ВАКС відмовляє НАБУ. Як антикорупційний суд знайшов кричущі порушення слідчих у справі про 62 мільйони гривень Держспецзв'язку

 На початку червня Вищий антикорупційний суд України завершив підготовче провадження у резонансній справі про нібито присвоєння 62 млн грн, виділених Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв'язку) для придбання спеціального обладнання та програмного забезпечення. Йдеться про інформаційну систему "Платформа реєстрів", яка нині відома під брендом Дія.Engine.

Вперше підготовче засідання у вказаній справі №991/7357/25 було призначене на 17 липня 2025 року, але потім воно неодноразово переносилося з різних причин. При цьому суд проводив засідання, присвячені розгляду різних клопотань сторони захисту та прокурора.

Фактично підготовче судове засідання (у розгляді будь-якої кримінальної справи це перший та найважливіший етап, головна мета якого — організаційне та процесуальне забезпечення подальшого розгляду справи по суті) розпочалося лише 3 листопада. А закінчилося воно з тридцять п'ятої спроби. Під час підготовчого провадження суд не задовольнив клопотань сторони обвинувачення, натомість підтримав низку клопотань сторони захисту щодо витребування доказів та дослідження обставин справи. Натомість абсолютно всі інші рішення суду, які задовольнили вимоги захисту, йдуть виключно на те, щоб виправити очевидні недопрацювання, прогалини та відверті "косяки" слідства. Але по порядку.

Суть претензій антикорупційних органів

Фабула справи про нібито присвоєння 62 млн. грн. наступна. Ця історія почалася ще 2020 року. У Держспецзв'язку виникла потреба у оновленні програмного забезпечення, для модернізації національної системи захисту державних інформаційних ресурсів та посилення кіберстійкості країни. Це була інформаційна система "Платформа реєстрів". Керував тоді державною службою сьогоднішній старший офіцер із спеціальних доручень ГУР, бригадний генерал Юрій Щиголь.

Співробітники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) запідозрили, що у 2020-2022 роках бізмен Роман Коваль разом із Юрієм Щиголем та його заступником Віктором Жорою буцімто розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю.

На думку антикорупційних органів, дві підконтрольні Роману Ковалю компанії "Інсайд Солюшенс" та "Сембер Трейд" уклали з ДП "УСС" (що входить до сфери управління Держспецзв’язку) договір, і державне підприємство перерахувало їм понад 285 млн грн. Але реальна вартість програмного забезпечення, за інформацією НАБУ та САП, склала 223 млн грн, а різницею більш ніж 62 млн грн нібито заволоділи члени корумпованого угруповання.

Але, як наголошує захист обвинувачених, контракти були укладені відповідно до вимог чинного законодавства із застосуванням спеціальної процедури закупівлі, передбаченої для договорів, що містять відомості, які становлять державну таємницю. І треба зазначити, що справа не лише у програмному забезпеченні. Налаштування програм, побудова комплексної системи захисту інформації, інтеграція з більш ніж 300 державними реєстрами, державна експертиза та навчання персоналу (і все це пов'язано з державною таємницею, потрібні фахівці з відповідними допусками) — це взагалі-то не безкоштовно. Власне, саме тому підсумкова сума і виявилася більшою.

Слід зазначити, що, на думку фахівців ринку, вартість вищезгаданих послуг може становити 20-50% ціни самого програмного забезпечення. А сума, яку слідство кваліфікує як "злочинний дохід", становить близько 22% загальної вартості контрактів — що вписується у стандартні галузеві кордони. По факту сума вийшла фактично мінімальною.

Ключовим аргументом захисту є і те, що фактично розробником програмного забезпечення виступала ЕРАМ Systems — провідна світова ІТ-компанія, що спеціалізується на розробці замовного програмного забезпечення та послуг з цифрової трансформації (штаб-квартира знаходиться в Пенсильванії, США). Її присутність у ланцюжку постачання підтверджує — йдеться про реальний продукт, а не про якісь фіктивні послуги.

