Візит Байдена до Києва. Навіщо смикати Трампа за чуб

Чим україна може допомогти зараз вже без п'яти хвилин віце-президент у відставці
фото: The Denver Post

Джозеф Байден прибув у понеділок, 16 січня, з останнім своїм візитом в якості віце-президента і третім за час правління Петра Порошенка. Він куратор українського питання в адміністрації Барака Обами і за такий тривалий час встиг перетворитися в "білого пана" Києва та іншими прізвиськами, характеристиками.

Він приїхав в українську столицю з запевненнями у дружбі, побажаннями, прогнозами щодо наступної адміністрації і нагадуванням про позиції Вашингтона мінськими угодами. Так, його візит важливий. Так, заспокоюють слова, що ніяких виборів на Донбасі не може бути до виконання Москвою своїх зобов'язань у рамках "Мінська".

Але насправді, навіщо Джо Байден прилетів у Київ за кілька днів до інавгурації мільярдера-республіканця Дональда Трампа? Яка від нього користь Україні саме зараз, коли він у кроці від завершення каденції?

Байден - друг України, що прекрасно відомо. І його приїзд до столиці на зустріч з керівництвом країни можна пояснити бажанням віддячити за тверду проукраїнську позицію. Правда, запросити його можна було і через пару-трійку місяців, коли володар Президентської медалі Свободи став приватною особою. Він владнав би всі справи, трохи звик до думки, що більше не віце-президент і займався б іншої суспільно-політичною діяльністю. Включаючи тісні контакти з Києвом. Лекцію про міжнародну політику міг би, приміром, у столиці прочитати.

Саме шлях вченого чоловіка Байден вирішив розвивати після відставки. Принаймні, публічно. Так, Politico в грудні писало, що віце-президент збирається працювати в університеті штату Пенсільванія в Філадельфії. "Байден натякнув, що він знаходиться у пошуках університету - будинки для його підлеглих і його роботи після відходу з уряду", - зазначило видання.

У Школі Ліги Плюща, куди входить даний університет, Байден подумує зайнятися зовнішньою політикою і глобальними ініціативами. Віце-президент, як відомо, багато років вів діяльність саме в цьому напрямку.

А 4 січня зі слів його помічника стало відомо, що Байден крім Філадельфії поглядає на рідний університет штату Делавер. У своїй альма-матер він хоче осягнути два напрямки - внутрішню політику та економіку. Загалом, явно стане фахівцем широкого профілю.

Сам Байден 22 грудня в коментарі The Los Angeles Times заявив, що планує залишатися у Вашингтоні після відставки. Його рішення багато в чому обумовлено тим, що дружина, доктор Джилл Байден, буде продовжувати свою роботу викладачем в коледжі Північної Вірджинії. Таким чином, виходить, що і подружжя Обама, і подружжя Байденов залишаться у Федеральному окрузі Колумбія. Це досить незвичайне явище для історії американської політики. Причому президент і його заступник будуть жити досить близько до Білого дому і Капітолію.

Тут не буде зайвим нагадати, що Байден у Конгресі провів значні 36 років, перш ніж став віце-президентом. Саме він взяв на себе ношу діалогу Адміністрації з Конгресом, у той час як сам Обама, за свідченнями демократів, намагався усунутися від спілкування з конгресменами.

У нього великі зв'язки і вихід на багатьох титанів Капітолійського пагорба. Що, безумовно, вкрай вигідно Банковій. Згадаємо, що не так давно Deutsche Welle, вивчивши документи сайту відділення реєстрацію іноземних агентів (FARA), з'ясувало, що Порошенко найняв лобістську компанію BGR Group. Цю впливову організацію заснували республіканці Хейлі Барбур і Ед Роджерс. За $50 тис. на місяць вони будуть допомагати Банковій просунути відносини з нової республіканської Америкою і, ймовірно, Трампом.

Байден ж, очевидно, може забезпечити підтримку не тільки демократів, але і "слонів" теж. У нього, наприклад, навіть у піковий період протистояння двох партій, був відкритий канал зв'язку з лідером сенатської більшості республіканців Мітча Макконнелла. Безумовно, за 36 років законодавчої роботи поки ще віце-президент вивчив усі тонкощі роботи цього гігантського механізму. І його досвід, отже, безцінний. До того ж, як сам Байден розповів 12 січня, він передав наступнику Майку Пенс, який не має любові до Росії, записи з рекомендаціями про те, як налагодити стосунки з українською, а також іракським лідерами.

Значить Байден прилетів у Київ консультувати? Враховуючи вибране для приїзду час, є сенс припустити дві ймовірності. Перша - найближчим часом вже 100% відбудеться зустріч Порошенка і Трампа. Друга - Банкова, та й минає адміністрація, серйозно стурбовані майбутнім двосторонніх відносин, яке може наступити фактично відразу після вступу Трампа в посаду.

І 74-річний віце-президент замість спокійного життя викладача, експерта, патріарха політики загалом, покликаний на службу, навіть не встигнувши демобілізуватися. Бо на кону стоїть американо-українське партнерство.

Що цікаво, візит другої особи США до Києва відбувається перед Давоським форумом. Туди летить Байден, туди летить Порошенко. У Трампа вирішили нікого не відправляти на ВЕФ, але цілком можливо туди загляне сам 45-й президент, однак як бізнесмен. І оскільки лідерів ЄС не буде, є шанс заволодіти увагою наступника Обами за посередництва Байдена. І в понеділок у Києві відбувається, по суті, генеральна репетиція перед форумом у Швейцарії.

З іншого боку, у страху очі великі. Факт - Банкова не проти налагодити контакт з новою адміністрацією після низки подій, які не виявилися корисними для майбутніх відносин. Розслідування Politico про втручання Києва в американські вибори лише погіршує становище. З такого ракурсу дії влади виглядають відверто сирими", недосконалими - звичайної суєтою. Замість тверезого розрахунку і пошуку єдино вірного рішення, застосовується тактика великої кількості можливостей - використовувати все, що попадається під руку, щоб домогтися поліпшення відносин з Трампом.

Тому, які б перспективи обіцяв візит Байдена, поки все це виглядає так, ніби Україна продовжує лити воду на млин демократів і з викликом дивиться в очі нового "лідера демократичного світу". Може, має місце розрахунок на імпічмент, але це вкрай малоймовірно. Однак, так чи інакше, керівництво країни вже занадто глибоко проникає у внутрішню політику Штатів, передчасно вирішивши стати самодостатнім гравцем.