90% українців хочуть конструктивної взаємодії з Польщею (ОПИТУВАННЯ)
Лише 5% українців поділяють конфронтаційний підхід до вирішення історичних суперечок з Польщею
Про це свідчать результати дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, передає "ДС",
Респондентам ставили запитання: "У Польщі та України є суперечки з питань історії. Який підхід Ви підтримуєте найбільше?" Автори дослідження пропонували 4 відповіді на вибір. З них 2 — конфронтаційні, які не передбачають консенсус і означають, що одна з націй має поступитися:
- "Україна має виконати всі вимоги Польщі і загалом дотримуватися польського погляду на взаємну історію" – тобто фактичне підкорення української історичної політики польським вимогам і втрата Україною суб’єктності в питаннях власної історії.
- "Польща має змінити свою позицію і почати дотримуватися українського погляду на взаємну історію" – у цьому випадку, навпаки, очікується, що Польща буде позбавлена суб’єктності в історичних питаннях.
Ще 2 варіанти були конструктивними та відображали романтичний чи суто прагматичний погляд:
- "Обидві країни мають прагнути створити спільний погляд на взаємну історію через взаємні компроміси і через спільні комісії істориків, а не політиків" — романтичне очікування, що через деполітизацію та роботу фахівців-істориків можна виробити консенсус і спільний погляд на події;
- "Кожна країна може мати власний погляд на історію і не повинна втручатися в те, як інша країна її бачить" — прагматичний підхід, який відображає справедливе розуміння, що кожна нація може мати своїх героїв і що інші нації не мають втручатися в ці питання.
Виявилося, що лише 5% українців поділяють конфронтаційний підхід до вирішення історичних суперечок: 1% очікує, що Україна має підкоритися Польщі в цих питаннях, і водночас 4% очікують, що Польща має підкоритися Україні.
"Натомість 90% українців прагнуть до конструктивної взаємодії з Польщею. Більшість (57%) поділяють прагматичний погляд, що кожна нація може мати своїх героїв і іншим націям не можна втручатися. Ще 33% розраховують, що через спільні комісії істориків, а не політиків, можна досягти консенсусного погляду", — зазначили у КМІС.
Опитування проводили 17-23 червня методом телефонних інтерв’ю. У ньому взяли участь 1005 українців віком від 18 років. Статистична похибка такої вибірки за звичайних обставин не більш як 4,1%, але можливе певне відхилення.