В тилу ворога. Хто писав для СБУ розмови Безъязыкова
Як Безъязыков потрапив у полон
Іван Безъязыков вперше згадувався в центральних українських ЗМІ в кінці вересня 2008 р. Тоді в Єревані проходили багатонаціональні навчання в рамках програми НАТО "Партнерство в ім'я світу", і в них брала участь група військовослужбовців Збройних сил України, яку очолював офіцер розвідувального відділу штабу 8-го армійського корпусу Сухопутних військ підполковник Іван Безъязыков.
В цьому корпусі Іван Миколайович служив і далі, отримав звання полковника і посаду начальника розвідки (навесні 2014-го). Штаб корпусу розміщувався в Житомирі. З травня 2012 р. корпусом командував генерал-лейтенант Петро Литвин, молодший брат екс-спікера парламенту Володимира Литвина.
Про те, що полковник ЗСУ Іван Безъязыков потрапив у полон, стало відомо 17 серпня 2014 р. "Сьогоднішній день був відзначений дуже підступним кроком терористів. Вони захопили в полон людей, яких запросили до себе з метою переговорів. Три офіцери Збройних сил України без зброї і з білим прапором прийшли на місце попередньої домовленості", – повідомив штаб АТО. Безъязыков значився в списку українських полонених, отриманому від фейкової "ДНР" 9 вересня.
У березні 2015 р. 8-й армійський корпус був розформований. А 16 липня газета "Факти" опублікувала лист дружини Безъязыкова Маргарити Кушнировой, яка просила допомогти дізнатися хоч що-небудь про долю її чоловіка. "Командир мого чоловіка генерал-лейтенант Литвин навіть не вважав за потрібне повідомити мені про те, що сталося. А з часом взагалі перестав відповідати на дзвінки. Як з'ясувалося пізніше, 16 серпня полковник Іван Безъязыков за наказом начальника штабу П. Ромыгайло відбув ще з двома офіцерами – майором юстиції Ст. Шмегельским і капітаном глибинної розвідки Е. Мандажи – під білим прапором на переговори до терористів, щоб забрати загиблих і поранених в результаті бою під Степановкой українських військовослужбовців. Всі троє офіцерів були захоплені в полон терористами. Капітан Мандажи був звільнений 19 вересня 2014 р., пізніше – 5 грудня – звільнили і майора Шмегельского", – повідомила Маргарита.
За її словами, її чоловік в перший раз подзвонив їй у вересні. "Я почула змучений голос чоловіка. Іван пояснив, що говорити важко, тому що в нього зламані ребра і є інші пошкодження. Наскільки мені відомо, терористи п'ять разів виводили мого чоловіка на розстріл, але, незважаючи на це, Іван не зрадив присязі. До травня 2015 р. чоловік час від часу дзвонив мені, але останнім часом зв'язок з ним обірвався. Іван не дзвонить, де він і що з ним – невідомо. Днями волонтери з групи "Патріот" мені повідомили, що полковника Безъязыкова терористи в даний час утримують у будівлі Донецького СБУ. Даний факт волонтерам нібито підтвердили самі бойовики", – розповіла дружина полоненого полковника.
Таємниче звільнення
У вересні 2015 р. Маргарита Кушнірова звернулася до Петра Порошенка з проханням посприяти у звільненні її чоловіка. У телеінтерв'ю вона заявила, що її чоловік вже кілька разів потрапляв у списки на обмін, але так і не був обмінений. "Мабуть, хтось не хоче, щоб він повертався, можливо, він дуже багато знає про Степанівці, яку замовчують. Дуже багато наших хлопців полягло, і Степанівку замовчують", – наголосила Маргарита.
