Європейські сподівання та українські реалії. До чого призведе тиск влади на мілтех

Фахівці обговорюють дві версії атаки силовиків на оборонні компанії: намір заблокувати постачання боєприпасів для ЗСУ та вимагання відкату від контрактів

Європейські сподівання на український мілтех

Місяць тому компанія MBDA, європейський лідер у сфері складних систем озброєння, оголосила стратегічне партнерство з компанією "Українська бронетехніка" у сфері Deep Strike та протидії БпЛА. Як наголосила MBDA, йдеться про побудову нової архітектури оборонної співпраці, яка поєднує європейський технологічний досвід з українським досвідом бойових дій, гнучкістю виробництва та інноваційним потенціалом.

В прес-релізі компанії зазначається, що MBDA прагне підтримувати оборонну промисловість України, забезпечуючи автономію українських потужностей, і зробить суттєвий внесок, надаючи глибокий досвід та знання у розробку, виробництво та підтримку ракетних систем. В подальших планах MBDA — створення спільного підприємства з "Українською бронетехнікою".

"Обмін технологічним досвідом, розробка спільних виробничих програм та впровадження інноваційних рішень забезпечать оперативну перевагу у конфліктах високої інтенсивності та стануть основою для тісної співпраці з метою створення спільного підприємства. Водночас, ці сфери є лише частиною ширшої програми стратегічного партнерства", — зазначила MBDA.

Компанія MBDA — провідний розробник та виробник ракетних систем і високоточного озброєння. Продуктовий портфель MBDA включає понад 45 ракетних систем, які перебувають на озброєнні понад 90 країн світу. Компанія бере участь у виробництві низки ключових західних систем озброєнь, зокрема ракет Patriot, Meteor, Taurus, Storm Shadow/SCALP та Enforcer.

"Українська бронетехніка" повідомила, що в межах підписаної угоди сторони затвердили конкретні виробничі програми нових типів озброєння, в тому числі deep-strike та антишахедних систем, які вже розробляються і незабаром будуть застосовані для посилення обороноздатності нашої держави. Більш того, також заплановане спільне виробництво абсолютно нових зразків озброєння, які будуть застосовані у війні з Росією. Дана угода передбачає шість напрямків виробництва високоточної зброї на території України на декілька мільярдів євро, про фінансування яких вже прийнято рішення німецьким урядом.

"Це партнерство є історичним кроком як для посилення обороноздатності України, так і для розбудови нової архітектури європейської безпеки. Ми об’єднуємо глибоку технологічну експертизу MBDA із реальним досвідом інтеграції озброєння в умовах війни та виробничою гнучкістю "Української бронетехніки". Спільна робота над системами Deep Strike та засобами протидії БпЛА має на меті, насамперед, посилити захист нашої держави в умовах війни високої інтенсивності. Головне наше завдання — забезпечити технологічну автономність України та дати нашим захисникам зброю, яка забезпечить оперативну перевагу на полі бою", — прокоментував угоду генеральний директор ТОВ "Українська бронетехніка" Владислав Бельбас.

Українські реалії взаємин влади та мілтеху

9 липня "Українська бронетехніка" повідомила про брутальний тиск на неї влади за допомогою сфальшованої кримінальної справи.

"Сьогодні вранці українські правоохоронці вчергове показали, чому до України не йдуть інвестори і чому українські компанії не залучають сотні мільйонів євро інвестицій, як європейські чи американські стартапи. В ході незаконного обшуку співробітниками СБУ було жорстоко побито у власній оселі першого заступника директора ТОВ "Українська бронетехніка" Максима Полив’яного, що призвело до численних травм, струсу мозку та госпіталізації. Все це відбувалось в рамках абсолютно сфальшованої справи, яка має на меті винятково організацію тиску на найбільшу приватну українську компанію оборонно-промислового комплексу та підрив обороноздатності України", — заявила компанія.

Наступного дня "Українська бронетехніка" обнародувала відеозапис, який свідчить про навмисну брутальність дій СБУ.

