• USD 27.7
  • EUR 33.7
  • GBP 39.2
Спецпроєкти

Влада на трьох. Як Ахметов, Коломойський і Пінчук ділитимуть Зеленського

Лейтмотивом всієї політичної оперети 2021 р. буде всесилля олігархів. Але вони підстрахуються на випадок, якщо котел раптом забурлить і доведеться випускати пару

Ринат Ахметов, Ігор Коломойський і Віктор Пінчук
Ринат Ахметов, Ігор Коломойський і Віктор Пінчук/EPA/UPG, Depositphotos/колаж "ДС"
Реклама на dsnews.ua

Чий вплив у новому році буде найбільшим? Хто встановлюватиме порядок денний всій країні? На ці питання можуть бути різні відповіді, наприклад, влада, опозиція, народ.

Але якщо говорити чесно, то поза конкуренцією в новому році будуть олігархи. Точніше, троє з них: Ринат Ахметов, Ігор Коломойський і Віктор Пінчук. Ми розташували їх в алфавітному порядку (за прізвищами) через ту просту обставину, що ні ми, ні навіть вони самі не знають, кому з них вдасться стати першим за впливовістю, а хто задовольниться третім місцем. Це Україна, дитинко, де політичне життя завжди сповнене інтриг і несподіванок.

Надії Зеленського

Один з незрозумілих журналістських штампів — оголошувати, що хтось перетворився з суб'єкта в об'єкт політики. Але абстрактна термінологія абсолютно не відображає всієї життєрадісності цього процесу. Суть в тому, що хтосьув своїх рожевих мріях хотів зробити інших своїм інструментом. А в суворій реальності виявився інструментом сам.

Про надії Зеленського можна судити за його власними діями і словами. Нагадаємо два епізоди, які стали певною мірою символічними.

Перший епізод — 20 червня 2019 р., коли Зеленський через місяць після своєї інавгурації зібрав у Києві форум «Діалог бізнесу і влади», щоб розповісти там про свої домовленості з Ахметовим, Коломойським і Пінчуком. Саме з цими трьома.

«Пан Пінчук забезпечить квартирами сім'ї 24 наших полонених моряків і далі буде займатися проблемами соціальної допомоги всіх військовослужбовців. Це наша домовленість. З паном Ринатом Ахметовим ми домовилися, що він буде вкладати гроші в медицину, інвестувати в дороги, інфраструктуру Донбасу. Перший результат ви вже бачили, це 200 швидких для міських і сільських лікарень по всій країні. Пан Ігор Коломойський буде вкладати дуже великі гроші в інфраструктуру Донбасу, але він про це ще не знає», — кокетливо заявив Зеленський. Щодо Коломойського він явно видавав бажане за дійсне.

Реклама на dsnews.ua

Другий епізод — 16 березня 2020 р., коли Зеленський зібрав на Банковій, як говорилося в офіційному повідомленні, «власників і топменеджерів найбільших українських компаній і бізнес-груп». «Бізнес повинен бути соціально відповідальним у важких ситуаціях для держави», — заявив Зеленський олігархам, і ті «пообіцяли надати необхідну допомогу державі у здійсненні превентивних заходів з протидії поширенню коронавірусу».

Результатом тієї зустрічі стало формування олігархами фонду з ліквідації наслідків COVID-19 при Офісі президента. 5 травня ОП відзвітував, що загальний бюджет фонду становить 374,62 млн грн. У перерахунку за тодішнім курсом — $13,85 млн. Сума начебто невелика, як для олігархів, але сам факт нібито символізував, що Зеленський зумів використати олігархів для потреб країни.

Нинішня реальність

Насправді ж головним підсумком перших півтора року президентства Зеленського стало те, що вищезгадана трійка олігархів і медіамагнатів зуміла перетворити Банкову у свій інструмент, хоча і не завжди слухняний. Спочатку, коли Зеленський хизувався рейтингом 73%, олігархи виявляли знаки поваги і могли відчувати деяку залежність від його прихильності. Однак у міру падіння його рейтингу у них все більше посилювалися різноманітні можливості впливати на президента.

Зараз Зеленський став фактично заручником телеканалів, що належать Ахметову, Коломойському і Пінчуку. Якщо вони синхронно почнуть вішати на нього всі гріхи і звинувачувати його у всіх бідах українців, то вимога дострокових президентських виборів може стати головним гаслом вуличних акцій уже в найближчі місяці. Та й до самих акцій протесту олігархи теж можуть серйозно докласти руку. Всі це вже досить чітко усвідомлюють, і сам Зеленський, і особливо його оточення.

