У звинуваченнях проти Максима Полякова може бути мотив особистої помсти - експерт

Розгляд справи Максима Полякова може стати початком руйнування міфу про НАБУ як про незалежну неупередженому правоохоронному органі

Таку думку висловив у своєму блозі політолог Володимир Цибулько, інформує "ДС" з посиланням на Uainfo.org.

Експерт вважає, що юристи до засідання комітету повинні дати оцінку меж, у яких повинні діяти агенти під прикриттям.

"Згідно світової класики і українських кодексів, такого агента можна заслати в діючу злочинну організацію. Після прийняття в банду агент документує її злочини та готує всю ватагу до затримання. В нашому випадку, агента відправили у вищий законодавчий орган країни із завданням створити там організовану злочинну групу і спонукати членів групи до скоєння протиправних дій", - пише Цибулько.

При цьому політолог задається питанням: а сталося б злочин, якщо б агент його не провокував? В даній ситуації, зазначив він, депутат Поляків не знав навіть, як виглядає бурштин і які закони регулюють його видобуток - чому ж "агент" звернувся з пропозиціями до помічникам Полякова?

"Як виявилося, депутат Поляків ще півтора року тому звинуватив директора НАБУ А. Ситника в корупції, а саме - в тому, що А. Ситник включив до складу офіційної делегації НАБУ для відрядження в Лондон власну дружину. Непотизм, конфлікт інтересів і чорну пляму на репутацію керівника НАБУ! Перепалка і листування між депутатом і антикоррупционером тривали кілька місяців. І ось тепер - матч-реванш на арені регламентного комітету. І тільки присяжні-депутати визначать, який з можливих злочинів більш грубий і цинічний: повезти дружину в Лондон або внести поправку про легалізацію бурштину? Сімейні розбірки були продовжені, коли детективи НАБУ намагалися на вулиці відібрати смартфон у дружини депутата, і тепер мотиви кровної помсти з'явилися в обох", - пише Цибулько.

Політолог вважає, що наявність особистого мотиву в діях директора НАБУ - "взагалі негарна історія".

"Суспільство покладає на цей орган все ще надвисокі очікування, і вимагає від кожного детектива, а тим більше від їх начальника, мати холодний розум і чисті руки, і щоб емоції гарячого серця ним не керували. Тому що якщо НАБУ почне провокувати справи проти кожного депутата, який їх критикує, то до справжніх корупціонерів точно не дійдуть руки ", - вважає експерт.

Що стосується інших уявлень про зняття депутатської недоторканності, то Цибулько так само скептично оцінює перспективи більшості таких справ.

"Набагато нудніше будуть дискусії в акті" Хвіртка "- справи про нібито незаконному збагаченні і ухиленні від податків Дейдея і Лозового. Докази їхньої вини є виключно юний вік і задекларовані кошти. Навряд чи який-небудь суд прийме такі докази на підтвердження вини. А на засіданні комітету Андрій Лозовий розповість шокуючі одкровення про політичний тиск на фракцію радикалів для голосувань за забаганки МВФ, піднявши рівень дискусії до звинувачень влади в антинародній політиці", - зазначив політолог.

На думку Цибулька, найбільше шансів на голосування в залі парламенту мають справу Добкіна і Довгого.

"Найбільша підтримка громадськості - очевидно, у звинувачень проти Добкіна. Його слід посадити ще за футболки на підтримку Беркута. А старе відео" Міша, особа простіше" та нове відео з галюцинаціями Добкіна-молодшого прямо на робочому місці - позбавляють обвинуваченого серйозності і будь-якого пафосу", - упевнений експерт.

Також Цибулько зазначив, що "дійшли руки у Генпрокуратури до Олеся Довгого, який тепер повинен відповісти за всю космічну одіссею".

"А рішення депутатів по справі Довгого буде в основному політичним, і від того рішення залежатиме, чи буде надалі "Воля народу" голосувати за провладні закони, або всі парламентські договорняки підуть шкереберть і почнеться війна всіх з усіма", - прогнозує політолог.

Як висновок, експерт закликає правоохоронців більш ретельно проводити процесуальні дії.

"А мораль в кінці тижня повинна бути проста: щоб ловити корупціонерів, треба вчити матчастину і філігранно збирати докази. Незалежно від партійності фігурантів і особистих мотивів. На вигадані звинувачення під час голосування у кожного депутата у вухах прозвучить глухий голос Станіславського з балкона: "Не вірю!", - сказав Цибулько.