткнення на Донбас стягнуто досить велика кількість зенітно-ракетних комплексів різного класу, починаючи від С-300 і закінчуючи "Стрілою-10". Регулярно проводяться навчання з розгортання бойових розрахунків, бойові стрільби на полігоні в Херсонській області (чергові повинні розпочатися буквально на днях).

Бойові порядки військ прикриті достатньою кількістю ПЗРК, є і зенітно-гарматні комплекси "Тунгуска". А якщо врахувати, що в країні зараз розробляється відразу декілька нових систем ППО і модернізуються старі комплекси, то ситуація не така плачевна, як була в 2014 р.

Зрозуміло, що глобально стримати російську авіацію у разі широкомасштабної війни вони не зможуть, однак завдати величезні втрати цілком реально. І це показує досвід тієї ж війни в Грузії в 2008 р., коли при грамотній системі ППО і підготовлених розрахунках втрати російської авіації просто зашкалювали. Був збитий навіть стратегічний бомбардувальник Ту-22М, не рахуючи штурмовиків і середніх бомбардувальників.