Вибір Зеленського. Що буде з "єрмаківщиною" після Єрмака

Відставка Андрія Єрмака — це історія не про нього, а про Володимира Зеленського. Президент чітко заявив: "Єрмак робить те, що говорю йому я". Керівник ОП лише виконував волю президента і допомагав йому досягти його цілей тими засобами, які вважав необхідними, знову ж таки, сам президент.

Горезвісна "єрмаківщина" — це в жодному разі не політика Єрмака. Керівник ОП (на відміну від, скажімо, голів обласних держадміністрацій) не має жодних владних повноважень для того, аби провадити якусь свою власну політику, "додаткову" до політики президента. "Єрмаківщина" — це політика Зеленського, інструментом якої був Єрмак.

І тепер постає питання: що станеться з "єрмаківщиною" після Єрмака? Є три варіанти відповіді.

Перший: Зеленський виправив свої цілі, і для його нових цілей "єрмаківщина" вже не потрібна.

Другий: цілі Зеленського не змінилися, але він вирішив досягати їх іншими засобами, без "єрмаківщини".

Третій: Зеленський не хоче міняти ані цілей, ані засобів, але вимушений змінити інструмент, бо той зіпсувався.

Відпрацьований інструмент

Наразі найбільш переконливим виглядає третій варіант. Сам Зеленський не дав жодного приводу для сподівань, що він хоче змінити свої цілі чи засоби їх досягнення. Свій указ про звільнення Єрмака з посади керівника ОП він підписав 28 листопада після того, як НАБУ провело у Єрмака обшуки. Своє рішення він пояснив бажанням уникнути питань, чуток і спекуляцій у зв’язку з тим, що його офісом керує фігурант антикорупційних розслідувань. "Я хочу, щоб ні в кого не було жодних питань до України, — розповів він українцям у відеозверненні. — Я хочу, щоб не було чуток і спекуляцій". Тобто причиною для звільнення стало не те, що Єрмак став не потрібен Зеленському, а лише те, що Єрмак став для нього надто токсичним.

Єрмак був для Зеленського зручним і ефективним інструментом. Інакше вони не провели б разом шість незабутніх років. Єрмак настільки влаштовував Зеленського, що той навіть заявив: "Він прийшов зі мною, він піде зі мною". Щоб зруйнувати цей тандем, потрібно було щось екстраординарне. Цим "щось" виявилася операція НАБУ "Мідас".

Сам Зеленський користується президентською недоторканністю, яку він у своїй передвиборній програмі обіцяв з себе зняти, але не зробив цього. Тому йому жодне розслідування не загрожує. Однак йому було некомфортно, коли НАБУ вийшло на його найближче оточення. І він мужньо намагався його захистити. У липні він проявив дуже потужну політичну волю, а Єрмак був лише її провідником, щоб провести через парламент закон, який позбавив НАБУ і САП незалежності, але невдовзі після погроз Єврокомісії припинити фінансування був змушений відступити. У листопаді НАБУ почало оприлюднювати "плівки Мідаса", а директор НАБУ Семен Кривонос та керівник САП Олександр Клименко, за твердженням "Дзеркала тижня", поінформували президента про готовність матеріалів для повідомлення про підозру Єрмаку. Після цієї розмови президент 22 листопада своїм указом призначив Єрмака керівником української переговорної делегації. Водночас Зеленський знову мужньо намагався його захистити і проявив дуже потужну політичну волю, а Єрмак був її провідником.

"Очевидці стверджують, що перший заступник голови СБУ Олександр Поклад справді стояв на низькому старті, щоб почати операцію з усунення Клименка з посади голови САП, — розповідає "Дзеркало тижня". — У разі відсторонення Клименка й відсутності в нього першого заступника (Андрій Синюк звільнився за власним бажанням, щоб не заважати розслідуванню його можливої причетності до зливу інформації) обов'язки головного антикорупційного прокурора виконував би генеральний прокурор Руслан Кравченко. Це назавжди заблокувало б для НАБУ можливість добратися до Єрмака".

"Українська правда" додає, що ухвала суду на обшуки у голови ОП датована 21 листопада, і цей факт "може слугувати підтвердженням інформації, що у президента Зеленського були не лише дані про можливі питання до його найближчого помічника, але мінімум тиждень, щоб позбутися його до початку слідчих дій". Але Зеленський використав цей тиждень геть інакше. "Як вдалося з'ясувати УП, Єрмак весь минулий тиждень до звільнення намагався добитися відставки глави СБУ, бо той буцімто "прогледів" операцію "Мідас" і не захистив його", — зазначає видання.

