Вбивство Махаурі як привід розібратися з добровольчими батальйонами
У ситуації з вибухом на Бессарабці буде ще багато інформації, багато нюансів і деталей. Тимур Махаурі, або Алі Тимаев — як його насправді звали. Хто така топ-модель Наталія, яка з ним їхала, чи був він дійсно особистим ворогом Кадирова... Я ж хочу звернути вашу увагу на одну деталь, можливо, найважливішу для нас із вами, звичайних українців, пише Depo.ua.
Цей момент — посвідчення Махаурі. Ось це. Бачите — Чеченський батальйон імені шейха Мансура. Розвідник. Воював на Донбасі, в АТО, за свободу і незалежність України. А до того — у своїй рідній Чечні.
І все начебто красиво і правильно. Але є й інша інформація. Наприклад, така, що в Туреччині, де він жив деякий час, Махаурі підозрювався у низці вбивств. А ще злі язики кажуть, що Тімур в Києві був далеко не останньою людиною у відповідних етнічних кримінальних колах. І це вбивство, воно може мати забарвлення зовсім не ту, про яку в п'ятницю ввечері встигли радісно розповісти в телеефірах деякі дуже спраглі камер і софітів політики.
З одного боку, ну, кілер. Ну, кримінальний авторитет (доводилося чути й такі версії). Злочинність була, є і буде. Принаймні, в наших широтах. Але одночасно з цим — посвідчення. І як тепер сприймати цього персонажа? Закривати очі і на що саме? На кримінальний шлейф або на можливу участь у донбаській війні?
Але якби все обмежувалося одним Махаурі, це була б одна історія. І цей кривавий казус підштовхує нас до одного дуже простого і в принципі очевидного питання. А скільки ж в АТО, зокрема, в таких ось добровольчих батальйонів (які і зараз не дуже спілкуються з державою, а тоді, в 2014-му, і поготів; так, в тому числі і тому, що тоді не було з ким і не з чим було комунікувати, я не забув), отаких бійців з кримінальним минулим? Як мінімум минулим, а то і впевненим справжнім.
Так, іноді частинки інформації виринають з цього безкрайого моря на поверхню. Згадайте історії "Айдара", "Торнадо". Але це лише верхівка айсберга, яка — це вам скаже будь-який профільний вчений — складає не більше 10% від загального обсягу. Так і в нашому випадку — то там, то тут з'являються чутки, недомовлені фрази про те, що і з нашого боку не все там чисто". Але це ж з нашого боку. Тому про це намагаються не говорити. Поки не починає говорити вибухівка.
Добровольчі батальйони, крім своєї безперечною позитивною ролі в самий тяжкий час для України, мали і негативний момент. Згадайте історію "Правого сектора" — немає, не ДУК, а, так би мовити, політичного крила цієї організації. Скільки туди вписувалося "мутних" персонажів, потім — а іноді і моментально — створювали проблеми для репутації контори. Безконтрольність. Легкодоступність. Прямий доступ до зброї. Все це не могло не підштовхнути людей з кримінальним минулим або просто авантюрним настроєм до участі в таких організаціях. Тоді, в 2014-му, ніхто особливо не заглядав дарованому коню в зуби, не до того було. А тепер вже і не можна — герої, які воювали за Україну. (Чи, може, й не воювали, а тільки "відзначилися", але хто тепер буде розбиратися.)
Як ставитися до конкретного Махаурі? Не знаю. Хоча вже неважливо, тому що він мертвий і будь-які слова вже не будуть мати значення. Але скільки таких махаурі — чеченських, грузинських, насамперед українських — ще там, на Донбасі, або вже тут, в мирних містах? Причому не просто так, а зі зброєю. Ви ж не забули, що в січні цього року Махаурі затримувала поліція Києва з незаконною зброєю і він навіть отримав умовний термін?
Кожен доброволець, який воював на Донбасі, є потенційним або реальним злочинцем? Звичайно ж, немає. Але ми зараз не в тій ситуації, щоб закривати очі на проблему. Тому цілком очевидно, що потрібен жорсткий контроль з боку відповідних державних органів. Казус Махаурі може і повинен стати для цього, вибачте за цинізм, прекрасним приводом. Фронт — там. А тут — інша життя. І тут ти, як і всі, має бути законослухняним громадянином. І ніякі подвиги (навіть без лапок) на Донбасі не можуть бути індульгенцією в мирних містах і селах. До речі, в тому числі і фактор індульгенції сформував коли з ветеранів Афгану досить потужні злочинні угруповання. Не треба повторювати помилок минулого. Краще на них вчитися.
І ще один цікавий момент. Помітили, хто одним із перших прибув на місце вбивства Махаурі? Нардеп Дейдей. Який не так давно, всього п'ять років тому отримав термін (як раз ті ж п'ять років за розбійний напад. А вже в цьому році в Генпрокуратурі розкрутили справу стосовно пана народного депутата, де фігурують мільйони гривень. Цікавий збіг, чи не так? Чи не збіг? І кому Дейдей обіцяє помститися за смерть Махаурі-Тимаева — Росії, Кадирову або...?