Олексій Рєзніков: Держава та муніципалітет - це найгірші бізнесмени

"ДС" В мерії анонсували намір розробити новий статут Києва. Для чого він потрібен?

А. Р. Діючий статут, прийнятий у 2002 році, — досить формальний документ. У свій час він ввів такі важливі для міста поняття, як громадські слухання та місцеві ініціативи, однак за його рамками залишився ряд інших речей. Безліч існуючих взаємовідносин у сфері місцевого управління зараз або взагалі ніяк не врегульовані, або прописані тільки в окремих рішеннях Київради. Яскравий приклад — запровадження можливості подання петицій на локальному рівні, за яку наприкінці минулого року проголосували депутати. За нашими оцінками, близько 150 тис. киян вже взяли участь у голосуваннях за петиції. Цей варіант взаємодії городян з владою необхідно відобразити в статуті.

"ДС" В документі з'явиться абсолютно новий розділ — про публічному просторі. Які питання він буде регулювати?

А. Р. Він охопить п'ять ключових принципів життєдіяльності міста: безпека, комфорт, доступність, естетичність і законність. Пропишемо пріоритети, чиї інтереси повинні враховуватися при розвитку міста в першу чергу. В цій ієрархії столичних жителів на перше місце будуть поставлені люди з додатковими потребами, потім батьки з колясками, а також пішоходи, велосипедисти, громадський транспорт і лише в останню чергу — автомобілі. Цю ієрархію доведеться дотримуватися при реалізації будь-яких проектів. Якщо мова йде про облаштування парку, його обов'язково потрібно зробити безбар'єрним. При реконструкції розв'язки потрібно подбати про те, щоб вона була зручною для пішоходів та громадського транспорту. Чиновники ні за яких обставин не зможуть видати ресторану дозвіл на встановлення літнього майданчика так, щоб пішоходи в результаті обходили її по проїжджій частині.

Буде передбачена можливість штрафувати власника історичної будівлі, якщо той його не обслуговує, вичікуючи, доки воно звалиться, щоб побудувати на його місці черговий хмарочос. У документі з'являться норми, що гарантують киянам право на нічний сон: ми заборонимо запуск феєрверків вночі (зараз рішенням Київради заборонені феєрверки та салюти на території міста до закінчення війни) і врегулюємо встановлення реклами з підсвічуванням, яка б'є людям у вікна — медіафасади.

Плануємо ввести заборону на засклення балконів, яке не передбачено архітектурою будівлі, і вивішування на них білизни на рівні вище бортика. Забудовників зобов'яжемо передбачати спеціальні місця для кондиціонерів в новобудовах. Розробимо правила їх розміщення і на старих будинках. Наприклад, з внутрішньої сторони, а не з фасадної. Запровадження доктрини "публічний простір" не змінить наше місто за день і навіть за рік, але створить правову базу для його розвитку в правильному напрямку.

"ДС" Напевно не всі нововведення сподобаються киянам...

А. Р. Проект буде широко обговорюватися, і суспільство саме вирішує, які правила вводити відразу, а які поступово. Припустимо, з приводу білизни на балконах, можливо, два роки будемо проводити роз'яснювальні роботи, а вже на третій почнемо штрафувати.

"ДС" Ще в березні столичний мер Віталій Кличко заявляв про намір створити офіс реформ. Що це за структура і чим вона буде займатися?

А. Р. Проект розпорядження про створення даної структури проходить процедуру узгодження в КМДА. Це буде консультаційно-дорадчий орган при главі міста, як, наприклад, Антикорупційна рада. До нього увійде експертна рада — Рада реформ, членами якого повинні стати відомі світові особистості, що мають досвід реформ у розвитку міст, приміром, екс-мери. Експерти будуть оцінювати проекти реформ у столиці, обговорювати, коригувати їх. Плюс офіс реформ буде працювати за окремими напрямами реформування Києва — над адміністративною реформою КМДА, медичної та транспортної реформами і т. д.

"ДС" Що передбачає адміністративна реформа?

А. Р. Структура КМДА зараз дуже громіздка і продовжує розростатися. Всього у міській та районних адміністраціях працюють близько 5 тис. співробітників, з яких 2,5 тис. — фахівці служб соціального захисту. Про їх скорочення мови не йде, тому що ці служби несуть на собі неймовірну навантаження. Ще 2,5 тис. осіб працюють у КМДА і РДА. Плюс у нас прибуло 250 нових співробітників до департаменту реєстрації, повноваження якого передані місту зверху, а незабаром очікується поповнення штату департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю на 40 осіб. Тому потрібно проаналізувати, які структури КМДА доцільно скоротити, а які, навпаки, укрупнити.