"За моєю інформацією, там не тільки голова СБУ був під ризиком звільнення, — підтверджує нардеп Ярослав Железняк (фракція партії "Голос"), який очолює тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб, що могли завдати шкоди економічній безпеці України. — Коли Єрмак перед засіданням фракції "Слуги народу" (минулий четвер) роздавав команди по підозрам всім тим, хто вимагав його відставки (в тому числі і мені) або розслідував "Міндічгейт", то він просував варіант одразу відсторонення всіх силовиків: СБУ, ДБР, генпрокурора. Хотіли по Указу Президента за законом про воєнний стан прибрати всіх і поставити лояльних до Єрмака "в.о.", які підпишуть і реалізують підозри "заколотникам" та антикорупційним органам. Але добре, що вистачило розуму у інших це не робити…"

Можна зрозуміти, чому Зеленський зрештою відмовився від цього наміру: операція з "порятунку рядового Єрмака" виходила надто складною, а її ціна — не співмірною з цінністю самого Єрмака. Брутальний наїзд на НАБУ і САП міг би викликати жорстку реакцію з боку не лише Єврокомісії, а й Вашингтона. Тож була висока ймовірність повторення липневого фіаско. І Зеленський змирився з тим, що Єрмак своє відпрацював.

Зміна засобів?

Чи піде разом з Єрмаком "єрмаківщина"? Для Зеленського вона була лише засобом для досягнення мети: згуртування всіх владних і політичних структур навколо нього. "Єрмаківщина" — це був засіб "згуртування силоміць": хто не хоче згуртовуватись, до тих прийдуть СБУ, ДБР і санкції РНБО.

Наразі немає підстав стверджувати, що Зеленський відмовився від "згуртування силоміць". Повторимо, відставка Єрмака спричинена тим, що він став надто токсичним, а не рішенням Зеленського відмовитися від "єрмаківщини". Однак не можна виключати, що західним друзям все ж таки вдасться нав’язати Зеленському таке рішення. Про відмову від "єрмаківщини" можна буде говорити, якщо буде виконано принаймні такі п’ять критеріїв.

По-перше, виконання вимоги Єврокомісії, оприлюдненої 4 листопада, про оновлення керівництва Нацполіції та ДБР шляхом проведення конкурсів з вирішальним голосом міжнародних експертів (за прикладом вже проведеного конкурсу в БЕБ і розпочатого конкурсу в Державній митній службі): "наступного року Україні слід, зокрема… запровадити прозорі та засновані на заслугах процедури відбору на керівні посади в центральному та регіональних управліннях Національної поліції України та Державного бюро розслідувань за умови значущої участі незалежних експертів, призначених міжнародними партнерами, а також суворі дисциплінарні та антикорупційні правила, адаптовані до місцевого контексту та спрямовані на усунення реальних корупційних ризиків".

По-друге, відставка голови Держфінмоніторингу, члена РНБО, екс-голови Полтавської ОВА Філіпа Проніна, який був "сліпим" до фігурантів операції "Мідас" і сам є фігурантом розслідувань НАБУ корупції під час будівництва фортифікацій на Донеччині. "Наразі НАБУ розслідує можливі злочини, під час яких полтавські компанії часів керівництва Проніна направляли працівників на будівництво цих фортифікації в обмін на отримання від ОВА статусу "критичності". При цьому гроші на роботи списувались на зовсім інших людей, а працівники "критичних" суб’єктів отримували бронювання та звільнялись від призову на військову службу. ZN.UA також стало відомо, що згодом Пронін впровадив схему незаконного ухилення від мобілізації вже в Держфінмоніторингу. Тому ми звернулись до НАБУ із заявою про долучення нових даних, які доповнюють підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень головою Держфінмоніторингу Проніним, — повідомило "Дзеркало тижня" 1 грудня. — НАБУ прийняло рішення долучити інформацію нашого видання до справи".

По-третє, повернення в цифровий ефір незалежних телеканалів "Еспресо", "Прямий", "5 канал".

По-четверте, скасування санкцій РНБО проти Петра Порошенка.

По-п’яте, звільнення з-під варти учасника операції "Мідас" детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова та його батька.

Якщо буде виконано якийсь один з цих критеріїв, можна буде казати, що Зеленський відмовився від "єрмаківщини" на 20%, а якщо всі п’ять — то (за оптимістичною оцінкою) на 100%. Поки що Зеленський не відмовився від "єрмаківщини" аніскільки.

Зміна мети?

Західні друзі гіпотетично можуть примусити Зеленського змінити засоби, але точно не можуть домогтися, щоб він змінив свою мету і замість згуртування навколо нього зажадав згуртування навколо ЗСУ. Він вимагає від інших єдності, але сам досі не зробив жодного кроку до неї. Але це не означає, що подібне неможливо. Щоправда, народ в умовах воєнного стану не може вплинути на позицію президента, але це може зробити Верховна Рада.

Поки що вона демонструє своє ставлення до "єдності по-президентськи" пасивно. Як повідомив Железняк, 1 грудня "на погоджувальній раді жодна фракція, окрім "Слуг народу", не голосує станом на зараз за бюджет-2026", а у фракції "Слуг народу" набирається "десь голосів 120 максимум". Головним питанням залишається, чи спроможеться парламент згадати про свою суб’єктність і розпочати власну гру. Лише це може бути запобіжником від продовження "єрмаківщини".