• USD 28.1
  • EUR 33.2
  • GBP 36.2
Спецпроєкти

Ігри НАБУ з Офісом президента. Чому Ситник мовчить про "слугу"-хабарника

У НАБУ і Офісі президента продовжують мовчати про розгортання скандалу з можливим хабарем "слузі" Олександру Юрченко — таким чином Артем Ситник в черговий раз намагається вберегтися від відставки, а у президента сподіваються не допустити поширення неприємної історії напередодні місцевих виборів

Артем Ситник/НАБУ
Артем Ситник/НАБУ
Реклама на dsnews.ua

У неділю, 13 вересня, одночасно кілька джерел повідомили сенсаційну новину про представника президентської політсили. Опальний депутат Гео Лерос, а за ним і колишній "радикал" Ігор Мосійчук повідомили, що представники НАБУ затримали помічника "слуги" Олександра Юрченко. Той нібито отримував перший транш хабара за внесення його начальником законопроекту щодо поводження з побутовими відходами, який, за словами Лероса, повинен був коштувати "спонсорам" $200 тис. Пізніше телеграм-канал "Темний лицар" повідомив, що в цій справі є підозрюваними і інші депутати від "Слуги народу" — Кривошеєв, Жупанин і Шипайло.

Незважаючи на більш ніж вагомий привід для розголосу такої події, в НАБУ досі мовчать про неназваного помічника депутата, який, судячи з усього, залишається на волі, як і про будь-які слідчи дії. Перш ніж відповісти на питання про причини такого мовчання, слід сказати кілька слів про сам Юрченко.

Нинішній голова підкомітету з питань поводження з побутовими відходами комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг був обраний до парламенту за 211 округом (Голосіївський район Києва) від партії "Слуга народу" як безпартійний. У 2015 р. він балотувався до Київради від партії "УКРОП", був помічником бізнес-партнера Коломойського Олександра Шевченко.

У VII скликанні (2012-2014 рр.) Юрченко був помічником іншого Олександра Шевченко, депутата, який представляв ВО "Свобода". У VIII скликанні Верховної Ради Юрченко був помічником депутатів — "укроповцев" Тараса Батенко та Андрія Денисенка (з 2015 р.), і Олени Сотник (в 2014 р.) від об'єднання "Самопоміч". Крім того, Юрченко позиціонує себе як громадський активіст, який займається боротьбою з незаконними забудовами.

Запам'ятався же нардеп аж ніяк не громадською діяльністю або якимись корисними ініціативами. Знайомі з політичним порядком денним українці знають, що в минулому році Юрченко разом з Андрієм Холодовим і Олександром Дубинським вносив зміни в "тютюновий" законопроект №1049. Суть поправки, яку проштовхнули депутати, — встановлення торговельної націнки на сигарети для оптової та роздрібної реалізації в інтересах продавців.

Скандал з хабарами високопоставленим політикам — зовсім не рідкість в Україні. Взяти хоча б "бурштинову справу" колишнього депутата від БПП Борислава Розенблата. Відбувалося все так: в 2016 р. в рамках розслідування нелегального видобутку бурштину на нардепа Борислава Розенблата вийшла агент НАБУ "Катерина". Вона назвалася представником компанії "Фуджейра" з ОАЕ, яка нібито мала намір добувати і експортувати бурштин з Житомирської області. Депутат повинен був за гроші допомогти агенту отримати ліцензію на користування надрами та разом з Максимом Поляковим внести законодавчі поправки до Митного і Податкового кодексів спеціально під "Фуджейру", в тому числі щоб компанія платила меншу ренту за видобуток бурштину. Сума хабара, запропонованого депутатам, нібито склала $300 тис. Сам Розенблат відразу ж назвав те, що відбувається, провокацією, і весь час розслідування наполягав саме на такій версії події. В результаті Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконними оперативно-розшукові заходи детективів НАБУ щодо депутата, та й докази, зібрані детективами, не вразили служителів Феміди. З цієї історії стає зрозуміло, що довести отримання хабара — зовсім непросто, і у співробітників НАБУ, по суті, немає жодного успішного кейса в цьому відношенні.

На тлі цієї ретроспективи не дуже переконливо виглядає і історія з лобізмом Юрченко — адже передбачувані "спонсори" депутата, які намагалися його корумпувати, ніде не згадуються в законопроекті — там немає назв конкретних структур, під яких він нібито написаний.

Реклама на dsnews.ua

Більш вірогідним поясненням подій, що відбулися, про які досі мовчать і НАБУ, і представники влади, представляється якась гра між директором Бюро Артемом Ситником та Офісом президента. Перший знаходиться в дуже хиткому положенні після рішення КС про неконституційність його призначення на посаду та, мабуть, дуже нервує. Свідченням такого припущення може бути заява близького до Ситника глави ЦПК Віталія Шабуніна, який кілька днів тому став закликати до "повалення Володимира Зеленського мирним шляхом".

Сторонньому спостерігачеві могло б здатися, що устами Шабуніна Ситник оголошує війну ОП і самому Зеленському, але це враження не враховує всієї історії взаємодії "зеленої" влади з НАБУ і його керівником. Практично відразу після виборів президента головний антикорупціонер демонстрував Зеленському готовність працювати "на благо України" разом. Втім, ідилія тривала недовго — після вигнання з Кабміну представників "соросят" відносини Ситника з ОП серйозно охололи. Незважаючи на це, Ситник не сумував і продовжував спроби налагодити контакт, роблячи певні поступки Банковій. Яскравий приклад — історія зі звільненням кіровоградського губернатора Андрія Балоня, який попався на хабарі. Судячи з усього, директор Бюро не давав відмашки затримувати Зе-губернатора, поки його не звільнив Кабмін. Тобто чисто інформаційно вийшло так, що влада до губернатора-хабарника відношення не має, і НАБУ цьому явно посприяло.

З тих пір пройшло кілька місяців, за які позиції Ситника сильно ослабли. Крім того, найближчим часом судді ухвалять рішення у ще одній справі, пов'язаній з НАБУ, оцінивши відповідність закону про Бюро Конституції. У професійному середовищі є думка, що КС визнає неконституційним не весь закон, а деякі його положення, в тому числі і статтю про призначення керівника Бюро президентом.

Отже, Ситник все ще намагається виторгувати у ОП імунітет, то показуючи незначний компромат на представників влади, то притримуючи більш серйозні матеріали. Звичайно, Андрію Єрмаку, та й самому Зеленському така ситуація не до вподоби, тому керівник ОП давно збирає аргументи за відставку Ситника. Але не варто забувати, що, крім складної процедури звільнення директора Бюро, у нього є досить потужне лобі в американських владних структурах, яке вже не раз рятувало його від гніву української влади — як нинішньої, так і колишньої. Тому свіжа історія з Юрченко — лише епізод у грі Ситника з Офісом президента.

    Реклама на dsnews.ua