Проте захист Щиголя звертає увагу суду на те, що досудове розслідування було проведено поверхнево. Слідство зосередилось на тому, що був офіційний договір із американською компанією, але повністю проігнорувало той факт, що в реалізації проєкту брала участь значна кількість інших компаній. Основну частину програмного забезпечення зробили ТОВ "ЕПАМ Системз" та ТОВ "ЕПАМ Діджитал", а окремі компоненти розробляли іноземні компанії "WINSO AS KFT.", "WHITE BYTE KFT.", "Avitek Inс". Діяльність цих розробників детективів взагалі не зацікавила і жодним чином не була підтверджена слідством. Ба більше, обвинувачення штучно поставило такі умови для проведення судово-економічної експертизи, що вона взагалі не врахувала закупівлю іншого обладнання та критично важливих компонентів, поставлених усіма учасниками виконання проєкту. Саме з цих підстав захист звернувся до суду з відповідним клопотанням, яке було задоволене. Суд дозволив витребувати документи ТОВ "ЕПАМ Системз" та ТОВ "ЕПАМ Діджитал" для дослідження обставин створення програмного забезпечення.

Тим паче, що створений продукт не просто реальний і успішно працює, а став флагманською технологічною гордістю держави, яку Міністерство цифрової трансформації України сьогодні максимально активно використовує у своїй повсякденній роботі під маркетинговою назвою Дія.Engine. За останніми даними самого відомства, екосистему вже інтегрували та активно використовують 24 державні органи, на платформі запущено понад 80 ключових держпослуг та створено 60 найважливіших державних реєстрів (причому 29 із них Мінцифра запустила в рекордно короткі терміни протягом 2025 року). Головний меседж міністерства в публічному просторі — завдяки цій платформі розробка реєстрів стала в кілька разів швидшою, простішою і в рази дешевшою для бюджету.

Про стратегічну крутість системи та її зовнішньополітичне значення раніше голосно заявляв ексголова Мінцифри Михайло Федоров (який з січня 2026 року очолює Міністерство оборони України), а нинішній т.в.о. міністра Олександр Борняков активно просуває її як основу для майбутнього цифрового прориву в рамках концепції Agentic State. Платформу навіть вивели на міжнародну арену — авторитетна організація OECD офіційно рекламує Diia.Engine іноземним партнерам як взірець автоматизації держпослуг. А наприкінці 2025 року Кабмін офіційно закріпив її статус своєю Постановою №1807. Виникає фантасмагоричний парадокс: держава на найвищому рівні щодня хвалиться успіхом платформи, крутить її в медіа як приклад для всього світу, але НАБУ при цьому намагається засудити команду, яка заклала фундамент для її створення.

Проте 20 листопада 2023 року НАБУ та САП повідомили групі з шести осіб (зокрема Юрію Щиголю, його заступнику Віктору Жорі та власнику ІТ-компаній Роману Ковалю) про підозру у незаконному заволодінні коштами. Після цього почався затяжний процес, який врешті лише зараз, у 2026 році, дійшов до повноцінного розгляду у суді. І у НАБУ одразу почалися проблеми.

В обвинувальному акті чимало відвертих помилок та моментів, які буквально розвалюють цю справу. Наприклад, багаторазово згадуються фрази "у невстановлений час", "у невстановленому місці", містяться формулювання, які прямо порушують принцип презумпції невинності.

Зокрема, кричущі процесуальні аномалії виявилися навколо головного речового доказу — телефона Юрія Щиголя Apple iPhone 14 Pro Max. Адвокат Костянтин Грицишен під час підготовчого засідання розкрив шокуючий факт: пристрій знаходився в сейф-пакеті, який був офіційно запечатаний експертом 30 жовтня 2023 року. Проте в матеріалах справи міститься протокол огляду цього ж самого телефона, датований періодом з 31 жовтня по 9 листопада 2023 року — тобто вже після того, як його опечатав експерт! Сторона захисту прямо заявила про очевидну підміну або фальсифікацію інформації в протоколах НАБУ, через що суддя Задорожна ухвалила рішення — витребувати фізичний телефон у детективів Бюро безпосередньо в судове засідання для перевірки, оскільки, за твердженням захисту, після визнання речовим доказом телефон зберігався в матеріалах іншого кримінального провадження.

