Підсумки Нормандії. Коротко

Що треба знати про підводні камені домовленостей, крім того, що домовилися про обмін полоненими (за кадром залишилося, що він відбудеться тільки тоді, коли буде підписаний газовий контракт) і про те, що розведення сил по всій лінії фронту не буде.

1. У найближчі дні буде прийнятий закон про особливий статус Донбасу. Головне питання: старий закон буде продовжено на рік або, навпаки, буде прийнятий, як постійно діючий (російське вимогу).

2. Що стоїть за фразою імплементація формули Штайнмайера? Росіяни вимагають, як і раніше, зміни в Конституції. Що передбачає Зе-команда, поки не зрозуміло. Але треба чітко розуміти: росіян не влаштовує нічого, крім зміни Конституції. Проте вже зараз можна сказати, що пропозицій від Зеленського про зміни до Конституції найближчим часом не буде. Якщо виходити з нинішньої логіки подій, то говорити про те, що через чотири місяці наступного нормандської зустрічі будуть серйозні прориви, не можна.

Зеленський залишив для себе маневр, офіційно змовчавши при розшифровці слів Меркель про імплементацію формули Штайнмайера.

3. Газові переговори досягнуть свого піку ближче до нового року. Поки що коментувати тут рано, але вже зрозуміло, що Україна погодиться на те, що $3 млрд, виграні в Стокгольмі, будуть оплачені газом.
З приводу 25%-ної знижки: поки не зрозумілі умови, говорити про щось рано.

Відбулася зрада?

Поки що виглядає так, що під тиском вулиці і опозиції Зеленський був змушений бути більш обережним. Але відповідь на питання зради криється в трьох моментах, про які говорилося вище і які ми побачимо найближчим часом: будуть внесені зміни в Конституцію, чи буде продовжено закон про статус Донбасу на рік, також чим завершаться газові переговори.

Головне пам'ятати, що зрада завжди криється в дрібних деталях, на зразок нового керівника інституту пасьяти, зміна політики в питаннях кіно, невикористання слів агресія і Крим на прес-конференції в Нормандії.

Що це буде означати для Зеленського?

Переговори навряд чи піднімуть його популярність і рейтинг навряд чи виросте (ті, хто чекав швидкого світу, розчаровані; ті, хто боявся зради, вважають, що він злякався вулиці і опозиції. І нарешті, так звані центристи будуть розчаровані, чим обрадувані: вони чекали дива.

Можна припустити, що після провалу економічних показників і як мінімум переговорів без проривів, у Зеленського залишиться єдиний фронт - кримінальний, де НАБУ спільно з прокуратурою (за підтримки ДБР та СБУ) може відкривати справи проти кого-небудь. При цьому варто зауважити одну важливу річ: несистемні (часто напівзаконні) затримання мають позитивний ефект, коли навколо того, хто садить, створюється сильна коаліція еліт. Система ж посадок Зеленського не має навіть натяку на це. А без цього фігура Зеленського-президента буде тільки падати.

Що стосується фракції в Раді, то вона продовжить сегментуватись.

Що буде з проросійською опозицією?

Їх ключовим ворогом буде залишатися Порошенко і його судове переслідування. Тому в найближчі місяці на цьому фронті нічого мінятися не буде (Зеленський тут буде союзником ОПЗЖ та ін).

Також саме ОПЗЖ запропонує зміни до Конституції щодо імплементації формули Штайнмайера, а канали Медведчука, очевидно, кілька збільшать критику Зеленського. Також вони почнуть грати в дострокові парламентські вибори і, очевидно, зараз почнеться консолідація проросійських сил в єдину сильну політичну партію.

Олігархи та їх роль

Як вже говорилося вище, Зеленський так і не почав створювати свою еліту". Система спілкування Зеленського з олігархами залишається практично незмінною.

Пінчук проявляє повну лояльність, і в його політиці поки нічого не зміниться (тим більше, що чутки про його бажання все продати тільки збільшуються).

Ахметов зробив величезний крок назустріч і, судячи з усього, знаходиться в кроці від того, щоб домовитися по всіх ключових пунктах.

І перш, ніж перейти до головного олігарху Зеленського, варто відзначити, що найбагатший аграрій Андрій Веревський працює в повній координації з Зеленським і навіть має свою групу в Раді, а курячий король Косюк з усіх питань вже домовився з новою владою.

Головна проблема Зеленського - що робити далі з Коломойським. Зараз ключовий момент - 19.12, коли буде або не буде винесено остаточне рішення Верховного суду по Приватбанку.

США дали добро на продовження співпраці з МВФ (висока місія цієї країни була в Києві перед зустріччю в Парижі і дала чіткий сигнал про підтримку Зеленського, якщо той не здасться перед Путіним). Але питання "Привату" ніхто з американської порядку денного не знімав.

Весь цей клубок питань заслуговує окремого дослідження, але якщо дещо спростити всю цю історію, ми можемо сказати, що існує чотири основні лінії подальших подій: розгляд справи перенесено на січень-лютий; Верховний суд прийме якесь неприємне для Коломойського рішення; суд прийме позитивне для Коломойського рішення, і він почне бойові дії щодо часткового повернення свого впливу в банку. І нарешті, останній варіант: Коломойський виграє, по суті, відмовляється від своїх домагань на банк, але "отримує своє" в інших сферах.

Власне, від того, що буде після 19 грудня, і буде залежати, як надалі складатимуться відносини Зеленський - Коломойський.