Конституція побоку. Як "слуги народу" кують собі перемогу на місцевих виборах

У всіх територіальних громадах з кількістю виборців понад 10 тисяч вибори відбуватимуться за партійними списками. І це вигідно перш за все партії влади

Getty Images

На наступний день після прийняття постанови про призначення на 25 жовтня місцевих виборів Верховна Рада вирішила поміняти правила гри. 16 липня прийнятий у другому читанні і в цілому законопроєкт №3485 "Про внесення змін у деякі закони України щодо вдосконалення виборчого законодавства". Цей величезний документ, який посів 246 сторінок, вносить зміни в низку законів. Особливо важливо те, що радикальному переписуванню підданий ВКУ – Виборчий кодекс України, який був прийнятий, нагадаємо, зовсім нещодавно – 19 грудня 2019 р. Новий закон переробляє понад 200 з 289 статей ВКУ. Внесені зміни стосуються всіх видів виборів і всіх етапів виборчого процесу.

Авторами цієї законодавчої ініціативи стали голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко, його колеги по фракції "слуг народу" Андрій Клочко, Аліна Загоруйко та Володимир Іванов, а також співголова депутатської групи "За майбутнє" Тарас Батенко. За проєкт №3485 у другому читанні і в цілому проголосували 308 нардепів, у т. ч. майже всі "слуги народу" (225 з 248), більшість членів фракцій ОПЗЖ (31 з 44) і "Батьківщини" (18 з 24), груп "За майбутнє" (14 з 24) та "Довіра" (14 з 20), а також 6 з 17 позафракційних (у т. ч. спікер і обидва його заступники). У повному складі відмовилися підтримати цей проєкт фракції партій "Європейська солідарність" і "Голос".

Ми не будемо чіпати весь масив змін, внесених цим законом, а зупинимося на двох головних нововведеннях, які можуть зіграти важливу, а де й вирішальну роль на місцевих виборах 25 жовтня.

260 міст одним махом

Одна з самих хитрих новацій проекту №3485 – зміна виборчої системи на виборах до міськрад малих міст. У старій редакції ВКУ записана пропорційна виборча система при формуванні міськрад міст з чисельністю виборців понад 90 тис., а в менших територіальних громадах застосовується мажоритарна виборча система з можливістю самовисування. Оновлена редакція поширює пропорційну виборчу систему на всі територіальні громади з чисельністю виборців понад 10 тис.

Пояснимо, що це означатиме на практиці. Насамперед нагадаємо, чому в ВКУ встановили межу 90 тис. виборців. Чому не 50 або 100 тис. Все дуже просто – хотілося, щоб в одну категорію потрапили всі обласні центри. У найменшому обласному центрі – Ужгороді – виборців менше 100 тис., але не більше 90 тис., звідси й норма про 90 тис.

Подивимося, що буде, якщо цю норму зменшити в дев'ять разів – до 10 тис. Зараз в Україні більше 460 міст. З них більших за Ужгород – 37. А міст, які менше Ужгорода, не більше ніж у дев'ять разів, налічується 260. Це, звичайно, лише орієнтовне число. Реальне число громад, яких торкнеться ця новація, може виявитися і більше.

Отже, як мінімум 260 міських громад раптом зараз, за три місяці до виборів, ощасливлені новиною про те, що вони будуть обирати свої міськради за партійними списками. Від такої раптової зміни виборчої системи виграш отримає насамперед, звичайно, партія влади. Тобто "Слуга народу". Місцеві еліти будуть змушені влитися в цю партію, щоб зберегти вплив. Майже всі інші партії будуть до цих виборів просто не готові, у них там і міських осередків немає майже ніде.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради виступило категорично проти цієї новації. Воно підкреслює: "Застосування пропорційної виборчої системи призводить до зайвої і невиправданої політизації місцевих виборів і відповідно діяльності органів місцевого самоврядування, призначення яких полягає у вирішенні питань місцевого життя територіальних громад, що особливо актуально для малих населених пунктів".

До речі, заслуговує уваги ще одна зміна. У старій редакції ВКУ було записано, що в містах з кількістю виборців до 90 тис. переможцем на виборах міського голови вважається кандидат, який набрав більше будь-якого іншого кандидата. А в містах з кількістю виборців понад 90 тис. для перемоги цього мало: треба набрати не просто більше за інших, а більше 50% голосів; у протилежному випадку проводиться другий тур. Нова редакція поширює цю систему на міста з кількістю виборців понад 75 тис.

Потроєння "слуг народу"

Також "слуги народу" хочуть потроїти своє представництво в територіальних виборчих комісіях на місцевих виборах. Відповідно до старої редакції статті 203 ВКУ до складу тервиборчкомів обов'язково входить по одному представнику від кожної партії, яка має власну фракцію у Верховній Раді. Щоб забезпечити собі два додаткових голоси в кожній територіальній комісії, "слуги народу" вирішили скористатися допомогою депутатських груп "За майбутнє" та "Довіра", створених у Верховній Раді 29 серпня та 6 грудня 2019 р.

У новій редакції статті 203 ВКУ записано, що право бути представленою в тервиборчкомі отримує також "місцева організація політичної партії, яка уклала угоду про політичне співробітництво на відповідних місцевих виборах з депутатською групою, про створення якої оголошено на сесії Верховної Ради України не пізніше першого січня року, в якому проходять вибори". Групи "За майбутнє" та "Довіра" як раз підходять під це визначення.

Головне науково-експертне управління розкритикувало цю ідею: "Депутатські групи є внутріпарламентськими утвореннями і створюються для раціоналізації роботи парламенту, мають нестабільний склад і безпартійний характер, а отже, наділення їх певними правами поза парламентом не узгоджується з їх природою".

Ще більш різку оцінку дало Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради. У його зауваженнях говориться, що запропонований проєктом механізм створення на місцевих виборах такого "квазісубʼєкта", як "місцева організація політичної партії, яка уклала угоду про політичне співробітництво на відповідних місцевих виборах з депутатською групою", не узгоджується з Конституцією України". У статті 36 Конституції чітко записано, що саме партії беруть участь у виборах, а депутатські групи в Конституції взагалі не передбачені.

Зазначимо чарівний нюанс: у різних регіонах депутатська група може укладати угоди з різними партіями. По суті, групи "За майбутнє" та "Довіра" отримують можливість поглинати дрібні партійні проєекти обласного значення.

Через все вищесказане доводиться прогнозувати, що місцеві вибори – з перших днів виборчої кампанії й аж до самого голосування та підрахунку голосів – будуть повсюдно проходити в атмосфері жорсткої міжпартійної боротьби. Ця боротьба охопить вибори і обласні, і районні, і в міські ради, як і вибори мерів міст.

Фактично "слуги народу" будуть намагатися побудувати власну владну вертикаль до самого низу – до рівня міст і районів. І для цього вони будуть намагатися підім'яти під себе всю місцеву еліту. Як у міфічного змія було три голови, так у партії влади буде три ешелони: "Слуга народу", "За майбутнє" і "Довіра".