Як Міндічгейт вплинув на настрої українців. Політичні рейтинги (соціологічне дослідження)

Головний страх українців зводиться до формули "щоб не стало гірше". Саме цим багато в чому продиктовані їхні відповіді на питання про політичні вподобання

Аналітичний центр "Ділова столиця" спільно з New image group провели онлайн-опитування 1200 респондентів по всій Україні (окрім тимчасово окупованих територій). Опитування тривало з 2 грудня по 7 грудня 2025 року, похибка — 2,89%.

Публікуємо другу частину цього дослідження — про оцінку роботи уряду, парламенту та президента, а також про те, за які політсили українці готові віддати голос.

Одразу після скандалу з плівками Міндіча частина українських політичних сил почала вимагати відставки уряду Юлії Свириденко. Цього не сталося. На перший погляд, ситуацію ніби як вдалося навіть стабілізувати. Але, видається, в президента немає іншого виходу, ніж відправити цей уряд у відставку. Голова держави буде змушений це зробити за першого ж нового скандалу. А вони, на жаль, неминучі через те, що до питання Міндічгейту всі політичні гравці підійшли як до політичної, а не управлінської кризи.

Але повернемося до нашого соціологічного дослідження. І почнемо зі ставлення українців до діяльності уряду та роботи прем’єр-міністерки Юлії Свириденко.

Передусім варто зазначити, що лише 7% опитаних оцінюють діяльність Уряду позитивно або скоріше позитивно. Негативно або скоріше негативно до Кабміну ставляться 57%. Ще чверть респондентів дали нейтральну оцінку, і 11% говорить, що їм складно оцінити діяльність уряду.

Щодо самої прем’єрки, то її роботу вважають ефективною лише 4%, натомість 28% оцінюють її "успіхи" негативно. Майже третині українців (32%) важко дати оцінку Свириденко, бо минуло недостатньо часу від призначення. Нарешті, 21% ставиться до її роботи нейтрально, а 15% взагалі не цікавиться цим питанням.

Додамо, що 42% респондентів хотіли б, щоб нинішній уряд пішов у відставку у складі, ще 31% хоче відставки лише деяких міністрів. Не підтримує відставку Кабміну лише 8%, ще 19% не може відповісти на це питання. Від себе можемо додати, що зволікання з призначенням нових міністрів може збільшувати частку тих, хто вимагатиме відставки уряду в цілому.

Щодо роботи Верховної Ради, то позитивно або скоріше позитивно її оцінює лише 5% опитаних, натомість 70% ставиться до її роботи негативно або скоріше негативно. Відставку Голови Верховної Ради так чи інакше підтримують 59% українців, проти виступає 16%. При цьому в українців немає фаворитів серед потенційних претендентів на заміну нинішньому спікеру ВР. Зараз до трійки лідерів симпатій серед тих, хто теоретично міг би очолити Раду, входять Дмитро Разумков (19%). Петро Порошенко (11%) і Олексій Гончаренко (10%).

Що ж стосується позицій президента, то Міндічгейт не зіграв визначальної ролі в падінні рейтингу чинного очільника держави, як про це говорили деякі політики в розпал скандалу. Цьому, на нашу думку, як мінімум дві причини. По-перше, людьми рухає страх — "головне, щоб не стало гірше" — і тому українці бояться будь-яких надто різких рухів. По-друге, загострення тиску на Україну не могло не вплинути на певну стабілізацію рейтингу Володимира Зеленського. І ми вже неодноразово бачили, як зовнішній тиск позитивно впливав на його рейтинги.

Але звернемося до цифр. У першому турі чинний президент лідирує з результатом 33,4% серед тих, хто визначився і піде на вибори. Валерій Залужний має потенційні 26% підтримки. Натомість у другому турі Зеленський програє колишньому Головкому з "рахунком" 26% проти 44% (серед усіх опитаних). Іншими словами, у Зеленського на сьогодні практично немає бази для перетоків виборців від інших кандидатів чи політичних груп і розширення власного електорату.

Що стосується парламентських виборів, то станом на грудень 2026-го шість політичних сил долають п’ятивідсотковий прохідний бар’єр (за рахунок голосів тих, хто визначився і піде на вибори), ще чотири "топчуться" на межі проходження (слід одразу зазначити, що частина цих політичних сил не оформлені і є конструктами політологічної та соціологічної дискусій). Причому поки що ситуація складається так, що для створення більшості переможцям виборів потрібно буде мати коаліцію як мінімум з трьох політичних сил.

Виходячи з даних опитування, наразі маємо такий список умовних фаворитів серед тих, хто визначився і прийде на вибори: "партія Залужного" — 20,5%, "партія Зеленського" — 12,6%, "партія Порошенка" — 12,5%, "партія Азов" — 9,1%, "партія Буданова" — 6,8%, "партія Разумкова" — 6,2%. Далі слідують політсили на межі проходження: "партія Третя Штурмова" (4,5%), "Батьківщина" (4,2%), "партія Притули" (3,9% — падіння рейтингу триває кілька останніх місяців) та "партія Гончаренка" (3,6%), яка добрала за пів року практично відсоток.