• USD 27.8
  • EUR 33.6
  • GBP 38.9
Спецпроєкти

Зсув по фазі. Чому в новій війні між Зеленським і Порошенком може програти Бойко

Ще недавно у Юрія Бойка електоральний поріг міг бути 20%. Але тепер він ризикує обвалитися через тектонічний зсув, який почався в усій українській політиці

Юрій Бойко
Юрій Бойко / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

За останній місяць ми стали свідками різкої зміни політичного іміджу Володимира Зеленського. Суть зміни, що відбулася, ось у чому. Раніше на Банковій вважали найбільш виграшним для Зеленського на наступних президентських виборах бути центристом між Петром Порошенком і кандидатом від ОПЗЖ (Юрієм Бойком або Віктором Медведчуком). А тепер Зеленський розгорнув боротьбу за електорат Порошенка.

Різні джерела говорять, що це рішення готувалося давно. Тобто це не спонтанне кон'юнктурне коливання, а спеціальне стратегічне перепозиціювання, яке повинно забезпечити Зеленському гарантований вихід до другого туру.

Два спонукальних мотиви

Звичайно, це рішення анітрохи не викликане будь-якими змінами в способі мислення Зеленського. Зміну, що відбулася, навряд чи можна пояснити тим, що у нього помінялися політичні погляди, прокинулися глибокі патріотичні почуття або він виніс урок зі своїх помилок.

Все простіше й прозаїчніше. Спрацювали два спонукальних мотиви. По-перше, на Банковій усвідомили досить-таки очевидний факт. Обіцяні народу чудеса (на кшталт швидкого миру на Донбасі, різкого зниження тарифів, повної ліквідації корупції) нездійсненні, тому рейтинг влади падає і падатиме надалі. Продовжуючи позиціонувати себе «центристом, який зшиває країну», Зеленський ризикує взагалі опуститися на третє місце і не потрапити до другого туру.

Тому було вирішено перепозиціонувати Зеленського як «виразника інтересів переважної більшості». Якби в США при владі залишився Дональд Трамп, який має теплі почуття до Путіна, то цілком можливо, що Зеленський почав би виступати як «виразник інтересів переважної більшості, яка вимагає якнайшвидшого миру з Росією». Але на виборах в США переміг Джо Байден, налаштований показати Путіну його місце. І це стало другим спонукальним мотивом, що визначив зміну іміджу Зеленського. На Банковій, зваживши всі «за» і «проти», вирішили, що єдино правильний вихід — це бути «виразником інтересів переважної більшості, яка вимагає якнайшвидшого покарання п'ятої колони Кремля». Це не така вже складна роль, і Зеленський швидко її освоїв.

Тектонічний зсув

Реклама на dsnews.ua

Взагалі-то ця стратегія розрахована на чергові президентські вибори в 2024 р. Але судячи з того, як різко вона стала втілюватися в життя, можна припустити, що на Банковій «про всяк випадок» хочуть бути готовими і до варіанту дострокових президентських виборів уже через півроку .

Швидке і раптове перепозиціювання Зеленського викликало тектонічний зсув у всій архітектурі української політики. Зараз ми на самому початку цього процесу, але зміни вже досить помітні.

Родзинка, яка вкрай важлива, полягає в тому, що тепер Зеленський і Порошенко не просто воюють один з одним (політична війна між ними йде, не припиняючись, вже два роки). Тепер вони воюють за те, хто покаже найбільшу активність і успішність у боротьбі проти Медведчука і інтересів Кремля. А це, звичайно, зовсім інша гра.

Насправді від цієї зміни в іміджі Зеленського всі головні учасники гонки будуть мати свої негативи і позитиви. І питання в тому, хто більше виграє і хто більше програє.

Результати для Зеленського

Позитив для влади в тому, що Зеленський нарешті хоч у чомусь демонструє перемоги: покарав Медведчука, його соратника по фракції ОПЗЖ Тараса Козака та їх телеканали ZiK, NewsOne і «112 Україна», покарав Шарія, ще когось покарає на РНБО 19 лютого... Цим він хоч в якійсь мірі відволікає увагу людей від своїх провалів у виконанні обіцянок, від зростання тарифів, нового спалаху COVID тощо.

Втрати — ну хіба що персонажі на кшталт дубінських. Напевно, якщо подібні персонажі будуть агітувати не за Зеленського, а проти нього, то він втратить скількись голосів. З іншого боку, якщо він буде позбавлятися від такого баласту, то в очах багатьох це буде виглядати нехай слабким і вимушеним, але все-таки очищенням «слуг народу».

Результати для Порошенка

Позитив для Порошенка — він нарешті перестав бути «головним злом», яким був два роки, з того часу як всі його опоненти об'єдналися проти нього під гаслом «аби не Порошенко». Тепер роль «головного зла» перейшла Медведчуку і взагалі прокремлівським силам.

