Угорщина і Румунія згодні чекати. Як Україні використовувати "мовне перемир'я"
Буря навколо українського Закону "Про освіту" дещо стихла. Поки що. У четвер, 19 жовтня, прес-служба Міносвіти України повідомила про зустрічі керівника відомства Лілії Гриневич, голови Мзс Павла Клімкіна з міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом. Переговори пройшли, як заявив сам Балог, конструктивно.
"Я радий конструктивного діалогу, який відбувся між нами. Я також хотів би, щоб широка громадськість України розуміла, що ми хочемо лише показати позицію угорців в Україні. Для Будапешта добре те, що добре для угорської громади в Україні. Також хочу підкреслити: ми розуміємо позицію України, що всі громадяни повинні володіти державною мовою", - заявив гість з Угорщини.
Присипали сокиру війни
За підсумками зустрічі сторони домовилися, по-перше, що Київ і Будапешт будуть спільно працювати над можливими поправками в закон щодо навчальних планів для шкіл, підручників і методик підготовки вчителів. По-друге, до висновків Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії) в односторонньому порядку Україна нічого не буде змінювати в процесі навчання в школах на Закарпатті, де угорською мовою навчаються 16020 дітей. І, по-третє, під час перехідного періоду, тобто до 1 вересня 2020 р. і до впровадження остаточної моделі мовних норм поточна система викладання в угорських школах змінюватися не буде.
Клімкін на своїй сторінці в Twitter підтвердив: "З Лілією Гриневич домовилися спільно з Угорщиною працювати над планом імплементації закону про освіту. Нові можливості для угорської громади - наша спільна відповідальність".
Аналогічне тимчасове перемир'я, якщо так можна висловитися, було укладено і з Бухарестом після візиту глави нашого Мзс 13 жовтня в Румунію і зустрічі з колегою Теодором Мелешкану. Тоді Клімкін також в Twitter серед іншого вказав на відмінності в позиції румунів та угорців: "У Румунії все зовсім по-іншому, ніж в Угорщині. Є готовність до відкритого діалогу. Але треба предметно працювати з місцевою громадою". А 18 жовтня в телефонному режимі поспілкувалися президенти України і Румунії Петро Порошенко і Клаус Йоханнис. Повідомлення АПУ було коротким: обговорили закон про освіту, і румунський президент підтвердив підтримку Бухарестом європейських устремлінь і територіальну цілісність України. Прес-служба Йоханніса дала більш розгорнуту картину: Бухарест хоче виправлення виниклих проблем і погодився чекати на вердикт Венеціанської комісії з сьомої статті Закону "Про освіту", а вже після відбудеться візит Йоханніса в Україну, який був запланований на жовтень, але відкладений через гучного закону.
Стаття, яка викликала бурхливе захоплення" в деяких країнах ЄС, передбачає, що вже з 1 вересня 2018 р. діти з нацменшини з п'ятого класу (при 12-річне навчання) будуть навчатися державною мовою, а мова національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Якщо ж мова йде про мовах країн ЄС, то можливо навчання кількох дисциплін мовою нацменшини. З урахуванням вищезазначеного перехідного періоду до 1 вересня 2020 р. кількість предметів українською мовою буде збільшуватися поступово.
В очікуванні грудня
Відомство Клімкіна відправило документ в ВК 28 вересня. У Комісії запевнили, що рішення буде готове до грудневої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи. З іншого боку, резолюція, прийнята на нещодавній сесії ПАРЄ, викликає тривогу в української сторони.
В резолюцію було внесено ряд поправок під тиском і тій же Угорщині та Румунії. Коротко: Асамблея шкодує, що до прийняття закону за ст. 7 не проводилися консультації з нацменшинами, порадила вивчити досвід передових країн - членів РЄ і виконати рекомендації Венеціанської комісії. Хоча були пропозиції, які ПАРЄ відхилила. Наприклад, представник Румунії пропонував видалити 12-й пункт про те, що українські нацменшини в інших країнах теж не мають права на одноязычное навчання. Мовляв, витягніть спершу свою колоду з ока - запропонуйте українцям на своїх територіях аналогічні умови, яких домагаються від Києва. Зрозуміло, чому в Бухаресті намагалися прибрати цю норму, враховуючи, що з установами українською мовою навчання там біда. Румунський делегат намагався виправдатися середньою школою ім. Тараса Шевченка в Сигеті.