У своїх виступах адвокати наголошували на тому, що в даному виді справу розглядати практично неможливо. З тексту обвинувачення абсолютно незрозуміло, хто є организатором скоєння злочину, а хто виконавцями. У чому була їхня вигода, яку роль вони грали, чим займалися.

Як слідчі НАБУ вкрали криптовалюту

Під час засідання суду, яке відбулося 5 червня, і на якому суддя Задорожна завершила підготовчу стадію судового процесу, усі "косяки" з боку НАБУ почали вилазити назовні.

Виявилося, що ключовий епізод обвинувачення — криптовалюта Bitcoin (2,7 ВТС) на ім'я Юрія Щиголя — призвів до прямих звинувачень на адресу НАБУ з боку сторони захисту.

При цьому слідство безпідставно та абсолютно "наосліп" наклало арешт на весь знайдений обсяг крипти, хоча, як офіційно підтвердилося в суді, інша величезна частина заблокованих віртуальних активів (понад 1,2 млн USDT, 303 тис. TRX та 4,2 BTC) взагалі належить зовсім іншій особі — Сергію Чубуру. Останній є стороннім інвестором, який просто консультував Щиголя щодо створення холодного гаманця та активно займався на ньому власною трейдинговою діяльністю, надавши суду оригінали записів ключів.

Тут кілька важливих деталей, на які звернула увагу сторона захисту: 20 квітня 2023 року під час обшуку в квартирі Щиголя детектив НАБУ фізично вихопив телефон iPhone 14 Pro Max із рук власника — це зафіксовано на відеозапису обшуку. У протокол при цьому вписали, що Щиголь "надав телефон у розблокованому стані". Пароль Щиголь надавати відмовився.

Після цього детективи НАБУ без окремої на те ухвали слідчого судді на негласні слідчі дії неодноразово відкривали вміст телефону: читали переписку в Telegram, Threema та Signal. Верховний Суд у листопаді 2024 року підтвердив: доступ до приватного листування на телефоні потребує окремої ухвали в порядку ст. 258, 264 КПК України. Ухвала на обшук та арешт телефону такого дозволу не дає.

І головне: 31 жовтня 2023 року під час чергового огляду того самого телефону — тепер чомусь "у ввімкненому та розблокованому стані", хоча пароль так і не надавався — детективи виявили фото аркуша паперу з 24 англійськими словами. Це seed-фраза апаратного гаманця Ledger. Далі детективи скористалися seed-фразою та перевели криптовалюту на новостворений ними гаманець.

Захист при цьому ставить цілком резонне та скандальне питання: а чи особисто детектив під кодовим номером 2.8 перевів ці кошти собі на приватний рахунок, чи вони все ж таки офіційно пішли на баланс відомства? Адже жодних документів про взяття цієї криптовалюти на державний облік та баланс НАБУ суду так і не надало.

Незаконне читання телефонів та сумнівні обшуки

Скарги та заперечення захисту охоплюють значно ширше коло проблем, ніж просто телефон Щиголя та викрадені кошти з його крипторахунку. Разом вони формують картину того, як саме велось розслідування.

Проблема з незаконним доступом до приватних комунікацій стосується не одного пристрою. Захист подав скарги щодо незаконного втручання в таємницю спілкування під час оглядів пристроїв, вилучених у множини людей, причетних до справи: мобільних телефонів та ноутбуків, вилучених під час обшуків за місцями проживання різних фігурантів та третіх осіб. В усіх випадках один і той же патерн: детективи відкривали переписку в месенджерах без окремої судової ухвали (краще без судового дозволу) на втручання у приватне спілкування.

