У Кабміні повідомили, скільки країн стали співавторами кримської резолюції ООН

До співавторства спецрезолюции ООН щодо окупованого Криму приєдналися вже 35 країн

середа, 14 листопада 2018, 20:30

Про це перший заступник міністра інформаційної політики, член української делегації в ООН Еміне Джапарова розповіла в ефірі телеканалу "Прямий", передає "ДС".

"Що стосується третьої цієї резолюції (щодо окупованого Криму, - "ДС"), яка 15 листопада буде в третьому комітеті, а потім у грудні в Генеральній асамблеї ООН. Вона фактично спирається на обвинувачену частина, де РФ знову називається окупантом і країною-агресором", - розповіла Джапарова.

Вона зазначила, що це вперше в історії ООН, коли країна, постійний член Ради безпеки ООН, в резолюціях визначається державою - окупантом і агресором.

"Такого не було ні разу досі, навіть після війни в Грузії. І фактично вона також визначає як відбуваються репресії, і примусове насильницьке отримання громадянства РФ, неправильне застосування антиэкстримистского та антитерористичного законодавства", - додала Джапарова.

За її словами, в резолюції є навіть вимога до РФ відновити роботу меджлісу кримсько-татарського народу і виконати рішення міжнародного суду ООН з квітня 2017 року.

"Тобто це все в резолюції, але головне в ній те, що вона правозахисна і чутлива для багатьох країн. Вже 35 країн приєдналися до співавторства цієї резолюції. І голосуванням за попередні резолюції 60 країн підтримали ті резолюції. Приблизно така ж картина очікується і в цьому році", - сказала Джапарова.

Джапарова особливо звернула увагу на те, що шанси на те, що Генасамблея ООН підтримає резолюцію вже в грудні полягає в тому, що таке вже відбувалося, а очікувань, що буде зворотне - ні.

Вона також зазначила, що є й інші резолюції. Готується до подачі проект по мілітаризації регіону. Але ці резолюції будуть подаватися безпосередньо в Генасамблею в обхід комітетів.
"Я думаю, що це найбільш актуальне питання, тому що це фактично військова база. І резолюції по відношенню до людей це наслідок окупації, яку можна відокремити від мілітаризації. Тобто гуманітарний вимір від військового. Інше питання в тому, скільки країн її підтримає", - завершила Джапарова.