Піар і зрада. А чи потрібен нам парад
"А якщо літак впаде?", "Парад бидлу на радість", "Весь місто з-за цього чортового параду в пробках стоїть", "Порошенко перед виборами піариться", "Всіх на передову!", "Трамп парад скасував, а ми що - найбагатші?" Ви прослухали короткий список зради з приводу проведення в столиці України військового параду до Дня незалежності України. Як кажуть, ніколи такого не було і ось знову: якщо в "Іронії долі" головні герої щороку 31 грудня ходили в лазню, то в Україні ось уже п'ятий рік напередодні Дня незалежності починаються інтернет-баталії про те, чи потрібен країні парад. Мовляв, техніці місце на фронті, асфальт казенний подряпають, нічого тут гуляти, поки у нас війна і так далі, і тому подібне.
От тільки питання в тому, чи дійсно розуміють, що у нас війна? "Бук", який зачепив бізнес-центр на Подолі, викликав справжній переполох. Мовляв, якщо у нас в мирний час військова техніка зносить будівлі, то немає ніяких сумнівів, хто збив малайзійський "Боїнг". Щоправда, більшість цих диванних експертів наживо "Бука" до репетиції параду і не бачили. Та й установка насправді нічого не знесла, а трохи зачепила нерухомість. Габарити, знаєте, у таких машинок адже великі, а забудова в столиці задушливо щільна. Але для цього зрадофила це все дрібниці - був би привід.
Ось тільки не будь парадів, де тепер не тільки чоловіки військові, красиві і здоровенні, але і милі дівчата із зброєю в руках, все б досі вважали, що в армії всі голі і босі, солдати змушені обносити сусідські городи заради прожитку, а генерали всі гроші собі в кишеню складають. Та й взагалі: хто додумався парад репетирувати? Це ж тепер доведеться годину в пробці стояти, бензин палити. Та кому це треба? Нехай там на фронті собі воюють, поки ми тут будемо кататися з вітерцем і по ресторанах сидіти.
Ось це поділ на "тут" і "там" насправді згубно. Так, від війни втомилися всі, але дитяча гра "закрий очі і все зникне" не працює. Навіть більше: паніка, що виникла із-за зачепився офісний центр "Бука" зайвий раз доводить: мало хто усвідомлює, що ці махини можуть з'явитися в Києві зовсім не для того, щоб розважити публіку. І буде на них не синьо-жовтий прапор, а триколор або зовсім цінник з військторгу.
Історія парадів налічує тисячі років. Власне, як і історія війн і армії. Але у нас адже кожен громадянин знає, що справа це безглузде, а головна мета параду - гроші стирити та президенту рейтинг додати. Трамп он який молодець - скасував цю всю показуху, про народ думає. Не те, що наш. Правда, Трамп хоч один парад і скасував, але має намір поїхати на великий парад на базі ВПС США Ендрюс (штат Меріленд) і на військовий парад у Парижі 11 листопада. Однак кому цікаві такі дрібниці? Як і те, що на парад до Києва приїдуть делегації майже двох десятків країн-союзників України.
За кількома деревами традиційно не видно лісу. Тобто за пробками, слідами гаубиць, тріснутою плитою офісного центру втрачаються тисячі військових і курсантів, сотні загиблих в боях за країну і тисячі тих, хто втратив на війні здоров'я. Служити в армії сьогодні стало престижно. Армія поряд з церквою перетворилась на інститут, якому українці найбільше довіряють. В країні почали модернізувати і створювати нову зброю. Наші війська більше не стоять з простягнутою рукою в надії отримати камуфляж від волонтерів. І війна залишилася там, на Сході, незважаючи на те, що нашим військовим протистоїть куди більш потужна машина. Ми тут, у Києві, не знаємо, що таке справжній "Бук" у дії і, сподіваюся, ніколи не дізнаємося.
Так, можна сперечатися про те, в якому форматі парад потрібен. Можна знущатися над помилками військових, йдуть не в ногу або неправильно розгорнули техніку. Можна вправлятися в дотепності з приводу глави держави, за якого, до речі, проголосувало півкраїни. І все це можна робити тільки тому, що завдяки добровольцям і кадровим військовим ми не змушені зараз ховатися по підвалах чи тікати зі своїх будинків практично з порожніми руками. Добре б про це згадувати не тільки під час параду.