Або ще один пункт: "...знання державної мови будь-якої країни є чинником соціальної згуртованості та інтеграції, і держави мають право сприяти вивченню державної мови і просити, щоб він був мовою навчання для усіх". Представники відразу декількох країн - Сербії, Боснії та Герцеговини, Німеччини, Угорщини, Польщі та Румунії - хотіли замінити посиланням на статтю 8 Європейської хартії регіональних мов або меншин (ратифікована Україною), в якій йшлося про право навчатися на регіональних мовах "без шкоди для викладання офіційної мови держави". Поправку відхилили.
Як бачимо є і позитивні, і негативні моменти в резолюції. Негатив у тому, як заявив представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба, що документ по суті є способом натиснути на ВК. Тобто ще до об'єктивного вивчення сьомої статті вже є позиція ПАРЄ, яка може призвести до певної заангажованості.
Мадярське впертість
У той же час Будапешт, схоже, твердо має намір демонструвати свою непохитність і доводити перевагу. Для цього після зустрічі Гриневич і Балога посол Угорщини Ерно Кешкень підкреслив, що загроза про блокування євроінтеграції України Будапештом не знімається з порядку денного. Втім, немає нічого дивного в тому, що МЗС Угорщини продовжує чинити тиск. Воно змушене хизуватися по зовнішньо - і внутрішньополітичних причин.
Взяти хоча б "зрада" офіційної Варшави Ярослава Качинського, з яким у прем'єра Віктора Орбана ніби як дружба проти Брюсселя. А тут 16 жовтня польське міністерство закордонних справ виступило проти перегляду угоди про асоціацію України з ЄС. І закликало вирішити суперечку навколо мовної політики мирним шляхом. При цьому у Варшаві не дуже переймаються Закону "Про освіту", адже "специфіка навчання польською мовою в Україні дещо інша, ніж на угорському". Через три дні глава МЗС Вітольд Ващиковський в інтерв'ю угорському виданню Heti Valasz добив "друзів" в Будапешті, відмовивши міністру закордонних справ Угорщини Петер Сійярто направити спільне лист Києву щодо цього закону. Заяви угорського міністра Ващиковський охрестив "емоційними деклараціями", тому що український закон насамперед стосується ситуації навколо російськомовних шкіл. І на додаток порадив не політизувати проблему, враховуючи агресію РФ в Україні.
При цьому натякнув, що Орбан аж надто часто приймає у себе Путіна (в цьому році два рази - лютий і серпень), хоча це, звичайно, особиста справа Угорщини. "Ми не радіємо (візитів Путіна), тому що у нас про Росії інша думка...У країн, що входять в ЄС, має бути єдина позиція щодо Росії", - вколов Ващиковський угорського прем'єра. Але при цьому нагадав про своєї попередньої позиції, що під прапорами Бандери Україна в ЄС не потрапить. У будь-якому випадку з Варшавою Києву варто говорити окремо і з питання історії, і питання мови. До речі, щоб остаточно розвіяти сумніви у поляків, Гриневич має намір 26 жовтня поспілкуватися з польськими громадами в Україні.
Між іншим, не тільки Польща виступила проти ідей Будапешта з блокуванням євроінтеграції України. Такої ж думки дотримується Таллін, який нині головує в ЄС. У МЗС Естонії нагадали, що угода про асоціацію вже вступило в силу, а тому проблему з Законом "Про освіту" потрібно вирішувати іншими і дипломатичними методами.
