Влітку РФ знищила 13 млн українських книжок: Видавці занепокоєні критичним станом галузі та закликають Зеленського скликати РНБО

Про це йдеться у зверненні, яке опублікував керівник Української видавничої асоціації Артем Біденко, передає "ДС".

Керівник асоціації наголосив, що лише впродовж літа 2026 року російські удари знищили близько 13 мільйонів примірників книжок — майже третину річного накладу України, який у 2025 році становив 33,21 мільйона. Прямі втрати видавничого сектору оцінюють щонайменше у 1,19 мільярда гривень.

За його словами, внутрішні галузеві розрахунки свідчать: загальний наклад у країні вже скоротився до 15% від довоєнного рівня, а продажі в примірниках — до чверті. Це означає руйнування економічної основи ринку.

Біденко підкреслив, що знищення українських видавців матиме довгострокові наслідки: їхнє місце неминуче займуть іноземні компанії, для яких український культурний контекст не є цінністю, а лише комерційною нішею. "Для нас важливі не лише книжки українською мовою, але й українські автори, правильні ціннісні книжки, підтримка національної ідентичності", — зазначив він.

Найгостріша проблема, за оцінкою асоціації, — відсутність дієвого механізму компенсації вже завданих збитків і відновлення знищених накладів. Хоча наприкінці минулого року держава ухвалила програму часткової компенсації воєнних ризиків, вона має суттєві обмеження: відшкодовує лише майно, знищене після приєднання підприємства до програми, і лише на територіях підвищеного ризику. Крім того, програма охоплює нерухомість і не передбачає компенсації за знищені наклади — основний товар видавництв, друкарень і книгарень.

У зверненні нагадали, що в інших секторах економіки вже існують базові інструменти, які могли б бути застосовані й до книжкового ринку:

• пільгове кредитування для відновлення виробництва та поповнення накладів;
• воєнне страхування накладів — поширення страхування від воєнних ризиків на товари в обороті та готову продукцію;
• державні закупівлі для бібліотек — відновлення прямої закупівлі, призупиненої у 2022 році через секвестр;
• компенсація оренди книгарням — запуск передбаченої законом субсидії;
• можливості для самостійного відновлення — ухвалення проєкту "Культурний простір", реальне звільнення галузі від ПДВ та інші інструменти підтримки креативних індустрій.

Видавці наголошують, що жоден із цих механізмів не потребує мільярдних витрат і не є юридично складним. Значну частину документів галузь уже підготувала та передала уряду. На їхню думку, затримка має "буденне управлінське походження": ухвалення рішень передбачає виділення коштів або зняття обмежень у воєнний час, а це відповідальність, яку чиновники не поспішають брати на себе. Саме тому галузь просить рішення найвищого рівня, яке перетворило б особистий ризик посадовців на виконання прямого доручення.

Громадська спілка звернулася до президента із проханням скликати засідання РНБО, присвячене стану та відновленню видавничої галузі й критичної інфраструктури книговидання. За результатами засідання пропонують зобов’язати Кабінет міністрів у визначені строки:

• виділити кошти на компенсацію збитків видавництвам, друкарням і книгарням та на відновлення знищених накладів, насамперед підручників;
• поширити механізм страхування і компенсації воєнних ризиків (постанова № 1541) на товари в обороті та готову продукцію, а також передбачити компенсацію за майно, знищене до приєднання до програми;
• відновити пряму державну закупівлю книжок для бібліотек;
• поширити державні програми доступного кредитування на відновлення накладів;
• запустити компенсацію оренди книгарням, передбачену чинним законом;
• створити міжвідомчу робочу групу з розвитку видавничого ринку за участю ключових міністерств, Держкомтелерадіо, Українського інституту книги та Асоціації, із єдиною точкою входу в Секретаріаті Кабміну та чіткими строками виконання.