Наприкінці лютого 1921 року на теренах Центральної України перетнулися звивисті шляхи махновців та холодноярців. І ті, і інші воювали проти більшовиків під чорними прапорами, але з різними ідеями та гаслами

В серпні 1920-го у самому центрі України спалахнуло велике антибільшовицьке повстання. Українські села, невдоволені радянською владою, розпочали збройну боротьбу з червоними. Одним з ватажків був Пилип Хмара – отаман Чорноліського полку

2 липня 1920-го черговий по станції Єлисаветград міліціонер склав протокол про те, як Семянцов (Семянцев, Сімянцев) втік з-під конвою. Цим невловимим "Семянцовим" був Юрій Городянин-Лісовський на псевдо "Залізняк", більш відомий як Юрій Горліс-Горський, автор роману "Холодний Яр"

"За нашу кров! За нашу честь! За кривди нашому народові!" Ці слова стали сигналом до антибільшовицького повстання в Кривому Розі 10 травня 1920-го. Так розпочався бойовий шлях Олександрійської повстанської повітової дивізії (Степової дивізії)

Війна Холодного Яру з більшовиками була викликана не лише неприйняттям диктатури, а й боротьбою за гасла УНР