Вибори в Ізраїлі. Чи програє друг Трампа "Бібі" Нетаньягу генералу Айзенкоту

Передвиборчі розклади: явного лідера нема

Нинішні вибори до Кнесету відбуваються на тлі внутрішніх та зовнішньополітичних проблем Ізраїлю, значної опозиції до діяльності уряду Нетаньягу, проте це не означає, що він втратить владу: демократичні процедури в цій державі передбачають складне формування коаліції, до якої часто входять сили, що під час кампанії обіцяли цього не робити. Приміром, проурядову більшість у Кнесеті 25 скликання сформували "Лікуд" ("Єдність") і кілька ультраправих та ультраортодоксальних партій, однак у період військових загострень до них тимчасово примкнули центристи.

Прохідний бар’єр на виборах складає 3,25%, що дає шанси багатьом партіям отримати у Кнесеті невелику кількість мандатів, які можуть стати золотою акцією при формуванні коаліції. Мінімальний склад останньої — 61 особа. У парламенті минулої каденції більшість мала аж 64 голоси, завдяки чому нинішній уряд уперше за 53 роки допрацює свій термін без дочасного розпуску. Після виборів буде сформовано новий склад уряду, і тут головне питання, хто його формуватиме — знову Нетаньягу чи хтось інший?

Основним конкурентом "Лікуд" стала партія "Яшар" ("Чесно"), створена у вересні минулого року колишнім начальником Генерального штабу ЦАХАЛ генерал-лейтенантом Гаді Айзенкотом. Під час операції "Залізні мечі" — відповіді ізраїльських військ у Секторі Гази на теракти ХАМАС 7 жовтня — він входив до вузького військово-політичного кабінету, проте не знайшов спільної мови з Нетаньягу. На тій війні загинув син Айзенкота та два його племінники. Генерал має марокканське коріння, народився в родині переселенців-мізрахі. За всю історію Ізраїлю ніколи не було керівників уряду, які представляли цю гілку єврейства. Багато хто вважає, що мізрахі в Ізраїлі перебувають в упослідженому становищі. Як повідомляє CNN, нещодавно телеведучий Їнон Маґаль, якого вважають рупором Нетаньягу, назвав Айзенкота "мавпою мізрахі марокканського походження, якою керують ашкеназькі еліти". Це обурило жителів країни, Магаль навіть спробував вибачитися, мовляв, під "мавпою" не мав на увазі походження, а лише те, що генералом можуть керувати за лаштунками. Нетаньягу засудив ці висловлювання.

Партія "Яшар" виступає за ухвалення нової Конституції, за обов’язкову військову службу для всіх, включно з ультраортодоксальною частиною суспільства. У питаннях Сектору Гази Айзенкот менш радикальний за Нетаньягу — він проти надання автономії палестинській території, але й критикує політику розширення єврейських поселень. А головне — партія категорично налаштована проти коаліції з "Лікуд". Генерал заявляв, що за жодних умов не ввійде до уряду Нетаньягу. З огляду на це експерти прораховують можливі конфігурації коаліції, які б дали можливість Айзенкоту очолити новий уряд.

Які формати коаліції можливі після виборів

Якщо у партії діючого прем’єра є природні союзники з ультраправого табору (партії "Оцма Єгудіт" міністра національної безпеки Ітамара Бен-Гвіра, "Релігійний сіонізм" міністра фінансів Бецалеля Смотрича та дрібніші партії), то у "Яшар" потенційні партнери досить ідеологічно різношерсті і можуть вимагати поступок в обмін на участь в урядовій більшості. Такими партнерами можуть стати центристський блок "Беяхад" ("Разом"), створений колишніми прем’єр-міністрами Нафталі Беннетом та Яіром Лапідом, а також соціал-демократична партія "Демократи" на чолі з Яіром Голаном. Золоту акцію при формуванні більшості має "Наш дім Ізраїль" Авігдора Лібермана — помірковані праві.