Зрадой не пахне
Тому недавні переговори Києва з Будапештом і Бухарестом, а також резолюцію ПАРЄ не варто розцінювати як поразку української дипломатії і держави в цілому. Навпаки, час і до висновків Венеціанської комісії, і до вступу в силу тієї самої сьомої статті в наступному вересні слід використовувати з користю - розробити покрокову стратегію захисту від ймовірних нових нападок угорців і румунів; а також відповідних атак.
Важливо пам'ятати, що у квітні-травні 2018 р. в Угорщині відбудуться парламентські вибори. Згідно з вересневими соцопитуваннями шести дослідних установ в Угорщині лідирують у рейтингах правоконсервативна партія Орбана Фідес ("Угорський громадянський союз"), у якій 25-36%, і її головний конкурент - ще більш проросійські праворадикали з "Йоббік" ("Рух за кращу Угорщину") - отримали 9-12% голосів респондентів. Далі йдуть Соцпартія з 6-12% і Демократична коаліція з 3-4%. Тобто поки зрозуміло, що як і у випадку з провальним референдумом по міграційним квотами, Орбан і Ко будуть грати на націоналізмі і зовнішніх загроз. Тільки тепер це буде "дискримінація закарпатських угорців", а укупі з ними румунських, словацьких і т. д. Хід кампанії в Угорщині слід вивчати під мікроскопом заради адекватних реакцій.
Не варто скидати з рахунків можливість створення негласної коаліції проти Будапешта. Польща вже обнадіяла своєю позицією, хоча є проблеми з відношенням до загальної історії. Тому, можливо, є сенс на дипломатичному рівні досягти консенсусу: запропонувати Варшаві і попросити натомість те, що могло б задовольнити обидві сторони. Є сенс спробувати налагодити діалог у цьому ключі і з Бухарестом, незважаючи на критику Закону "Про освіту". На руку, приміром, бажання Будапешта переглянути Тріанонський договір і повернути собі Трансільванію, яка відійшла до Румунії після Першої світової війни. Для ведення відповідної пропаганди навіть був створений спеціальний відділ Trianon-100.
Втім, не встигнувши замирить румунів, Київ вже допустив серйозну помилку. Зокрема, Лілія Гриневич 20 жовтня зустрілася з головою Чернівецької ОДА Олександром Фіщуком і головою облради, а також представником румунської меншини Іваном Мунтяном. І на зустрічі міністр зробила спробу повторної атаки, коли помітила, що, мовляв, не тільки з українською мовою в румунських школах Чернівецької області проблеми, але і з математикою. "Зокрема, у Новоселицькому районі, де компактно проживає румунська громада, 70% дітей не долають поріг з математики, яку самі вибирають для іспиту і яку можуть становити рідною мовою. У ще двох районах компактного проживання результати також погані - в Глибоцькому районі математику не долають 34% дітей, в Герцаивском - 29,4%", - наводить її слова прес-служба Міносвіти.
Бухарест може сприйняти ці слова буквально як натяк на недостатній рівень розвитку дітей румунських громад. У контексті обговорення горезвісного закону і гострої реакції Румунії, це виглядає саме так. Незграбний випад Гриневич на адресу румунських шкіл створює труднощі для примирення і обговорення свого роду політичного ситуативного союзу проти великовенгерских амбіцій. По-друге, відбувається це через два дні після того, як Бухарест погодився почекати рішення ВК та імплементації змін в закон. Таких помилок допускати не можна. І в цілому з усього скандалу з законом потрібно винести висновки. Так, європейські країни самі проходили через процес приведення системи освіти до державної мови. З їх боку лицемірством є примус Києва пом'якшити механізми. Однак потрібно визнати, що Україна знаходиться не в тому ж положенні, тому що їй доводиться прислухатися до думки Брюсселя на тлі гострого конфлікту з Росією і загальної втоми від блоку санкцій і протистояння. Отже, в майбутньому доведеться більш ґрунтовно підходити до прийняття нормативно-правових актів, які в тій чи іншій мірі можуть вплинути на інші країни. Доведеться досягати компромісу, а не після дипломатичних скандалів.