В'язниця для "президентів". Коли в Україні будуть саджати технічних кандидатів
Технічних кандидатів, фактично продають своє конституційне право бути обраними, треба притягувати до кримінальної відповідальності. Такої думки дотримується багато експертів. Зокрема, за словами координатора громадянської мережі "Опора" Ольги Айвазовської, "на парламентських чи місцевих виборах дуже поширені "двійники" у бюлетенях, коли кандидати мають однакові імена, і виборці просто плутаються. Бувають і ті, хто виступає в якості "спойлера" - поширюють чорний піар, беруть на себе негативну складову виборчої кампанії третьої сторони".
Історія українських виборів знає десятки, якщо не сотні подібних випадків. Причому "двійникам" часто вдається відібрати у своїх однофамільців до 5% голосів. Зняти їх з виборів у судовому порядку практично неможливо, оскільки часу на тривалі судові тяжби, в ході яких можна довести, що висуванець липовий, немає. Тим більше, закон і Конституція дають право балотуватися всім громадянам. Обмеження існує хіба що за віком і наявності непогашеної судимості.
На президентських виборах "двійників" поки не було, хоча у ЦВК немає законних причин відмовити таким кандидатам у реєстрації. Ймовірно, інші Порошенко, Тимошенко, Гриценка і так далі просто бояться величезних проблем в разі перемоги своїх однофамільців відомих. А ось "спойлерів" вистачало. Можна згадати Романа Козака, який у 2004 році розповідав українцям, що дружина Віктора Ющенка - американка. Безсумнівно, будуть такі кандидати і на майбутніх президентських виборах. Адже у багатьох з заявили про участь немає коштів для застави у 2,5 млн грн. Тим паче - для повноцінного ведення кампанії. Ці люди просто торгують своїм конституційним правом бути обраними. Вони одержать гроші для застави від спонсорів і будуть відпрацьовувати замовлення.
Айвазовська вважає, що заслоном на шляху подібних кандидатів може стати ухвалення Верховною Радою урядового законопроекту №8270, припадає пилюкою у парламентських комітетах з квітня цього року. Відразу зазначимо, у цього документа вже є три альтернативних - "свободівця" Юрія Левченка, Сергія Капліна та групи депутатів на чолі з Валерієм Писаренком. Вони також поки покладені під сукно.
Звернімося до тексту урядового законопроекту. Він серед іншого передбачає відповідальність не тільки за підкуп виборців, але і за підкуп пасивного виборчого права бути обраним. Автори законодавчих нововведень хочуть внести суттєві зміни до статті 160 Кримінального кодексу. Вони пропонують карати штрафами, виправними роботами, обмеженням волі на строк від двох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років за серйозні порушення виборчого процесу. Якщо ж махінації повторюються, або ж організовані групою осіб, то у в'язницю можна потрапити на сім років.
Автори документа хочуть карати за пропозицію або надання кандидату неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов'язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права; за одержання кандидатом для себе або третьої особи неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов'язаних з безпосередньою реалізацією ним свого права бути обраним. Крім того, вводиться заборона на неправомірне використання кандидатом партійної символіки. У нас дуже часто самовисуванці на своїх бордах зображують символіку політсил, які їх не висували. Що є варіантом "спойлерства". На сьогоднішній день покарати такого кандидата практично неможливо.
Однак у цієї корисної законодавчої ініціативи не видно механізм реалізації. Там сказано: особа, крім організатора злочину, звільняється від кримінальної відповідальності за злочин, якщо вона добровільно до притягнення до кримінальної відповідальності повідомила про скоєння злочину і сприяла його розкриттю. Простіше кажучи, кандидат добровільно заявляє, що його хотіли підкупити пропозицією зіграти роль технічного висуванця. І називає імена покупців. Такі випадки, звичайно, можливі, однак навряд чи варто очікувати їх масовості. Із-за серйозного ризику стати жертвою помсти. Швидше, можливий поворот, коли заява кандидата про підкуп може використовуватися як технологія проти якоїсь партії чи одного з лідерів перегонів.
В сухому залишку отримуємо ситуацію, коли намір боротися з кандидатами, які продають своє право бути обраними, знову залишиться всього лише добрим наміром. Дійсно, перспективи проходження через парламент подібних ініціатив виглядають малоймовірно, враховуючи зацікавленість практично всіх політсил у використанні чорних технологій проти опонентів.
