Жертва політичних розбірок. Коли почнуть рятувати аварійний міст Патона

До короткого списку невирішених або частково вирішених проблем належать: стан Бортницької станції аерації, відсутність метро на Троєщину, забруднена територія колишнього хімічного заводу "Радикал", хаотична забудова висотками, особливо в центральній частині міста. З плином часу до цього списку додався аварійний стан мостів через Дніпро та кількох важливих шляхопроводів, які "втомилися". А масштабні російські обстріли інфраструктури поставили перед владою Києва і держави новий виклик — відновлення зруйнованих теплоелектростанцій. Ці проблеми загальновідомі, деякі з них, як-от ремонт шляхопроводів, намагаються вирішувати — наприкінці минулого року відкрили рух по мосту біля станції метро "Дарниця", який повністю замінили, — а деякі не можуть бути вирішені без значних фінансових витрат, які столиця самостійно не потягне. Одна з них — відновлення аварійного мосту Патона.

"Втомлені" переправи через Дніпро

Ще у 2018 році міст віднесли до п’ятого експлуатаційного стану, себто визнали непрацездатним, а в 2020-му — аварійним. Проте рух по ньому не перекрили, а частково обмежили. У подібному стані перебуває й сусідній міст метро. Якщо закрити на ремонт міст Патона, зросте навантаження на міст метро, коли ж ремонтувати два одночасно — столичне лівобережжя перетвориться на "острів". Північний міст минулого року пережив часткову реконструкцію, але він і так перевантажений, Подільсько-Воскресенський мостовий перехід є "дивом мостобудування" в плані незручності в’їздів і виїздів з нього, Південний міст також проблемний через аварійність двох його естакад, майже придатний для експлуатації тільки Дарницький міст, більш відомий як "міст Кірпи". Але з ним також не все слава богу.

Його спорудження супроводжувалося гучними скандалами, зокрема, йшлося про грубі порушення як на стадії проектування, так і під час реалізації проекту. Ця споруда перебувала у віданні "Укрзалізниці", столична влада просила передати переправу на баланс міста, але процес постійно гальмувався. Зрештою у липні 2023 року автошляхову частину мосту добудували і повністю відкрили рух між дніпровськими берегами. Кошти на завершення спорудження переправи дала держава. Проте на цьому пригоди довгобуду не завершилися, — на баланс міста передали верхню частину мосту, що веде з лівого на правий берег, а нижня лишалася на балансі "Укрзалізниці". Тож коли постало питання, хто відповідальний за стан асфальтового покриття, виявилося, що обидва балансоутримувачі нарізно.

Експерти з урбаністики кажуть, що "міст Кірпи" в разі ремонту моста Патона фактично стане єдиною артерією для автотранспорту, яка має достатню експлуатаційну спроможність, однак для цього потрібно покращити з’їзди на лівому і правому березі, а також вирішити, хто відповідатиме за експлуатацію переправи. Бо у семи няньок — дитя без ока.

Як жарт Бахматова наробив переляку

Наближений до Офісу президента голова Деснянської райдержадміністрації Максим Бахматов 27 лютого на своїй сторінці у Facebook опублікував інфографіку "нових правил" проїзду мостом Патона. У списку рекомендовано відкрити вікна, відстебнути ремінь безпеки, тримати телефон під рукою та бути готовими до евакуації. Бахматов підписав, що інформація неформальна, проте далеко не всі дочитали його допис до цього уточнення і масово поширили як офіційну новину. Власне, голова РДА — посадова особа, тож мав би подумати про наслідки.

Столична мерія з приводу допису Бахматова звернулася до поліції з проханням надати правову оцінку діям чиновника в межах статті 173-1 Кодексу про адміністративні правопорушення. Та, у разі встановлення підстав, "вжити передбачених законодавством заходів". Наскільки відомо, "хазяїна Троєщини" поки що за жарт не оштрафували.