На початку лютого 2016 р. дружина Безъязыкова розповіла останні новини про свого чоловіка. "За даними групи "Патріот", з підвалу СБУ його перевели в СІЗО. Після СІЗО він отримав статус "особливо зухвалого". Далі зв'язок з ним обірвався. Кажуть, там помінялися охоронці, і наші волонтери вже нічого дізнатися не могли. Сказали, що з липня 2015-го вони його втратили", – повідомила Маргарита. Однак її чоловік, за її словами, пізніше зумів вийти на зв'язок: "Після довгої паузи він подзвонив двічі своєї матері: 18 жовтня і 31 грудня. Сказав, що знаходиться в Донецьку. І ми перевірили, дзвінок був звідти. Перший раз мама говорила з ним хвилину, другий – півтори". Також Маргарита розповіла багато подробиць своїх спроб добитися визволення чоловіка і підкреслила: "Я допускаю, що та сторона буде до останнього його тримати і вимагати несусвітнє. Але головне – з нашого боку я не бачу особливого бажання звільнити Безъязыкова".
19 квітня Маргарита повідомила, що Безъязыков подзвонив їй по телефону і попросив про допомогу: "Він сказав, що його готові обміняти. Він дуже просив, щоб його внесли в списки на обмін". За словами Маргарити, вона одразу ж повідомила про це в СБУ. Через два місяці вона підтвердила, що питанням звільнення Безъязыкова займається СБУ. А 5 липня прес-секретар президента України Святослав Цеголко оголосив: "Голова СБУ тільки що доповів президенту про звільнення полковника Збройних сил Івана Безъязыкова, який перебував у полоні з серпня 2014 р.".
Перший заступник голови Верховної Ради, представник України у підгрупі з гуманітарних питань Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко повідомила, що Безъязыков був звільнений внаслідок таємної операції, добро на проведення якої дав президент України кількома днями раніше. "Ми довго розшукували Івана Безъязыкова, тому що його тримали не в СІЗО або колишньому приміщенні донецького СБУ, а в іншому місці. Бойовики не підтверджували нам його місцезнаходження, не давали інформацію, де він, стверджували, що немає в них такого. І ось наприкінці минулого року нам вдалося розшукати, дізнатися, де його утримують. Почалася важка робота по звільненню. Сьогодні є результат! Вже завтра Іван Безъязыков буде в Києві. А сьогодні він уже обняв свою сім'ю, дружину Маргариту", – розповіла Геращенко.
Тут кидаються в очі кілька нестиковок. По-перше, за словами Маргарити, терористи раніше відмовлялися обмінювати Безъязыкова, а тут самі раптом запропонували його обміняти. По-друге, за словами Геращенко, ніякого обміну взагалі не було, а була "справжня таємна операція", яка показала, що "у нас дійсно є спецслужба". Ніяких подробиць цієї спецоперації, до речі, досі не оприлюднено. Нарешті, Маргарита заявляла, що вона не бачила з нашої сторони особливого бажання звільнити Безъязыкова, а Геращенко стверджує, що наші довго розшукували його і ще в кінці 2015 р. дізналися, куди його перевели з СІЗО.
Викриття з доказами
6 липня, на наступний день після звільнення, Іван Безъязыков був запрошений на зустріч з президентом. А 12 грудня Маргарита повідомила, що її чоловіка затримали за підозрою у співпраці з терористами. "Перебуваючи в полоні у незаконного формування "розвідувального управління ДНР", вступив в це формування і виконував обов'язки заступника начальника першого відділу агентурної розвідки", – говорилося в ордері.
На наступний день керівник апарату СБУ Олександр Ткачук заявив, що Безъязыков намагався влаштуватися не по своїй спеціальності військовий заклад, в якому циркулює багато інформації з обмеженим доступом. 14 грудня Шевченківський райсуд Києва заарештував Безъязыкова до 8 лютого 2017 р.
"СБУ має вагомі аргументи, докази того, що він справді співпрацював з незаконними формуваннями на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Ми знаємо точно, що він виїжджав на територію Росії", – розповів 15 грудня радник голови СБУ Юрій Тандем. За версією СБУ, Безъязыков був завербований незабаром після потрапляння в полон, отримав посаду заступника начальника відділу збору та аналізу розвідувальної інформації розвідуправління "ДНР" під керівництвом генерал-майора ГРУ ГШ ЗС РФ Дубинського і збирав інформацію про силах АТО, маючи при собі зброю, зарплату і авто з шофером, надані військовими структурами Росії.
