В Україні можуть зʼявитися економічно депресивні зони
Національний банк України констатує поглиблення економічного розриву між областями та попереджає про загрозу виникнення територій із хронічним занепадом
Основними чинниками деградації окремих територій є руйнування виробничих потужностей, відтік трудових ресурсів та тривала безпекова нестабільність у прифронтових районах. Про це йдеться в Інфляційному звіті НБУ за квітень, пише "ДС".
Регулятор проаналізував стан внутрішнього ринку, розділивши регіони на чотири категорії залежно від рівня загрози та масштабів руйнувань:
- До групи прифронтових областей увійшли Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська та Запорізька.
- Статус прикордонних отримали Сумська та Чернігівська області.
- До переліку умовно прикордонних територій фахівці центробанку віднесли Київську, Миколаївську та Одеську області, тоді як решту регіонів класифіковано як тилові.
Згідно з даними звіту, спостерігається чітка тенденція до зміщення ділової активності у бік заходу країни. У постраждалих регіонах темпи відновлення залишаються низькими через значні пошкодження житлового фонду та інфраструктури.
Опитування бізнесу за перший квартал 2026 року свідчать про те, що підприємці у прифронтовій зоні стикаються з критичними перепонами:
- дефіцит потужностей енергосистеми;
- гостра нестача кваліфікованих працівників;
- логістичні розриви та високі безпекові ризики.
Масовані удари по об'єктах енергетики особливо негативно вплинули на конкурентоспроможність підприємств саме у східних та південних регіонах.
НБУ наголошує, що поточна активність у постраждалих зонах має переважно інерційний характер і тримається на забезпеченні потреб оборони, терміновому ремонті критичних об'єктів та залишковому споживчому попиті. Проте для довгострокового розвитку цих територій існують суттєві перешкоди. У звіті зазначено: є реальна загроза формування депресивних кластерів із хронічним відпливом населення, низьким локальним попитом та інвестиційним вакуумом.
Згідно зі статистичними даними Міністерства економіки та звітами міжнародних організацій, з початку повномасштабного вторгнення понад 19 000 підприємств змінили місце реєстрації. Найпопулярнішими напрямками для релокації залишаються Львівська, Закарпатська та Чернівецька області. Це призвело до аномального зростання попиту на комерційну нерухомість у цих регіонах, де орендні ставки у 2024−2025 роках подекуди перевищили довоєнні показники Києва.
Світова практика відновлення після конфліктів (зокрема досвід балканських країн) показує, що без спеціальних податкових режимів та пільгового кредитування "сірі зони" можуть залишатися в стані рецесії десятиліттями. Водночас Світовий банк оцінює потреби України на відновлення лише промислового сектору та торгівлі у десятки мільярдів доларів, причому левова частка цих інвестицій потрібна саме для деокупованих та прифронтових територій.