Звичайно, це не означає, що олігархи будуть поспішати скористатися такою опцією. У жодному разі. Схоже, нинішня ситуація для них саме оптимальна, а тому вони будуть прагнути зберегти її якомога довше. І якщо їм це вдасться, то лейтмотивом усієї політичної оперети 2021 р. буде всесилля олігархів. А журналістам залишиться розгадувати, в чиїх руках сьогодні пункт управління Зеленським: Ахметова, Коломойського чи Пінчука.

Володимир Зеленський
Володимир Зеленський / УНІАН

Умови стабільності

Утім, не все так сумно, як здається. Щоб нинішня ситуація зберігалася, необхідно, по-перше, щоб рейтинг Зеленського припинив падіння і стабілізувався, по-друге, щоб олігархи уникали взаємопоїдання і діяли узгоджено. Однак виконання обох цих умов досить сумнівне.

Нехай телеканали олігархів будуть, як і раніше, ліпити Зеленському образ народного благодійника, однак холодильник вже почав вигравати у телевізора. І якщо олігархи будуть домагатися собі все більше можливостей для надприбутків (а контроль над Зеленським їм потрібен саме для цього), то в держбюджеті буде залишатися все менше грошей. А значить, у пенсіонерів, медиків, вчителів, шахтарів буде загострюватися відчуття, що їх обділили при розподілі. Так само як у ФОПів, малих і середніх бізнесменів буде зміцнюватися упевненість, що їх обікрали всякими нововведеннями в податковому та митному законодавстві і фіскальній практиці.

Що ж стосується єдності олігархів, то вони, звичайно, можуть узгоджено підтримувати стабільність Зе-влади. Однак при цьому вони обов'язково підстрахуються на випадок, якщо котел раптом забурлить і доведеться випускати пару. І жоден з них не захоче піти на дно разом із Зеленським, тоді як інші, більш прозорливі, будуть переможно накривати поляну в таборі переможців.

До того ж кожен з них усвідомлює тлінність і ненадійність Зе-влади, а значить, зацікавлений максимально використовувати свої нинішні можливості. І тут їх інтереси не можуть не вступати в протиріччя. Бо ресурсів і раніше не вистачало на всіх, а зараз, в умовах поглиблення кризи, тим більше.

Через це і виникає іноді ілюзія, що Банкова — ще не цілком слухняний інструмент олігархів. Просто коли до пульта управління тягнуться відразу три руки і віддають взаємовиключні команди, тут можливі різні несподіванки.

Трикутник розбрату

Ситуація може швидко втратити стійкість, якщо хтось один із трійці зуміє домогтися переважаючого впливу на Банкову. На сьогодні у кожного з них є як сприятливі, так і негативні чинники.

Так, у Коломойського і Ахметова зараз паритет у впливі на «слуг народу». Також відомий вплив Ахметова і Коломойського на нинішній уряд. Але відомо й те, що процес поділу виконавчої влади триває. Конфлікти тут виникають дуже гострі.

Найгучнішою стала недавня поразка Коломойського у спробі продавити Юрія Вітренка через Верховну Раду на посаду першого віцепрем'єра — міністра енергетики. Цей пост не тільки давав контроль над Міненерго, а й міг би служити трампліном у крісло прем'єр-міністра. Не дивно, що багато спостерігачів побачили в провалі Вітренка гру людей Ахметова. Ця історія ще не закінчена: за наполяганням Банкової, яка обґрунтовано побоюється помсти Коломойського, Вітренка призначили тимчасово виконуючим обов'язки міністра енергетики, а в січні його можуть знову пропихати через Верховну Раду на посаду в уряді. Словом, у 2021-му нас чекають нові серії змагання людей Ахметова і людей Коломойського за контроль над урядом.

Але не варто скидати з рахунків і так зване прозахідне крило «слуг народу», яке багато в чому орієнтується на Пінчука і його пресловуті зв'язки у Вашингтоні (в майбутній адміністрації Джо Байдена). Це крило зацікавлене в формуванні нової правлячої коаліції за участю «Голосу» і створенні нового уряду під своїм (і Пінчука) контролем.

Також можливі різні варіанти тактичних союзів олігархів. Але не видно, щоб Банкова була здатна дуже вплинути на всі ці розклади. Швидше Зеленського будуть просто ставити перед фактом.

    Реклама на dsnews.ua