Змішав усі карти. Чому Моравецький затіяв самостійну гру і що це означає для України

Як сварка в ПіС потягла донизу рейтинг партії

Нещодавно Моравецький із сорока прихильниками вийшов із партії "Право і справедливість" та створив у Сеймі фракцію "Розвиток Плюс". За його словами, буде започатковано новий політичний проект — установчий з’їзд партії анонсований не пізніше 15 жовтня. За даними соцопитувань, партія експрем’єра вже має достатню кількість прихильників для подолання прохідного бар’єру — майже 8%. Поява нового політичного гравця серйозно сплутує карти всім іншим партіям, зокрема й "Громадянській платформі" діючого прем’єра Дональда Туска, яка наразі лідирує за рівнем підтримки поляків (27,5%). До появи "Розвитку Плюс" політичне поле Польщі було передбачуваним: є два лідери, є партії Туска і Качинського, і низка тих, хто потенційно може бути з ними в коаліції. Тепер статус кво порушено. І як розгортатимуться події далі — тема для прогнозів і дискусій.

Найбільший удар від кроку Моравецького припав по ПіС. Нині у політсили Ярослава Качинського майже 17% — порівняно з попереднім опитуванням рейтинг впав на 7,2 відсоткових пункти. У спину ПіС дихає "Конфедерація" Славомира Менцена — у неї 14,4%, в ультраправої проросійської "Конфедерації польської корони" Гжегожа Брауна — 9,4%. Якщо до виходу на сцену Моравецького і його соратників шанси "Права і справедливості" на перемогу оцінювалися досить високо, то зараз ця політсила ризикує поступитися другою сходинкою у рейтингу. Або, що не виключено, взагалі розколотися.

Причина фронди Моравецького відома — обличчям партії на майбутній кампанії став Пшемислав Чарнек. 7 березня під час партійного з’їзду у Кракові його представили як кандидата на голову уряду від ПіС. Із червня 2025-го Чарнек є віцепрезидентом партії. Нині він викладає у Люблінському католицькому університеті, а в 2020-2023 роках очолював польське Міністерство освіти та науки в уряді Моравецького. З 2015 по 2019 роки Чарнек був головою Люблінського воєводства, потім – депутатом Сейму. У своїй першій промові в якості обличчя ПіС він згадав Україну: мовляв, тільки завдяки Польщі та її уряду ПіС наша країна ще живе. Також Чарнек тоді заявив, що Польща допомагатиме Україні, якщо у відповідь не отримає "зухвалість". Туск тоді прокоментував заяви нового обличчя ПіС так: "Тепер проти нас виступають три "конфедерації". Очевидно, маючи на увазі крайні праві політичні погляди Чарнека.

Конфлікт через лідерство у партії Качинського жеврів, проте у публічну площину не виливався. Аналітики припускають, що каталізатором скандалу могли стати події навколо позбавлення президентом Каролем Навроцьким президента Володимира Зеленського ордена Білого орла. Моравецький підтримав кампанію з відмови польських політиків від українських нагород — оголосив, що передасть отриманий ним орден Ярослава Мудрого до музею пам’яті жертв волинської трагедії у Холмі. Більш того, він закликав ухвалити законопроєкт, за яким Польща заборонить фінансування будь-яких організацій, що в будь-який спосіб "героїзують, прославляють, схвалюють, підтримують чи виправдовують українських націоналістів, які вбивали поляків". У питанні історичної пам’яті Моравецький на одній хвилі з колишніми однопартійцями, проте, на відміну від багатьох із них, залишається прихильником продовження військової допомоги Україні.

Як українофобія робить із Чарнека слабкого кандидата

Чому Качинський зробив вибір на користь Чарнека? Польські аналітики пояснюють це тим, що Моравецький усе ж правий ліберал, а перша особа в партії вирішила, що для протистояння на правому фланзі з "конфедераціями" більш успішним може бути Чарнек, погляди якого справді ближчі до ультраправих. Простіше кажучи, у Менцена і Брауна голоси може відбирати ще більший правий популіст.

Однак липневе опитування на замовлення Wirtualna Polska продемонструвало помилковість ставки Качинського. 40,7% виборців ПіС віддавали перевагу як майбутньому прем’єру від цієї партії Моравецькому і лише 18% — Чарнеку. Останній минулого місяця закликав польський уряд змусити Євросоюз припинити допомогу Україні зброєю та коштами на відбудову. "Слід змусити ЄС, у тому числі й завдяки нашій позиції там, припинити будь-яке фінансування озброєння України та її відбудови, доки Україна не стане на шлях гуманних цінностей", — заявив Чарнек. І отримав відповідь від глави МЗС Польщі Радослава Сікорського: змагання ПіС в антиукраїнській риториці з "конфедераціями" "позбавляє їх розуму". Офіційна позиція уряду Туска — українсько-польський конфлікт тішить Росію, тому обидві держави повинні зупинитися у взаємних звинуваченнях. Власне, зараз градус протистояння між Києвом і Варшавою знизився, навіть президент Навроцький заявив, що країни мають співпрацювати попри суперечки. Втім, чвари залишили по собі слід у вигляді нападів на українців у Польщі.

Отже, Чарнек виявився непопулярним серед виборців "Права і справедливості", однак міняти його на Моравецького Качинський не захотів. Тож зрештою у партії стався розкол, причому, схоже, світоглядний. Оскільки наслідки розколу для ПіС виглядають дуже неприємними, бо партія Моравецького відбиратиме електорат, доведеться або замінювати Чарнека з ризиком, що тепер уже його прихильники грюкнуть дверима, або переглядати риторику кандидата в прем’єри на більш помірковану. У тому числі щодо України. Але у випадку другого варіанту постає ще одна проблема — Моравецький був ефективним прем’єр-міністром і залишається ефективним як політик із широким економічним баченням. Чого у Чарнека немає. Та й ким його замінити? Польські експерти називають кілька прізвищ, зазначаючи при цьому, що у цих фігур з рейтингом ще гірше.

Яке майбутнє прогнозують партії Моравецького

У квітні в Угорщині втратила владу партія "Фідес" Віктора Орбана, яка збудувала передвиборчу кампанію на антиукраїнських гаслах. ПіС, яка зробила ставку на українофобію та крайній правий ухил, виглядає черговою жертвою такої помилки. Попри те, що уряд Моравецького дуже допомагав Україні у 2022-23 роках, повернення до влади у Польщі правих для нас — небажаний сценарій. А поява на політичному полі нового серйозного гравця підштовхує до роздумів, яку роль він може відіграти як на парламентських виборах восени 2027 року, так і за їхніми підсумками.

Простіше кажучи, чи можлива коаліція між "Громадянською платформою" та "Розвитком Плюс". Станом на тепер такий варіант експерти розглядають як малоймовірний з двох причин. По-перше, у Моравецького амбіції прем’єра, тож із Туском вони не ладнатимуть. По-друге, ліволіберальне середовище "Громадянської платформи" проти такого потенційного союзу. Але це все роздуми на тему, якими будуть розклади через рік — не виключено, що в разі посилення ультраправих "конфедерацій" у Туска і Моравецького не залишиться іншого виходу, окрім вимушеної політичної унії.

З падінням підтримки ПіС очевидно піде донизу і рейтинг Навроцького, ставленика цієї політсили. Тож цікаво буде поспостерігати за поведінкою польського президента, який тепер опинився у доволі пікантній ситуації — дружити з Чарнеком чи стати в позу "над бійкою", а потім обрати переможця у цій бійці. Якщо обере другий варіант, можна очікувати, що градус антиукраїнської риторики знижуватиметься. Принаймні, з боку польського президента.