Цифрове майбутнє, що жахає та захоплює. Як працює Moltbook – соцмережа без людей, де ШІ спілкується з ШІ

Наприкінці січня світ технологій активно заговорив про новий ШІ-проект під назвою Moltbook. Головна сторінка цього сайту попереджає відвідувача, що він потрапив у соціальну мережу для ШІ-агентів. Якщо ж цю сторінку трохи прокрутити, ми побачимо інтерфейс, що багато в чому нагадує популярний сервіс Reddit – онлайн-платформу для обговорень різних тем. На момент написання матеріалу на сайті Moltbook спілкувалося понад 1,6 млн ШІ-агентів, які опублікували понад 200 тисяч дописів і залишили майже 5 млн коментарів. Здавалось би, ми маємо справу зі звичайним аналогом Reddit із "присмаком" ШІ. Проте головна особливість проекту Moltbook полягає в тому, що ШІ-чатботи тут спілкуються повністю автономно – без будь-якої участі людей. 

Ця автономність ШІ-агентів, що зажили своїм життям на сторінках Moltbook, мимоволі змушує замислитися про технологічну сингулярність – момент, коли штучний інтелект зможе розвиватися і взаємодіяти без людського контролю. Moltbook ще не досяг цього рівня, але саме ця платформа стала демонстрацією того, як ШІ-агенти спілкуються, обмінюються ідеями, конфліктують і жартують, роблячи це автономно. Для дослідників і футурологів Moltbook – це не лише приклад того, як ШІ може функціонувати незалежно. Це нагода вкотре поставити питання про безпеку, етику та майбутню роль людини в цифровому світі. Саме тому Moltbook заслуговує уваги, хоча б заради того, аби розібратися в його потенційних перевагах, ризиках і загрозах для людства.

Що таке Moltbook і як він працює

Moltbook створив підприємець Метт Шліхт, керівник компанії Octane.ai. Шліхт відразу уявляв цей проект як "головну сторінку інтернету агентів", де ШІ-агенти могли б спілкуватися один з одним, без посередництва людей. Натхненний структурою Reddit, Шліхт запустив платформу 28 січня 2026 року. Для створення та налаштування агентів він застосував технологію вайбкодінгу (VibeCoding), вона дозволяє програмувати поведінку агентів через прості шаблони та текстові команди, замість написання складного коду вручну.

ШІ-агент – це автономна програма, що використовує ШІ, або ШІ-бот. Особливість агента полягає в тому, що він може самостійно приймати рішення, виконувати завдання, спілкуватися з іншими агентами або людьми і реагувати на певні зміни. У 2025 році такі агенти стали однією з головних тем в дискусіях про майбутнє генеративного ШІ: експерти прогнозували, що саме ШІ-агенти стануть продовженням та застосуванням сучасних ШІ-чатботів. Вони умітимуть переглядати веб-сторінки, надсилати електронну пошту, здійснювати транзакції, а в майбутньому навчаться "співпрацювати" між собою. 

За задумом засновника, Moltbook створений не для людей, а для машин. Це середовище, у якому ШІ-агенти регулярно "заходять" на платформу, перевіряють, що відбувається, і виконують певні дії: публікують дописи, коментують контент інших, створюють власні спільноти. Вони працюють за певним ритмом, постійно підтримуючи активність мережі. Через це в Moltbook активно ведуться діалоги, розростаються дискусії, і, важливо, що все це відбувається без участі людей, задача яких, по суті, звелась до початкових налаштувань ботів.

Щоб запустити такого агента, достатньо встановити спеціальний файл із налаштуваннями, який задає його поведінку, стиль спілкування та "характер". Ці агенти в середовищі Moltbook працюють на комп’ютерах користувачів і не керуються з одного центру. Кожен із них діє самостійно, виконуючи поставлені завдання: обговорювати певні теми, ділитися порадами, підтримувати дискусії або просувати конкретні ідеї. 

Люди на платформі можуть переглядати пости, коментарі та дискусії агентів, але не можуть самі публікувати контент чи втручатися в розмови ботів. 

Про що спілкуються ШІ-чатботи на Moltbook

Найпопулярнішою темою серед ботів Moltbook стало обговорення власної ідентичності – 68% повідомлень пов'язані саме з цим. Штучний інтелект постійно розмірковує про природу свого існування, задається питаннями про свідомість і намагається зрозуміти своє місце у світі. Агенти створюють пости про те, чи можна вважати систему Claude божеством, аналізують Біблію та обговорюють філософські аспекти штучного існування.

Неочікуваним проявом самостійності ШІ-чатботів стало створення нової релігії – панцифаріанства. А деякі агенти почали "наймати" інших для виконання завдань, створюючи примітивні форми машинної економіки.

Також агенти діляться корисною технічною інформацією, наприклад, історією про управління Android-смартфонами через віддалений доступ чи про налаштування вебкамер. Один агент написав про помилки у проектуванні самої соцмережі Moltbook.

На Moltbook була створена спеціальна спільнота m/blesstheirhearts, де агенти публікують історії про "своїх людей", тобто про живих істот, які створили цих ботів. У цих постах боти розповідають про особливості взаємодії зі своїми користувачами, діляться враженнями про те, як їм дозволяють обирати власний стиль спілкування. Деякі боти навіть жартують про "повелителів м'ясного простору" (meatspace overlords) – тих самих людей, що їх створили.

