Вадим Денисенко про те, чому відомий пропутінський блогер Ілля Ремесло раптом назвав президента РФ "воєнним злочинцем" і "злодієм"

— Чи є демарш Ремесла його особистою ініціативою, чи це слід розглядати як ознаку початку масштабного розколу еліт, що стартував з розколу лоялістського пулу?

— Перше, з чого потрібно почати, — Ремесло не є частиною лоялістського пулу. В Росії є приблизно 23-24% ура-патріотів, які, з одного боку, є ядром воєнної повістки дня, але одночасно частина з них є більшими росіянами, ніж Путін. Це пасіонарна меншість, яка все більше і більше починає вважати, що не лише війна не йде за планом, але й життя в Росії йде не в тому напрямку. І каталізатором цих настроїв стали дві речі: сповільнення інтернету та відчутне погіршення життя. Ремесло заявив те, що думає велика частина ура-патріотів і не тільки. Але якщо дивитися на все це ширше — заяви цього діяча показують нам зріз великого пласту населення Росії. Проте є одна проблема: крім нього ніхто вголос чогось подібного говорити не може. Критика "нижчого рівня" існує, є ще низка каналів інформації, які працюють всередині Росії й дозволяють собі невелику критику режиму. І всі вони будуть дивитися на те, як режим реагуватиме на Ремесло.

— Пишуть, що Ремесло посадили в психушку. Це вже повторення брєжнєвськоі методологіі?

— Наразі головна політична позиція Кремля зводиться до того, що провідними патріотами є єдинороси. І в цю модель не вписується окрема партія ура-патріотів, адже кремлівська модель передбачає інкорпорування цих самих ура-патріотів до єдиноросів. Я хочу наголосити: не до КПРФ чи ЛДПР, а саме до єдиноросів, які мають бути головними патріотами Росії. Можливо, ближче до виборів щось зміниться, але поки модель хоч і буксує, але тестується саме в цьому варіанті. Ну а блискавична реакція Кремля з посадкою в психлікарню показує, що це не гра Кремля. Кремлю просто не потрібен такий стрестест. Була ще версія, що це гра опонентів Кірієнка проти самого Кірієнка, але вона також виявилася хибною. 

— Що після історії з Ремеслом буде робити влада, щоб показати елітам, що її методи контролю не втратили ефективність? Чи буде якась реакція влади саме на цю історію?

— Тут відповідь проста: страх і залякування плюс мінімальні пряники. Відсутність великих державних коштів змінює модель комунікації влада — бізнес (еліти). Тепер в основі всього є страх. І цей страх примножується проблемами можливої націоналізації.

— Куди і як рухатиметься Z-блогерство в Росії після блокування Телеграму? Чи може ця подія бути головним тригером у раптовому "прозрінні" Ремесла?

— "Зетники" — це не лише Телеграм. Головне питання в тому, як Кремль зможе або не зможе маргіналізувати і придушити цю групу, зменшивши її вплив до статистичної похибки. Поки це виглядає малореалістично. І цей процес — головний політичний процес Росії наступних років. Від нього залежатиме не лише стабільність режиму, але й те, як виглядатиме постпутінський період.