Також Порошенко і його партія «Європейська солідарність» можуть демонструвати моральне задоволення тим фактом, що все те, про що вони говорили всі ці роки, тепер почали говорити і Зеленський зі «слугами народу». Чи перекинеться до Зеленському частина виборців Порошенка? Напевно, так, але Порошенко намагатиметься мінімізувати це перетікання електорату. Для цього він буде піднімати планку, висуваючи все нові ініціативи і вимоги, як він зробив це 15 лютого, закликавши Зеленського повернути підрозділи ЗСУ на позиції, з яких вони були відведені в процесі «розведення сил», повернути керівникам підрозділів право відкривати вогонь у відповідь і негайно повернути на лінію фронту контрснайперскі групи.

Також варто зазначити, що Порошенко вже про всяк випадок подбав про те, щоб убезпечити телеканали, що симпатизують йому, від репресій. 18 лютого він повідомив, що обговорив «переслідування проукраїнських телеканалів» з британським послом Меліндою Сіммонс.

Результати для Тимошенко

Позитив для Юлії Тимошенко — вона і її партія «Батьківщина» тепер стають номером один в центристській ніші. І Тимошенко вже старанно закріплюється в цьому статусі. Вона мовчить на тему протидії Кремлю і його пропаганді, обходить питання про заблоковані Зеленським телеканали Медведчука — Козака, зате щосили педалює тему тарифів, «Нафтогазу» тощо. Саме тема тарифів зараз найбільше хвилює виборців, тому, поки Порошенко і Зеленський воюють з п'ятою колоною Кремля, Тимошенко може спокійно набирати очки у тих, для кого ця війна має третьорядні значення.

Результати для Бойка

Позитив для Юрія Бойка хіба що в тому, що Медведчук, схоже, вже програв йому у внутрішньопартійній конкуренції за право стати кандидатом від ОПЗЖ на виборах президента. Не можна виключати навіть того, що Бойко вижене Медведчука з ОПЗЖ, якщо той стане надто токсичним.

Однак апетит приходить під час їжі, а мисливський азарт — під час полювання. Тому зараз навряд чи хтось дасть гарантії, що під репресії підпаде тільки медведчуківське крило ОПЗЖ. У списку мішеней Банкової можуть виявитися і сам Бойко, і вся ОПЗЖ як його організаційна опора, особливо якщо буде вимальовуватися перспектива виходу до другого туру Порошенка і Бойка.

Тепер об'єднуючим гаслом стає «аби не п'ята колона Кремля». І якщо кандидатом від ОПЗЖ стане не Медведчук, а Бойко, то практично автоматично звання «висуванця п'ятої колони» перейде до Бойка. В такому разі вихід Бойка до другого туру буде дуже проблематичним.

Електоральні зрушення

Щоб уникнути непорозумінь одразу підкреслимо: чутки про те, що Бойко може взяти в першому турі 40%, дуже перебільшені. У другому турі — так, 40% можливі, але в першому турі поріг Бойка — 20%. Нагадаємо, що в 2014-му трійка головних проросійських кандидатів (Михайло Добкін, Вадим Рабінович і Петро Симоненко) набрала сумарно 6,8%. У 2019-му Юрій Бойко і Олександр Вілкул отримали 15,8% на двох. На парламентських виборах в 2014-му проросійські партії набрали 13,3% («Оппоблок» + КПУ), в 2019-му — 18,3% (ОПЗЖ + «Оппоблок» + Партія Шарія).

Кілька місяців тому у Бойка і ОПЗЖ поріг міг би бути 20% або трохи вище. Але зараз цей поріг може впасти — саме через той тектонічний зсув, який почався в усій українській політиці.

Завжди є флюгерний електорат (як мінімум близько 10%), який «тримає ніс за вітром» і голосує «так, як усі». Коли немає явного фаворита, він голосує «аби не...». І зараз він буде (вже починає) переходити від позиції «аби не Порошенко» до позиції «аби не кандидат від ОПЗЖ», тим більше що в медіа вже піднялася (за допомогою Банкової) велика хвиля проти п'ятої колони Кремля.

Крім того, війна проти спільного ворога (п'ятої колони) мобілізує патріотичний електорат. Тобто підвищиться його явка на вибори, і він буде голосувати саме за тих, хто на чолі боротьби проти п'ятої колони. У цій конкуренції між Зеленським і Порошенком залишиться мало місця для інших потенційних кандидатів, старих і нових, що пасуться на патріотичному електоральному полі.

Коротко можна резюмувати так. Раніше все йшло до того, що Зеленський опуститься до Тимошенко на третє-четверте місце. А тепер може вийти так, що за перше-друге місце боротимуться Зеленський і Порошенко. Або навіть Зеленський і Тимошенко. А порогом Бойка буде третє місце.

Звичайно, щоб утриматися на плаву, Зеленському потрібно не завалити всі інші напрямки роботи. А це зовсім не гарантовано.

І ще Зеленський може визнати Порошенка своїм ворогом номером один. Мовляв, коли вже ми конкуруємо за один електорат, то чи не знищити суперника. От саме це було б подарунком Бойку. І Путіну. А дядечкові Джо це не сподобається.

    Реклама на dsnews.ua