Цілком реально зменшити паперовий документообіг, скоротити ряд департаментів або управлінь, які втратили актуальність. Наприклад, є питання з приводу департаменту промисловості та розвитку підприємництва, адже на даний момент вся торгівля в місті вже зосереджена в приватних руках. Його цілком можна скасувати, включивши як управління або відділ у структуру департаменту економіки та інвестицій.

"ДС" Що плануєте змінити в сфері управління комунальним майном?

На мою думку, незамінними для міста є КП "Київський метрополітен" і "Київпастранс", головна функція яких — організація перевезень. Або "Фармація", яка забезпечує доступні ціни на ліки для незахищених верств населення. Але є й такі підприємства, які є, по суті, бізнес-структурами. Я вважаю, що вони місту не потрібні. Держава та муніципалітет — це найгірші бізнесмени. Ми повинні лише контролювати спільно з державою дотримання всієї нормативно-правової бази при веденні бізнесу.

"ДС" Як офіс реформ збирається сприяти запуску медреформи? Адже для її старту потрібні зміни в законодавство, а парламент їх не приймає...

А. Р. У нас є Закон "Про столицю", політична воля і хороша команда. Медицину можна реформувати, зачіпаючи ті зони, які регулюються містом. Я маю на увазі комунальні медичні установи. Хто нам заважає зобов'язати комунальні підприємства страхувати своїх працівників? Ми будемо з чогось починати. Це відповідь на питання, чи можна зробити щось без законодавчих змін. Подібні настрої і в інших містах України. Адже мери не можуть сказати своїм виборцям, що реформи уповільнюються через парламенту. Ми не припиняємо комунікацію з Верховною Радою та Кабміном і дуже розраховуємо на нового прем'єра. Володимир Гройсман був дуже успішним мером Вінниці. Так що у нас є сподівання, що місцеве самоврядування для нього — не порожній звук.

"ДС" Яку альтернативу відновлення райрад ви бачите для Києва?

А. Р. Це трирівневе управління містом. Воно ґрунтується на делегуванні повноважень не тільки райрадам, але і органам самоорганізації населення (ОСН), які формуються на рівні мікрорайонів. У Києві вже зареєстровано 135 ОСН. До 100 з них отримують невелику фінансову допомогу з бюджету міста. В першу чергу гроші видаються на утримання і адміністрування ОСН, іноді на озеленення, дитячі майданчики тощо Фінансування поки ще невелике, але рух у цьому напрямку почалося. Адже у мешканців одного району можуть бути зовсім різні потреби і потреби в залежності від більш вузької території мікрорайону. Наприклад, Русанівка, Березняки, Виноградар, Сирець, Татарка — все це різні частини однієї громади міста, кожна зі своїми проблемами. І саме місцеві жителі краще всього знають, що їм потрібно. У тому числі з ОСН необхідно буде погоджувати проекти нового будівництва. Тоді в місті зникне безліч конфліктів. Якщо громада на місцях скаже, що їм не вистачає торгового центру, то вони самі захищатимуть інвестора від будь-здирників.

"ДС" Ви багато говорите про реформування рекламного простору міста, про скорочення кількості реклами і т. д. Розкажіть детальніше, що конкретно зміниться?

А. Р. Зараз обговорюється проект нової концепції рекламного простору. Вона буде включати уточнення дозволених і заборонених форматів конструкцій та їх розмірів, схеми розміщення реклами на території міста, а також буде приділено увагу безпеки пішоходів — рекламні конструкції не повинні перешкоджати пішохідного руху.

Приміром, я бачу, що відстань між сіті-лайтами буде не менше, ніж 40 м, а між білбордами — 150 м. Це тягне за собою скорочення кількості цих видів конструкцій. Увагу приділять і медиафасадам — така реклама не повинна засліплювати людей і не повинна працювати вночі (з 22:00 до 7:00). Такий вид носія, як тролл (рекламна розтяжка), взагалі буде заборонено.

Я вірю, і конструктивний діалог з операторами про це свідчить, що до кінця року буде скорочено кількість законних рекламних конструкцій на третину. Мова йде про саморегуляції ринку — оператори погодилися добровільно зменшити кількість реклами. Що стосується незаконної реклами, то це само собою зрозуміло.