Ведмідь наклав на "дух Анкоріджа", а у Путіна назвали Трампа "гадом". Чим жив Запорєбрік на тижні
"ДС" спостерігала за новими ударами реальності по життю Запорєбріка
Якщо і є що в цьому світі постійне, то це непостійність Дональда Трампа. Тепер американський президент, бачачи успіхи ЗСУ на полі бою, більше не схиляється до Росії. Глава Білого дому оголошує про співпрацю з Україною в "оборонці" і взагалі — хвалить свого українського колегу Володимира Зеленського, з яким у нього була та сама сварка в Білому домі. А тут ще й "пекельні санкції" на підході на згадку про нещодавно померлого соратника Трампа Ліндсі Грема. "Дух Анкоріджа", на якому так наполягає почет Путіна, не тільки випарувався — на нього встигли буквально накласти. Зробив це ведмідь на Алясці, який вирішив, що авіабаза, на якій зустрічалися Путін із Трампом, — чудове місце для туалету.
У Кремлі на Трампа явно ображаються, мовляв, після розмови із Зеленським той Путіну так і не зателефонував. І це точно не через склероз вікового американського політика. Тут, як казав класик російської пропаганди: "Збіг? Не думаю!". Москва відповіла ротом Олександра Дугіна, якого на Заході давно називають "мозком Путіна", хоча тут він зригнув лайку у бік Трампа на правах хіба що кишечника.
І що тут скажеш американському президентові, який втомився від кремлівського візаві, натомість, очевидно, захопився відео пожеж у Москві та Пітері після українських дронових атак. Російське ППО, якщо й вражає, лише як окремий гумористичний жанр. Натомість стараються бійці з повною у всіх сенсах віддачею.
Намагаються охороняти вони не лише НПЗ, а й власне бензин, який у країні-бензоколонці став видом, що зникає. Ті росіяни, в яких ще не помер потяг до науки, намагаються отримати омріяне паливо з коров'ячих лепешок (це американське відкриття), інші перебиваються відсмоктуванням, тобто відвертою крадіжкою.
Прима російської пропаганди Володимир Соловйов намагається прогнати всі поневіряння крізь призму збоченого "оптимізму" (у кремлівському розумінні, звичайно ж): мовляв, більше людей піде на війну. А питання "Чи не побачать вони зв'язок війни з дефіцитом палива?" назріло, що називається, неабияке.
І навіть до мужикоподібного оленя поряд із біснуватим гойда-актором Іваном Охлобистиним дійшло, що "впритул стріляють" навіть у Санкт-Петербурзі.
Деякі Z-тники, близькі до правлячої "Єдиної Росії", порушують "гострі" питання кишеньковим опозиціонерам, мовляв, чому ви самі в Москві, а не на фронті. Депутат Олексій Журавльов (відомий тим, що розповідав про зґвалтування черепах на Заході, а ще автор матеріалу категорично відкидає будь-які споріднені зв'язки з однофамільцем) впадає в натуральну істерику, з матом і вересками розповідає, що, мовляв, був з бійцями на Донбасі, чим забиває черговий цвях у байку про "громадянську війну" в українському регіоні.
А цивільний сектор Росії тепер обходять десятою дорогою навіть північнокорейські двірники. Мер Оренбурга сподівається, що святе місце порожнім не буває, і робить ставку на двірників із Сенегалу, які в особливостях російського рекрутингу поки що не розібралися.
Тим часом міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час візиту до Бурунді лякає всесильною Україною іншу африканську країну — Демократичну Республіку Конго. Мовляв, у Києві влаштовують заколоти повстанців проти конголезької влади.
А ще Київ організовує теракти за допомогою репера "Київстонера", який підриває Росію у перервах між "катками" у "Доту" у Словаччині. Це при тому, що навіть пропагандистка Ксенія Собчак назвала музиканта просто "угарним товстим типом".
Непогане "прокачування" України: від "країни 404" до вершника доль у РФ та інших континентах. І це теж Трамп побачив. Адже він сильних любить, а не "дух Анкоріджа" під фекаліями ведмедя на Алясці.