Антикорупційний Уроборос. Що корисного у конфлікті між Ситником і Корчак
Конфлікт між двома антикорупційними відомствами - НАБУ і НАПК - обіцяє, схоже, ще багато серій. Але нічого розважального у цьому немає. Система органів, створених для боротьби з корупцією, виявилася подібна міфологічному змію Уроборосу, кусающему себе за хвіст. І це нескінченне самопоїдання антикорупційних органів може призвести (вже призводить) до самодискредитації в очах народу.
Тим не менш раз вже цей конфлікт спалахнув, то непогано б отримати з нього хоч якусь користь. Насамперед він показав наївність сподівань на те, що конкурси дозволять знайти ідеальних антикорупціонерів. Як з'ясувалося, свої скелети в шафі є і у директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, і у глави Нацагентства з питань запобігання корупції Наталії Корчак. А раз так, то дуже навіть добре, що у цих двох органів є повноваження, час і завзяття, щоб вишукувати один у одного порушення і зловживання.
Для справи боротьби з корупцією в цьому є безперечний позитив. Зараз високопосадові корупціонери відчувають себе набагато менш комфортно, ніж раніше: якщо хтось впевнений, що за нього не візьметься НАБУ, він змушений боятися, що їм зацікавиться НАПК, і навпаки. Більше того, виявилося, що з обох цих органів у будь-який момент може статися витік інформації. Про "внутрішню кухню" і "брудній білизні" НАПК розповіла екс-співробітниця Нацагентства Ганна Соломатіна, і тепер ступінь правдивості її заяв з'ясовує СБУ. А про хід розслідувань НАБУ проговорився журналістам сам директор Бюро, і тепер запис цієї розмови вивчає Генпрокуратура на предмет розголошення таємниці слідства.
22 листопада на засіданні антикорупційного комітету парламенту виступили обидва головних героя - і Корчак, і Ситник. І вона, і він відмітали всі звинувачення в свою адресу, але малопереконливо. "Якщо Соломатіна Ганна дуже хоче, щоб було проведено розслідування, дайте можливість професіоналам дати оцінку тим документам, я не буду коментувати хворобливі уявлення якоїсь жінки, - заявила Корчак. - Все, що вона зараз показує, - це явка з повинною".
При цьому всі присутні знали, що деякі свідчення Соломатіної підкріплюються речовими доказами. Зокрема, свої слова про те, що Нацагентство безпосередньо контролюється з президентської Адміністрації, Соломатіна підтвердила скрінами свого листування по мобільному телефону з співробітником АП Олексієм Горащенковым. І ці свідчення, судячи з усього, були головним чинником, за якого Горащенков не отримав посади директора Держбюро розслідувань, ні навіть посади заступника директора, хоча до цього скандалу він вважався фаворитом конкурсу на керівні посади в ГБР.
У свою чергу, Ситник, кажучи про свою розмову з журналістами, який зараз вивчається ГПУ, заперечувати факт бесіди не став. Але тут же заявив: "Ні разу ні при якому спілкуванні зі ЗМІ мною особисто ніяких порушень закону допущено не було. Всі слова, які я говорив у відкритих інтерв'ю або при зустрічах з журналістами у форматі оффрекордз, я готовий повторити онрекордз, не боячись порушити якусь норму закону".
При цьому всі присутні знали, що під час того нещасливого розмови з журналістами Ситник не тільки слова говорив, але ще і прокрутив співрозмовникам фрагмент запису чужого телефонної розмови, яка якимось чином опинилася у Бюро (нагадаємо, що НАБУ скаржиться на відсутність у нього права на прослуховування). І саме цей факт став підставою для порушення Генпрокуратурою кримінальної виробництва.
Як раз в той час, коли Корчак і Ситник були на антикорупційному комітеті парламенту, мас-медіа поширили заяву НАБУ про те, що "у директора НАБУ ніколи не було і зараз немає конфліктів з головою або членами НАПК. Всі дії працівників Національного бюро відбуваються виключно в рамках чинного законодавства". І тут же НАБУ невтішно висловився на адресу Нацагентства, яке, як сказано в заяві, "склало щодо Артема Ситника адмінпротокол за нібито несвоєчасне надання документів. НАБУ не виключає, що подібні дії можуть бути реакцією на розслідування детективами Бюро проваджень за фактами можливого скоєння кримінальних злочинів посадовими особами НАПК, а також інші резонансні події останнього місяця".
При цьому жодних доказів того, що Ситник своєчасно надав документи, необхідні Нацагентством, в заяві НАБУ не наводиться. Тобто знову замість надання об'єктивної інформації наявності спроба зобразити з себе ангела, а з опонента - чи не диявола. Хоча насправді обґрунтованість претензій НАПК до Ситнику має з'ясуватися в суді, причому досить скоро: розгляд справи про адміністративне порушення, в якому директора НАБУ Артема Ситника звинувачує НАПК, повинно початися вранці 28 листопада в Солом'янському райсуді Києва.
Схоже, в цьому конфлікті обидві сторони один одного варті. Привід для розбрату, нагадаємо, дрібненький. Адміністративне правопорушення, яке НАПК знайшло у Ситника, зовсім дрібне, за нього передбачено штраф від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А інформаційна війна іде така, немов ціна питання - життя або смерть.
Кого визнає правим Солом'янський суд, зараз невідомо. Але можна з упевненістю сказати інше: всі антикорупційні органи впали в очах українців. І щоб піднятися, НАБУ і НАПК повинні показати переконливі результати у своїй головній справі - боротьбі з корупцією.
