Врятувати чи поховати? Навіщо Корнієнко знову очолив партію "Слуга народу"
У крісло партійного боса "слуг" замість Олени Шуляк повернувся Олександр Корнієнко. На сайті політсили про це лише одна новина. А про з’їзд немає навіть фоторепортажу. Дивно, як для партії влади
Від Баканова до Корнієнка
Олена Шуляк очолила партію "Слуга народу" 15 листопада 2021 року, 14 грудня 2023-го її переобрали знову. А першим керманичем політсили був Іван Баканов, який згодом очолював СБУ і був усунутий з посади президентом 17 липня 2022 року за статтею 47 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України "Невиконання (неналежне виконання) службових обов'язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настанню таких наслідків". Після чого він зник з інформаційного простору. Наступним головою партії був Дмитро Разумков, але керував недовго — з кінця травня 2019 року до 10 листопада 2019-го. Історію про те, як Разумков злетів до посади голови Верховної Ради, а потім через конфлікт з Банковою цю посаду втратив, нагадувати, мабуть, не варто. Після нього головою "слуг" став Корнієнко. Його заміна пояснювалася на Шуляк тим, що він став першим віце-спікером парламенту. Виходить, нині суміщення партійної посади з керівною у парламенті — вже не проблема.
Чотири роки під орудою Шуляк припали на час війни, тому давати оцінку її роботі складно. За відсутності нормального політичного життя в країні вона радше підтримувала формальне існування партії. Хоча якщо проглянути партійний сайт, то там є звіти про різноманітні події, організовані чи підтримані "слугами народу".
Сама Шуляк фігурувала у кількох гучних скандалах. Вона стала головною авторкою законопроекту про містобудівну реформу, негативну оцінку якому надали як громадські активісти, так і міжнародні партнери. У грудні 2022 року Шуляк без запрошення прийшла в палату до важкопораненого військового та активіста Олега Симороза для з’ясування стосунків — він був серед критиків згаданого законопроекту.
Проте ці випадки тьмяніють на тлі купи скандалів із однопартійцями Шуляк. З фракції й партії за її керівництва виключили (або самі вийшли) Олександра Трухіна, Людмилу Марченко, Мар’яну Безуглу, яка нині влаштовує в Раді одиночні пікети, Миколу Задорожного, Юлію Яцик, Миколу Тищенка, Богдана Торохтія, Олега Воронька. Декого зі "слуг" не виключали, але увільнили від керівництва партосередками, як-от Павла Халімона та Олексія Кузнєцова. Паралельно з розвалом "зеленої" фракції втрачала свої позиції і "зелена" партія. Шуляк у звіті згадала про "очищення партії", проте переважно акцентувала на позитиві — розвинули ЗеМолодіжку і ЗеЖінок, реалізували понад 100 регіональних проектів, завдяки "унікальній методиці" створено кількатисячний "кадровий резерв" партії… Таке враження, що колишня голова "слуг" живе в паралельній реальності.
Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, 52% українців вважають, що діяльність фракції "Слуга народу" перешкоджає розвитку держави. А згідно з грудневим опитування аналітичного центру "Ділової столиці" спільно з New image group, умовна "партія Зеленського" отримала б на виборах 12,6%. Власне "Слуга народу" в інших рейтингах набирає ще менше. В успіх "партії Зеленського" й тим паче "слуг" на повоєнних виборах переважна більшість аналітиків не вірить. Проте повернення на керівну посаду в партії Корнієнка — політтехнолога, який мав безпосередній стосунок до карколомних перемог ЗеКоманди у 2019 році, може свідчити про те, що проекту "Слуга народу" спробують надати нове дихання. Сам новий-старий голова каже: "Глибше розберуся, які зараз відбуваються процеси, як партія працює. І ближче до лютого, можливо, буде нагода вже запропонувати якісь стратегічні та тактичні кроки".
Новий голова і чотири нюанси
Отже, заміна Шуляк на Корнієнка може свідчити про початок підготовки партії до виборів. Та от чи буде вона президентською? Корнієнко запевняє: "Якщо казати ідеологічно — це партія президента Володимира Зеленського, і вона буде продовжувати бути партією президента". Однак виникає кілька нюансів. Перший: чи потрібна ця партія самому президенту. Зеленський востаннє зустрічався зі своєю фракцією 20 листопада на тлі Міндічгейту. До того — 16 вересня, Загалом же президент не часто зустрічається зі "слугами" в парламенті. Що ж до партії, то востаннє він відвідував з’їзд у березні 2021 року у столичному КВЦ "Парковий", а в жовтні того ж року — збір "великої фракції" у Трускавці. З часу повномасштабного вторгнення він два роки не спілкувався з фракцією, провів першу зустріч з нею 21 лютого 2024 року.
Ні для кого не секрет, що монобільшість у Верховній Раді існує лише формально, кінець її панування залежить лише від чотирьох мандатів, які можуть бути складені у будь-який момент. То чи є сенс Зеленському зберігати таку політсилу у майбутньому? Варіант ребредингу чи взагалі нової партії виглядає куди перспективнішим.
Другий нюанс: не слід скидати з рахунків цю партію, оскільки за наявності адмінресурсу вона може подолати прохідний бар’єр і стати членом майбутньої коаліції з умовною "партією Зеленського". До того ж президентські вибори, очевидно, за часом будуть першими, і якщо нинішній глава держави їх виграє, наявність лояльної коаліції в парламенті стане для нього дуже актуальною темою.
Третій нюанс: партія може виконати роль Ноївого ковчегу для тих нинішніх нардепів, які не потраплять до списку "партії Зеленського". З наближенням розуміння, коли будуть вибори, отримати від цих діячів позитивні голосування буде ще важче, ніж сьогодні. Інша справа, якщо їх зацікавлять місцями в списку "Слуги народу" з перспективою потрапляння до нового парламенту.
Четвертий нюанс: заміна Шуляк на Корнієнка відбулася підозріло тихо. На сайті партії була лише новина про обрання нового голови. А де фотодокази, що з’їзд відбувся? Тож не дивно, що напрошуються конспірологічні версії. Одна з таких — про "переворот", захоплення лідерства в політсилі умовною "групою Давида Арахамії". В контексті Міндічгейту ЗМІ повідомляли про серйозний конфлікт Банкової з головою фракції "слуг". Андрія Єрмака в Офісі президента вже нема, а отже, саме час посилити позиції іншим гравцям. Узяти під контроль партію, яка асоціюється із Зеленським, означало б отримати можливість впливати на нього і на його рішення. Якщо у партії проріжеться голос, на Банковій будуть змушені його чути.