"Збити" Бугрова. Кому вигідно зірвати вибори ректора КНУ імені Шевченка

Причина нового витка конфлікту навколо Шевченкового університету — вибори ректора, оголосити які Міністерство освіти має цього тижня. 29 квітня закінчується контракт діючого очільника вузу Бугрова і за законом повинні відбутися вибори, на яких він планує балотуватися на другий термін. Але внутрішня фронда не без підтримки впливових зовнішніх сил цьому хоче завадити. Це — коротка преамбула до складних перипетій, через які колектив університету перебуває не в найкращому психологічному стані.

Як Володимир Бугров здобув посаду у чотирьох турах виборів

Статус ректора Київського національного університету імені Шевченка як головного вузу країни дуже високий, його часто порівнюють з міністерським, адже вуз має окреме бюджетне фінансування. На цей рік у держбюджеті на нього закладено 2,7 млрд грн. В структурі університету є підрозділи, які облюбували представники української еліти, віддаючи туди на навчання своїх дітей. Серед таких — Інститут міжнародних відносин та юридичний факультет. Тож посада ректора КНУ імені Шевченка не лише статусна, а й політично впливова, оскільки така особа за своїм статусом може вирішувати багато питань. Але в цьому є й зворотній бік — ректори мають значну кількість недоброзичливців і відвертих ворогів. Що відчув на собі Бугров ще з часу дуже складних для себе виборів аж із чотирьох турів.

Ця історія важлива для розуміння того, що відбувається навколо вузу зараз. 25 листопада 2020 року відбувся перший тур виборів, на яких тодішній проректор з науково-педагогічної роботи (відповідав за навчальну роботу) Бугров набрав 42,7%, а його найближчий конкурент директор Інституту геології КНУ Сергій Вижва — 7%. Ці двоє змагалися у другому турі, який відбувся 4 грудня 2020 року. Бугров знов переміг, проте ректором не став через недостатню явку на вибори — в тодішньому законі була норма, що перемагає кандидат, який набирає 50% +1 голос від усіх, хто мав право брати участь у виборах, а не від тих, хто прийшов. Після цього прецеденту депутати внесли зміни в закон, згідно з якими обраною керівником закладу вищої освіти вважається особа, що набрала більше 50% голосів тих, хто має право брати участь у виборах, а в разі проведення другого туру — більше 50% голосів осіб, які взяли участь у голосуванні. За новими правилами в КНУ відбулися повторні вибори 17 та 24 березня 2021 року. У першому турі Бугров виявився лідером, але не набрав 50%, тому у другому турі змагався з Олександром Рожком, проректором із науково-педагогічної роботи (відповідав за перспективний розвиток). Бугров набрав 74,3%, конкурент — 20,45%, ще 4,6% були проти обох. Лише після цього міністр освіти (тоді ним був Сергій Шкарлет) своїм наказом призначив обраного кандидата ректором.

Із перших днів на посаді Бугров зіткнувся з інформаційними атаками, які супроводжували його ректорство всі п’ять років. Це і секс-скандали, і звинувачення в корупції при закупівлі продуктів, і поширення компрометуючих даних про незадеклароване майно. Основними джерелами атак були Телеграм-канали і так звані "журналістські розслідування". Нападки то посилювалися, то на певний час затихали. Проте нинішня хвиля має суттєві відмінності. Головна — залученість державних органів, зокрема, НАЗК, а також, не виключено, силовиків.

Як на ректора кидають тінь корупціонера 

Наприкінці минулого року на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції оприлюднили результати перевірки декларації Бугрова за 2023 рік з переліком знайдених у ній невідповідностей. Довідка НАЗК доволі цікава, особливо в пункті, де йдеться про оплату за пальне та паркування авто, власником якого є його син. Чи про всіх суб’єктів декларування Нацагентство збирає інформацію, на яких АЗС заправлялися?

Бугров в інтерв’ю "Лівому берегу" заявив: вважає довідку НАЗК "безпідставною, лише з метою зняти мене з посади". Сумарно в згаданій довідці НАЗК вказано близько 890 тисяч гривень, до яких виникли питання. Бугров пояснив свою позицію щодо квартир та згаданого автомобіля сина. По першому пункту він наполягає, що йдеться про технічні формулювання (в НАЗК вважають, що ректор мав вказати право користування нерухомістю, яка перебуває у власності дружини, хоча майно не має грошової оцінки), а не про незадекларовані квартири. Стосовно ж історії з авто, то, на його думку, докази є недоброчесними. "Як аргумент, — зазначає Бугров, — використали фотографію в авто сина 2025 року із системи "Безпечне місто", щоб довести начебто моє використання цього авто сина у 2023-му". Тут відразу пригадалася історія з використанням системи "Безпечне місто" для відслідковування пересування співробітників НАБУ під час розслідування справи "Мідас". Про такі факти розповідав директор Бюро Семен Кривонос.