Максим Полив’яний — офіцер запасу, йому 49 років, з них 23 роки він працює в оборонному секторі. З початку повномасштабного вторгнення Росії підготував та виконав понад 150 державних контрактів, за якими наші захисники отримали тисячі тон боєприпасів, озброєння, бронетехніку та дрони. "Він не наркодилер, не шпигун та не вбивця. Не існує жодного пояснення, чому до нього вламуються одразу 9 (!) російськомовних співробітників СБУ, які вдаються до погроз зброєю, використання кайданок та тортур", — наголосила "Українська бронетехніка".

Втім, пояснення все ж таки можна дати. Одну з можливих версій, для чого чиниться цей тиск, сформулював голова Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) Сергій Пашинський.

Він наголошує, що організатори цього тиску прикриваються фейковою кримінальною справою про поставки нібито неякісної продукції Збройним силам України. Але цих начебто неякісних гранатометів від чеського виробника уже поставлено Збройним силам України десятки тисяч штук, і щодо них не було жодних нарікань. І щодо останнього контракту, у якому СБУ вбачає "гранатомети неналежної якості", теж немає рекламації від державного замовника — Агенції оборонних закупівель.

"Хочу зазначити, що цей контракт складає лише 0,2% від усієї продукції, яку "Українська бронетехніка" поставила Збройним силам України. І застосування фізичного насильства не можна пояснити нічим іншим, окрім як свідомою або несвідомою спробою заблокувати постачання боєприпасів на десятки мільярдів гривень", — робить висновок Пашинський.

Версія про переділ ринку

Брутальна спроба тиску на "Українську бронетехніку" відбулася невдовзі після схожої атаки ДБР на великого українського виробника FPV-дронів "Вирій" (Vyriy Industries). Це наводить на думку про системне явище і спонукає шукати системні причини.

Свою версію запропонував голова Громадської антикорупційної ради при Міноборони, ветеран російсько-української війни Юрій Гудименко. На його компетентний погляд, обшуки силовиків у виробника дронів "Вирій" та компанії "Українська бронетехніка" виглядають як спроба розподілу ринку ОПК.

"Останні новини зі світу оборонки — це не новаторські винаходи, а традиційні обшуки і "маски-шоу". Виглядає так, що на фоні новин про довгоочікуване відкриття експорту озброєнь силовики вирішили прийняти участь у розподілі ринку і нагадати бізнесу, що замість IPO та M&A думати їм треба про СБУ і ДБР. Це стосується і сьогоднішньої новини про УБ, і нещодавньої про "Вирій", якщо що", — зазначив Гудименко.

Він указав на одну дивну спільну рису у обох атаках: йдеться про свіжі контракти. "Вирій" — це 2025 рік, а "Українська бронетехніка" — взагалі травень-червень 2026-го. Силовики вже начебто встигли і розслідування провести, і експертизи організувати, і збитки підрахувати.

"Зараз переважна більшість затримань, обшуків і підозр в оборонці стосується, як правило, справ 2022-23 років. Як мінімум тому, що державна машина меле повільно. Тим дивніше виглядають обшуки по контракту, який ще тільки ось як був в роботі", — констатує Гудименко.

Його висновок як голови ГАР МО: "Суспільству потрібні публічні і вагомі докази не тільки по цих справах, а по всіх взагалі. Бо це "свято" починає набридати. Ми, зі своєї сторони, дослідимо обидві ситуації, вони в роботі".

Гудименко висловився обережно: "Силовики вирішили прийняти участь у розподілі ринку". Але за цим обережним формулюванням криється брутальна українська реальність: організатори тиску на мілтех вимагають поділитися з ними, взяти їх в долю, дати їм відкат від наявних та майбутніх контрактів.

Це, безсумнівно, справить враження на усіх європейських партнерів українського мілтеху. Ніхто з них не захоче платити данину особам, які кажуть: або ви платите за наш дах, або ми унеможливимо ваш бізнес в Україні.

Звісно, ці події взагалі можуть зірвати спільні проєкти європейських оборонних компаній з українським мілтехом. Зараз європейці уважно слідкуватимуть за розвитком подій, щоб з’ясувати статус цього тиску: це ініціатива окремих осіб чи це свідома політика української влади.