Українська металургія після нової хвилі російських атак опинилася у критичному стані, а її майбутнє залежить не лише від фізичного відновлення заводів, а й від умов доступу до ринку ЄС. Одним із ключових ризиків у Метінвесті називають скорочення європейських квот на українську сталь більш ніж на 50%

Українська промисловість працює в умовах, у яких неможливо закласти у звичайну бізнес-модель: прямі ракетні удари руйнують виробничі активи, тарифи на електроенергію та залізничні перевезення зростають, а можливості експорту до ЄС обмежують CBAM і квоти. Для збереження підприємств потрібні інструменти підтримки, співмірні з масштабом великого бізнесу

Російські атаки майже зупинили українську металургію: близько 90% виробництва сталі не працює, а в найгіршому сценарії втрати для економіки можуть сягнути 6,5–7% ВВП. Ключовими умовами для відновлення галузі залишаються безпека, збереження працівників і стабільна логістика

Українська металургія опинилася у критичному стані: у вересні був тиждень, коли країна вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі

Українська металургія переживає один із найважчих періодів від початку повномасштабної війни. Найбільші виробники зупинилися після російських ударів, а галузь одночасно потерпає від блокади портів, дорогої логістики та нових торговельних обмежень у ЄС