Більше того, під загрозою повного процесуального розвалу опинився сам фундамент доказової бази НАБУ — первинні обшуки в фігурантів. Суддя задовольнила клопотання адвоката Івана Тесленка та витребувала з архівів матеріали технічної фіксації (аудіо- та відеозаписи) засідань слідчих суддів від 2022 та 2023 років, на яких НАБУ отримувало дозволи на обшуки у Жори та інших осіб. Захист має вагомі підстави вважати, що повна технічна фіксація цих засідань не здійснювалася. Згідно з жорсткими нормами КПК України (ст. 107 та ст. 87), відсутність або порушення технічного запису при видачі дозволу на обшук житла тягне за собою автоматичне визнання абсолютно всіх знайдених під час обшуку матеріалів недопустимими доказами.

Окремо оскаржено ситуацію з телефоном, що належав ще одній особі: детектив, схоже, підгледіла пароль, поки власниця намагалась викликати адвоката, після чого внесла його до протоколу як нібито добровільно наданий. Відеозапис обшуку спростовує цю версію.

Окрему увагу захист звернув на програмно-апаратні комплекси, якими детективи НАБУ зламували захист та копіювали внутрішню пам'ять телефонів і ноутбуків. Згідно з відповіддю на адвокатський запит, НАБУ отримало ці інструменти від міжнародних організацій у 2017-2023 роках. Однак, за твердженням захисту, жодного підтвердження належного митного оформлення цього обладнання при ввезенні в Україну немає. Що ставить під сумнів законність самих криміналістичних інструментів, використаних для формування доказової бази.

Офіційний висновок СБУ розбиває логіку обвинувачення

Одна зі скарг захисту стосується, мабуть, найбільш нестандартного епізоду всього розслідування. Під час проведення оглядів детективи НАБУ виготовили нетаємний документ з оригіналу таємного "Технічного завдання" тобто зробили розсекречену копію класифікованого першоджерела. "Технічне завдання" є одним з ключових документів справи: він визначав параметри замовнення системи.

НАБУ будувало свою ключову версію на тому, що гриф секретності на Технічне завдання було накладено штучно та навмисно — нібито виключно для того, щоб уникнути прозорих процедур закону "Про публічні закупівлі" та штучно усунути ринкову конкуренцію. Проте захист Щиголя повністю спростував цю теорію в суді. Адвокат Грицишен надав докази існування офіційного експертного висновку державного експерта з питань таємниць (зареєстрованого в СБУ), згідно з яким відомості в Технічному завданні є реальною державною таємницею у сфері економіки, науки і техніки і законно мають ступінь секретності "Таємно". Суддя Задорожна задовольнила клопотання захисту та офіційно витребувала цей документ від Держспецзв'язку, що фактично повністю спростовує версію НАБУ про "штучну таємність" з метою махінацій.

Серйозний сигнал: ВАКС відмовив НАБУ

Мабуть, найнеприємнішою для слідчих НАБУ стала позиція судді, яка задовольнила ключові вимоги захисту. Так, суд повністю підтримав клопотання адвоката колишньої дружини Щиголя та скасував арешт з половини земельної ділянки під Києвом. Як виявилося, слідство абсолютно не розібралося, кому саме належить ця нерухомість. Ділянка була безкоштовно передана жінці з комунальної власності громади, є її особистою приватною власністю за Земельним кодексом і не має жодного відношення до обвинуваченого, а отже, взагалі не може підлягати конфіскації у справі колишнього чоловіка.

І нарешті, суд зобов'язав надати захисту тимчасовий доступ до протоколу огляду мобільного телефону Щиголя від 02.05.2025 та додатку до нього в кримінальному провадженні. Дослідження протоколів огляду телефону є ключовим для перевірки повноти та достовірності зафіксованих відомостей. Доступ до оригінальних матеріалів дозволить адвокатам перевірити ці тези та оскаржити збір даних, отриманих слідчими в незаконний спосіб.

Зрештою, суддя Вищого антикорупційного суду Лариса Задорожна повністю відхилила клопотання обвинувачення, натомість пішовши назустріч захисту. І те, що ВАКС вже зараз зафіксував серйозні порушення з боку детективів НАБУ — це чіткий сигнал, який свідчить про те, що справа, яку три роки тому подавали як грандіозний успіх слідчих Бюро, на практиці виявилася абсолютно шитою білими нитками.

Автор: Сергій Нікітін