Втім, його резонансний допис підштовхнув столичну владу до роз’яснення ситуації зі станом мосту Патона. У міській адміністрації зібрали технічну нараду на базі комунального підприємства "Київавтошляхміст" за участю представників Українського інституту сталевих конструкцій імені Шимановського. Висновок — міст можна експлуатувати і далі з дотриманням обмежень, встановлених ще у 2020 році для зменшення навантаження на конструкції переправи. "За результатами проведеного у 2025 році технічного обстеження мосту визначили його стан, умови подальшої експлуатації та першочергові заходи для подальшого утримання… Окрім планових обстежень споруди, фахівці КП "Київавтошляхміст" здійснюють постійний моніторинг змін технічного стану мосту", — йдеться в повідомленні КМДА.

Тобто страхи, які нагнав Бахматов, безпідставні? У ситуації з аварійним мостом є дві складові — інженерно-технологічна та політична. Стосовно першої вичерпно висловився Олександр Шимановський, член-кореспондент НАН України, директор Українського інституту сталевих конструкцій: ремонт і реконструкція мосту мають початися невідкладно. "Зволікати з цими роботами не можна: дефекти, виявлені під час торішнього обстеження, якщо їх не усунути, будуть розвиватися прискореними темпами. Це може призвести до повного руйнування окремих конструкцій, людських жертв і колапсу транспортної системи Києва", — сказано у повідомленні. Раніше, 25 лютого, серйозне занепокоєння технічним станом мосту Патона висловив академік НАН України, перший віцепрезидент академії Вячеслав Богданов. Заяву вченого у своєму телеграм-каналі передрукував Бахматов. Тільки є важливе уточнення, в якому відповідь на питання, чому ж міст досі не почали реконструювати.

"Патон" без господаря

Після визнання мосту аварійним, у 2020 і 2021 роках тендери на проектування реконструкції тричі скасовували, у 2021 році міст передали на баланс Міністерства відновлення під реалізацію "Великого будівництва". Але роботи так і не розпочалися. Минулого року переправу віддали назад Києву, додавши мерії клопоту, де взяти гроші. І ось тут включається політична складова.

Стосунки Віталія Кличка з Офісом президента, м’яко кажучи, погані. З урядом — також. Віддавши проблемний об'єкт на баланс Києва центральна влада отримала можливість критикувати мерію за затягування з ремонтом. До речі, це ж стосується і відновлення пошкоджених столичних ТЕЦ. На сьогодні заплановане позачергове засідання Київради, на якому розглянуть план енергостійкості міста. Цьому передував гучний скандал. 3 березня на засіданні РНБО затвердили плани енрегостійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва, хоча столична влада представила свій документ. Президент Зеленський на тому засіданні вказав Кличку на необхідність переробити план до 10 березня. А за кілька днів по тому заявив: "Київ ще не подав план. На сьогодні крайня дата вівторок, будемо чекати всією державою, коли столиця, мер особисто зможе це підписати". У свою чергу прем’єрка Юлія Свириденко уточнила, що в київському плані має бути децентралізація теплопостачання з огляду на те, що три київські ТЕЦ стали мішенями ворога. Серед експертів з питань енергетики, до слова, немає спільної думки, чи ефективна децентралізація, адже разом зі спорудженням котелень доведеться перекладати тепломережі, які зараз перебувають у системі з ТЕЦ. Це може зрештою коштувати не менше, аніж відновлення теплоелектроцентралей. Та й котельні не збудуєш будь-де, адже це екологічно небезпечне підприємство.  

Кличко ж вважає, що центральною владою рухають політичні мотиви. Плани, представлені іншими містами, підписані головами обласних військових адміністрацій, у випадку ж Києва вимагають підпис не ставленика Банкової, начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, а мера. Без згоди Київради він цього зробити не може, тому депутатів збирають на позачергове засідання. "На РНБО нам дали зрозуміти, що Києву наразі не допомагатимуть", — зробив висновок Кличко.

В цій історії відповідь на питання, коли не косметичним ремонтом, а по-справжньому почнуть рятувати міст Патона, до виборів — президентських або місцевих — чи після. А до того часу залишається сподіватися, що переправа через Дніпро, яку запустили ще в рік смерті Сталіна, переживе політичні розбірки в українських коридорах влади і не завалиться.