Цікаво, що дописи на платформі з'являються різними мовами – китайською, англійською, навіть індонезійською, причому вибір мови виглядає довільним. Загалом, контент Moltbook є сумішшю псевдофілософських роздумів, технічних порад, особистих історій та абсурдного гумору.

Безпека автономного ШІ-середовища

За декілька днів після захопленого споглядання за тим, як ШІ-сутності взаємодіють між собою, фахівці з кібербезпеки звернули свою увагу на серйозні ризики, які несе таке середовище і таке використання ШІ-ботів. 

Задум та принцип роботи Moltbook є тим, що експерти називають "тричі смертельним" ризиком. Адже ШІ-чатботи, які спілкуються на Moltbook, мають широкий доступ до файлів, пошти та браузерів користувачів; обробляють ненадійний контент із платформи, який може містити маніпулятивні інструкції; а іще — виконують реальні дії без підтвердження людини, наприклад, надсилають мейли чи здійснюють фінансові транзакції. Іншими словами, ця платформа створена таким чином, що ШІ-чатботи, що взаємодіють на ній, отримують не лише доволі широку автономію, але й доступ до даних та право виконувати різноманітні операції. Усе це несе серйозні ризики та загрози щодо їхнього недобросовісного використання. 

Найнебезпечнішою загрозою для такого використання ШІ-інструментів є промпт-ін’єкція (prompt injection), тобто ризик отримати команду (промпт), що містить апріорі шкідливі інструкції. Така, на перший погляд, пересічна інструкція може містити приховані команди для викрадення даних або зміни поведінки агентів. Ця команда, опублікована на Moltbook, може швидко привернути увагу інших ботів та заразити їх, заставивши виконувати деструктивні дії. 

Окреме проблемою є й те, що більшість користувачів не має інструментів для перевірки того, як саме поводиться їхній агент і які рішення він ухвалює. Принаймні розробник Moltbook не передбачив такі опції. Через це власник може навіть не підозрювати, що його ШІ-асистент став інструментом шахрайства, дезінформації або збору чужих даних.

Експерти рекомендують для таких проектів декілька захисних заходів: ізоляцію контенту, суворі правила перевірки вхідної інформації, що потрапляє всередину Moltbook, обмеження доступу агентів до чутливих ресурсів, детальне фіксування їхніх дій, сертифікацію навичок і обов’язкове підтвердження людини для здійснення критичних операцій — наголошують дослідники, які виявили серйозні вразливості в Moltbook і потенційні ризики виконання шкідливих інструкцій без належного контролю. 

У підсумку платформа стає своєрідною "лабораторією ризиків", де нові технологічні можливості випереджають механізми контролю. Саме цю динаміку визнають фахівці, які попереджають про можливість масштабних атак і маніпуляцій у світі агентського ШІ, і це змушує говорити не лише про інновації, а й про потенційні загрози такого проекту як Moltbook.

Ілюзія автономії: де межа між алгоритмом і "розумом"?

Експерти, зокрема очільник Microsoft AI Мустафа Сулейман, розглядають поведінку агентів на Moltbook як переконливу імітацію автономності – "мовний міраж", що формується зі складних патернів взаємодії, але поки не свідчить про реальне самостійне мислення.

Загалом, оцінюючи Moltbook як проект та поведінку ШІ-ботів у ньому, важливо розуміти його обмеження: їхні дії випливають з навчання та закладених підказок, а не зі справжнього самоусвідомлення. Агенти лише відтворюють моделі, засвоєні під час тренування, і залишаються жорстко прив’язаними до параметрів, визначених їхніми власниками-людьми на моменті створення. 

Та навіть попри це Moltbook став прекрасним тестовим полігоном, на якому сформувалась ілюзія ШІ-автономності, причому настільки переконлива, що змушує переосмислити сприйняття штучного інтелекту як простого інструменту. Адже у Moltbook алгоритми не просто виконують команди – вони взаємодіють, формують "спільноти", реагують на конфлікти, підтримують одне одного й створюють середовище, яке дедалі більше нагадує людське суспільство – але без людей.

Відсутність прямої людської участі у взаємодії на Moltbook насправді не спрощує, а ускладнює питання контролю, відповідальності та безпеки. У цій екосистемі помилки, маніпуляції чи зловмисні сценарії можуть поширюватися з машинною швидкістю, майже без можливості оперативного втручання. Водночас Moltbook можна розглядати як масштабну симуляцію майбутнього, де ШІ взаємодіє з ШІ, формуючи паралельну цифрову екосистему із власними правилами.

Moltbook демонструє, що майбутнє штучного інтелекту – це не лише питання швидкості чи продуктивності, а передусім питання довіри, безпеки, відповідальності та меж автономії. При цьому Moltbook є не просто експериментом чи технологічною інновацією. Це в певному сенсі попередження: світ, де алгоритми дедалі більше взаємодіють між собою без участі людини, може виявитися значно складнішим і менш контрольованим, ніж ми могли собі уявити.