Та окрім претензій від НАЗК навколо персони ректора університету відбуваються й інші події. Їх він називає "містифікаціями". У 2024 році Бугров із подивом з’ясував, що подавав позов до громадської організації "Наші гроші" про захист честі, гідності і ділової репутації. "Я не подавав такого позову. Від слова зовсім", — написав ректор на своїй сторінці у Facebook. За словами Бугрова, він попросив суд повернути позовну заяву, як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати. Суддя ухвалила рішення повернути заяву "позивачу", тобто Бугрову, який насправді позову не подавав. Але це ще не апогей абсурду.

З’ясувалося, що майже копія попереднього позову, але до іншої ГО, була прийнята до розгляду в Ірпінському міському суді Київщини, куди надійшла поштою. Тут було ідентичне рішення суду — повернути "позивачу". Виявляється, людина може не знати, що від її імені подана позовна заява і дізнається про це, коли вже починається судовий розгляд. У чому сенс фейкових позовів? Посварити Бугрова з антикорупційними журналістами. Крім того, про начебто наміри судиться з громадськими активістами повідомляють анонімні Телеграм-канали. Можна прослідкувати зв’язок між появою позовів та активністю анонімів. У КНУ вважають: ці канали лише виконавці, за ними стоять впливові особи, яких цікавить "свій" ректор. Через котрого можна буде накласти лапу на майно вузу. 

Після "містифікацій" Бугров звернувся до поліції, аби встановила, хто ж відправляв від його імені позови, і поліція відправника знайшла. У цієї особи провели обшук та вилучили телефон, балаклаву і флешку з підписом "Рожко". Таке прізвище було у колишнього суперника Бугрова на виборах ректора. До чого тут пан Рожко, незрозуміло, а от про відправника відомо, що у базі YouControl така особа значиться директором "Національної юридичної академії". Та це ще не кінець. За рішенням суду особі, в якої провели обшуки, повернули вилучене майно на підставі буцімто грубих помилок у зверненні прокурора до служителів Феміди щодо продовження арешту вилученого майна. Схоже на відвертий "злив" справи. 

У згаданому інтерв’ю Бугров прямо назвав прізвище людини, зацікавленої в його усуненні — проректор, член-кореспондент Національної академії правових наук Микола Погорецький. Серед академіків і членів-кореспондентів цієї академії можна знайти багато юристів, чия діяльність сприймається суспільством, м’яко кажучи, неоднозначно. Наприклад, Сергій Ківалов. з яким певні джерела пов’язують Погорецького. Втім, схоже, зв’язки проректора тягнуться ще й у вищі коридори влади. Погорецький був серед кандидатів на посаду судді Конституційного суду за квотою президента, тоді громадські активісти знайшли зв’язок Погорецького з Олегом Татаровим, заступником керівника Офісу президента, у співавторстві з яким у 2014 році він опублікував навчальний посібник "Розслідування масових заворушень". Та крім того аналіз біографії виявив й інші цікаві факти: названа особа у 1986-1988 роках була слухачем курсів підготовки оперативного складу зі знанням іноземних мов контррозвідувального факультету ВКШ КДБ СРСР ім. Дзержинського, після чого працювала в органах КДБ у Харківській області.

Шанси Погорецького обратися ректором — незначні, однак тут, схоже, йдеться про схему з призначенням в.о. ректора до виборів, які перенесуть на невизначений період. У зв’язку з новими обставинами. Для цього, можливо, й "збивають" Бугрова руками НАЗК, щоб внести його до реєстру корупціонерів. Тим самим давши МОН підстави для звільнення ректора та призначення виконувача обов’язків. Або ж, якщо такий номер не пройде і вибори відтермінувати не вийде через негативну реакцію колективу університету (вона однозначно буде) — не допустити балотування Бугрова на другий термін. А серед кандидатів опиниться той або та, кого до ректорського крісла вестиме невидима рука влади.