Захист Безъязыкова у відповідь на всі ці звинувачення стверджувала, що підозри спецслужби засновані тільки на свідченнях двох свідків – українських військовослужбовців, які були з ним в полоні. Один з них, за словами адвоката підозрюваного Олега Веремеєнко, психічно неврівноваженим. Адвокат Безъязыкова наполягав на тому, що його підзахисного, погрожуючи вбити, в полоні змусили надіти російську військову форму і заявити, що він перейшов на бік "ДНР". Адвокат заявив, що справа Безъязыкова було ініційовано СБУ, щоб тримати полковника на гачку. "Він як офіцер вищої ланки був свідком подій, які армійське керівництво не хоче розголошувати. Мова йде про загиблих і зниклих без вести на Савур-Могилі і в Іловайські. Зараз просто прибирають свідків цих подій", – підкреслив Веремієнко.
29 грудня СБУ повідомила Безъязыкову підозра у держзраді. А напередодні спецслужба оприлюднила докази роботи полковника на "ДНР", в т. ч. записи його телефонних розмов з невідомими інформаторами, які доповідали про пересування української техніки та військових у зоні АТО. Судячи за цими записами, вже 30 серпня 2014 р., через два тижні після полону, Безъязыков брав відомості від інформатора про пересування українських військових в районі населеного пункту Андріївка. Також записані розмови від 9, 14, 18, 19 вересня, 1 жовтня, 4 листопада 2014 р., 2 січня і 12 березня 2015 р.
Три версії
Тут найбільша загадка – звідки у СБУ ці записи. Природно, ті, хто знає відповідь, цю таємницю не розкриють. Але можна обговорити три версії.
Перша версія – СБУ отримала ці записи приблизно на початку грудня від росіян. Чи То від своїх "колег" з ФСБ, то від російського командування розвідуправління "ДНР", в чиєму підпорядкуванні знаходився Безъязыков. Цю версію може висунути захист Безъязыкова, наполягаючи, що записи сфабриковані для його дискредитації.
Друга версія – СБУ давно мала цими записами, отримавши їх від свого "крота" у розвідуправлінні "ДНР", який після березня 2015 року (коли була зроблена остання запис) вибув з гри. У такому випадку стає зрозумілим, чому СБУ довелося довго шукати нове місцезнаходження Безъязыкова. Втім, той факт, що записи закінчуються на березні 2015 р., може пояснюватися тим, що саме тоді був розформований 8-й армійський корпус, в якому до полону служив Безъязыков. Не стало корпусу – загубилися інформатори.
Третя версія – СБУ отримала ці записи від "крота", впровадженого порівняно недавно. В такому випадку знаходить пояснення, чому Безъязыков після звільнення з полону вважався героєм і навіть був запрошений на зустріч з президентом. Хоча ця зустріч не суперечить і другої версії: наші могли розігрувати спектакль, щоб полковник-перебіжчик відчував себе в безпеці і засвітив свою агентуру в наших військах.
Третя версія виглядає малоправдоподобной, оскільки вона припускає, що СБУ задля викриття Безъязыкова піддала ризику власного "крота" в Донецьку. Швидше, СБУ почала "пасти" Безъязыкова незабаром після його потрапляння в полон, потім на якийсь час втратила, а після знову знайшла.
І тут ми повертається до загадки, як вдалося звільнити Безъязыкова без обміну. Навряд чи СБУ мала можливості викрасти з полону цілого полковника, який, напевно, посилено охоронявся б як особливо важлива персона. А ось якщо він користувався свободою пересування, мав авто з шофером – тоді спецоперація СБУ за його звільнення вже не здається фантастичним.
Залишається загадкою, чому терористи довгий час відмовлялися обмінювати Безъязыкова, а потім самі раптом запропонували його обміняти. Напевно, СБУ це теж було цікаво. Тому й не поспішали з його затриманням, поки він не спробував влаштуватися у військову заклад, в якому циркулює багато секретної інформації.
Але потрібно підкреслити, що все це тільки версії. А як було насправді – СБУ тримає в секреті.