Україну закликають переглянути співпрацю з ВООЗ через її лояльність до Путіна
Україна і окремі країни Євросоюзу жорстко розкритикували Всесвітню організацію охорони здоров’я – зокрема, через візит її регіонального директора Ганса Клюге до Москви у червні 2025 року
Представник ВООЗ тоді зустрівся з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим, а також відвідав т.зв. Петербурзький міжнародний економічний форум, під час якого він, зокрема, закликав "не політизувати здоров’я" і утриматися від санкцій щодо постачань ліків до РФ – що відразу ж розтиражували пропагандисти з російського ТАСС.
Ці дії представника Всесвітньої організації охорони здоров’я були жорстко розкритиковані Міністерством охорони здоров’я України, яке назвало цей візит "неприпустимим".
А народний депутат, глава парламентського комітету з питань охорони здоров’я Михайло Радуцький заявив, що дії ВООЗ "підривають глобальну позицію щодо ізоляції агресора".
У Латвії та Естонії дії ВООЗ назвали такими, що суперечать міжнародним принципам.
Так, міністр закордонних справ Латвії Байба Браже нагадала: "Його заява така ж жахлива, як і сам візит. РФ веде війну проти України, вбиваючи мирних жителів, медичний персонал, здійснюючи напади на лікарні – у тому числі на дитячу онкологічну лікарню".
Міністр соціальної політики Естонії Кармен Йоллер також висловила занепокоєння і уточнила, що з початку війни в Україні, за даними самої ж ВООЗ, було зафіксовано понад 1700 атак на заклади охорони здоров’я.
Також видання зазначає, що це вже не перший приклад суперечливої поведінки з боку ВООЗ. За останні роки організація неодноразово демонструвала толерантність до авторитарних режимів.
Так, у 2017 році ВООЗ навіть призначила диктатора Зімбабве Роберта Мугабе "послом доброї волі", що викликало хвилю міжнародної критики, а очільник ВООЗ Тедрос Гебреєсус неодноразово робив компліментарні заяви на адресу президента РФ Володимира Путіна, і також був звинувачений у надмірній лояльності до Китаю під час пандемії COVID-19.
На думку аналітиків, тісніконтакти ВООЗ з РФ можуть бути пов’язані з фінансовими проблемами організації. На тлі скорочення бюджету та виходу ключових донорів – передовсім, США – навіть внесок РФ у розмірі 22 млн доларів за 2024-2025 рр. набуває для ВООЗ стратегічного значення.
Українські експерти вже ставлять під сумнів доцільність подальшої співпраці з ВООЗ. "Я не розумію, як можна продовжувати з ВООЗ повноцінну співпрацю. Якщо не припиняти її загалом, то можна понизити рівень. Призупинити спільні проєкти, не розпочинати нові. Не проводити спільних заходів, бойкотувати події. Крім цього, не уявляю, як можна приймати в Україні самого Ганса Клюґе", — зазначив співзасновник Ukrainian Healthcare Center Павло Ковтонюк.