Проте, за даними опитувань, опозиції не вистачить мандатів для формування коаліції, тож доведеться домовлятися з партіями, які подолають бар’єр, але за своєю ідеологією не є правими. У виборах беруть участь кілька арабських партій, одна із них, РААМ, входила до коаліції у 2021 році за часів урядування Беннета і Лапіда. Втім, експерти сумніваються, що в нинішніх умовах палестинців запросять до коаліції — це дасть політичним опонентам правих привід для жорсткої критики.

Отже, за день до волевиявлення ізраїльтян зрозуміло лише одне: дві лідируючі партії будуть вимушені створювати більшість, яка може виявитися хиткою. Особливо у випадку, якщо перше місце посяде партія Айзенкота. З іншого боку, вона для багатьох виглядає прийнятним варіантом позбавлення від багаторічного правління Нетаньягу.

Чи станеться катастрофа в разі втрати крісла Нетаньягу

Тим часом, досвідчений "Бібі" (прізвисько діючого прем’єра) спробував заручитися підтримкою вихідців із колишнього СРСР, поспілкувавшись із музикантом Андрієм Макаревичем. Той підтримав Нетаньягу і отримав хвилю хейту: йому пригадали підтримку Путіна і Медведєва свого часу і звинуватили у подвійних стандартах. Тож не факт, що піар-хід Нетаньягу дасть йому очікуваний результат.

Інша річ — ескалація, яка за дивним збігом обставин сталася напередодні голосування і може зіграти на користь політсили нинішнього прем’єр-міністра. 23 жовтня в районі Хеврону стався напад палестинців на ізраїльських солдатів, двоє осіб загинули, прем’єр пообіцяв провести військову операцію, "масштабу якої не було з часів Шестиденної війни". У день виборів будуть закриті всі КПП на межі із Західним берегом, також на цій палестинській території поліція затримує іноземних антивоєнних активістів, серед них опинився кандидат до Конгресу США від демократів Бред Ландер.

Свого друга Нетаньягу підтримав Трамп. Глава Білого дому заявив, що Нетаньягу був "великим прем'єр-міністром-воїном" і його головним партнером у боротьбі з Іраном. І якщо уряд Ізраїлю очолить хтось інший, американці не воюватимуть з Іраном самостійно. Тобто, Трамп подав сигнал виборцям: якщо не підтримаєте "Лікуд", втратите захист Америки. Частина ізраїльських політиків вважає це прямим втручанням у вибори на боці одного із кандидатів.

Як пише Jerusalem Post, в оточенні Трампа радять йому більше так не робити, навіть якщо Нетаньягу дуже проситиме. Навпаки: варто демонструвати ізраїльським політичним елітам, що США працюватиме з будь-яким урядом, а Ізраїль залишатиметься союзником попри ймовірну зміну влади в країні. Варто зауважити, що Трамп дослухався і публічних заяв на користь Нетаньягу більше не робив, але впадає у вічі інше. За даними ЗМІ, американці терміново евакуюють частину персоналу посольств в країнах Близького Сходу. Навряд чи це пояснюється ескалацією між єменськими хуситами та Саудівською Аравією, адже йдеться про весь регіон. Існує припущення, що такі заходи можуть бути пов’язані з очікуваною поразкою партії Нетаньягу та політичною турбулентністю в Ізраїлі. Чим скористаються Іран та їхні проксі.

Насамкінець про те, чи зміниться політика Єрусалиму щодо України в разі відходу від влади нинішнього уряду. Наші відносини з Ізраїлем і не хороші, і не погані, про причини цього можна розповідати довго, відомо про співпрацю у сфері військових технологій, а це в умовах війни важливіше за слова підтримки, нічим у підсумку не підкріплені. Також можна пригадати заяву Нетаньягу, що пошкодження дата-центрів російської компанії "Яндекс" знизило онлайн-активність антиізраїльських користувачів на 60%. Однак навряд чи варто очікувати кардинальної зміни політики Ізраїлю щодо України, якщо там буде інший прем’єр. А от щодо Росії — цілком. Нетаньягу, добре розуміючи підривну роль Кремля на Близькосхідному регіоні, завжди був дипломатичним із Москвою.