Денис Бродський: Влада не хоче брати гроші Євросоюзу, адже тоді доведеться міняти всіх чиновників

"ДС" З 1 травня повинен вступити в силу закон України "Про державну службу". Що змінює цей документ?

Д. Б. Прийнятий варіант документа - це результат якихось компромісів і домовленостей як з Кабміном, так і з Верховною Радою. Вважаю, що ми досягли найкращого з можливих компромісів, відстоявши всі критично важливі позиції. З позитивного я б зазначив, по-перше, закладений у законі принцип конкурсного відбору на всі державні посади. Раніше існувало безліч лазівок, з допомогою яких люди з патронатної служби, з кадрового резерву могли призначатися на ті чи інші посади. Тому завжди можна було кудись "увіткнути" свого чоловічка. Тепер такої можливості не буде. Державних топ-менеджерів стане вибирати спеціально створена Комісія з питань вищого корпусу державної служби, в яку увійдуть чотири представника від громадськості, а конкурси на всі посади в державному апараті повинні будуть проводитися прозоро і об'єктивно.

Друге - розподіл політичних посад та посад держслужбовців. З'являється держсекретар, який керує держапаратом міністерств і відомств, а зверху над ним будуть політичні призначенці - міністри, їхні заступники, радники. Закон чітко регламентує відносини між політичними призначенцями і професійними службовцями.

Ще один важливий момент: суспільно-правові відносини, що виникають на державній службі, тепер регулюються законом "Про державну службу". Більше не буде так - чиновника звільнили, а він через суд відновлюється за Кзпп.

"ДС" Що упущено в законі?

Д. Б. Ми домоглися часткової деполітизації державної служби. Але я б заборонив будь-якому чиновнику брати участь у політичній діяльності, бути членом політичної партії. Людина повинна вибрати: або він як чиновник служить усім громадянам країни, або як член політпартії - відстоює інтереси своїх однопартійців. Я б ще ввів заборону для держслужбовців п'ять років після звільнення обиратися і бути обраним в органи влади. До речі, так було ще якихось 50 років тому у багатьох європейських країнах. Просто ми живемо в різному часі. В Європі вже призабули, як вони "лікували" свій держапарат, свою демократію, виборче законодавство.

"ДС" Наскільки я розумію, закон про держслужбу тільки дає шанс на оновлення армії чиновників, але не гарантує цього...

Д. Б. Так, закон про держслужбу - це тільки двері, яку нам з величезним трудом вдалося відкрити. Він повинен вступити в силу з 1 травня, але ми вже зараз відчуваємо, що є досить сильний опір чинній владі. Робляться спроби внести в нього зміни, відкласти строки вступу в дію, визнати його неконституційним тощо.

Щоб цей закон запрацював, треба прийняти понад 30 підзаконних актів, і ми зараз наполегливо над цим працюємо. Зокрема, вже направлені на погодження до міністерства регламент роботи комісії з питань вищого корпусу держслужби, порядок вибору чотирьох представників громадянського суспільства в цю комісію, а також загальний порядок проведення конкурсів на держслужбу.

"ДС" ПРО створення фонду оплати праці українських чиновників говорять уже два роки. Єврокомісія погодилася надати нам 90 млн євро, якщо буде виконано дві умови: прийнятий закон про держслужбу і затверджена стратегія реформи державного управління. Закон прийнятий. Чому досі не затверджена стратегія?

Д. Б. Про це треба запитати прем'єр-міністра Арсенія Яценюка і його протеже - міністра Кабінету міністрів Ганну Онищенко, яка особисто відповідає за розробку стратегії реформи держуправління. Але поки уряд не може розробити стратегію, яка задовольнила б європейців. У представників Єврокомісії дуже скептичне ставлення до документа, який розробили в Кабміні, до людей, які цим займаються. Але в ЄС розуміють, що без реформи держуправління в України немає шансів на зміни.

Це не такі страшні гроші в масштабах країни, повірте мені. Якщо б наші народні депутати в держбюджеті не закладали гроші на проведення конкурсів полкових оркестрів", підтримку санаторіїв і профілакторіїв держорганів і тому подібні "важливі" витрати, то 40 млн євро знайшлися б.

А зараз, коли існує чіткий причинно-наслідковий зв "ви нам - стратегію, ми вам - гроші", наша українська влада, схоже, обрала дуже хитрий спосіб ухилитися. Воно демонструє нездатність написати стратегію, яка задовольняє європейців. Виникає відчуття, що влада не хоче брати гроші Євросоюзу, адже тоді доведеться ламати всю структуру, змінювати всіх чиновників, платити новим держслужбовцям пристойну зарплату. А це найбільша загроза для існуючої корумпованої системи держуправління.

Якщо буде створено фонд оплати праці чиновників, якщо в травні буде оголошено конкурс на держсекретарів, і на держслужбу прийдуть люди, які звикли добре робити свою роботу за гідну зарплату, це вб'є стару систему.
 
"ДС" Ви могли б прокоментувати Правила етичної поведінки державних службовців, які були затверджені постановою КМУ від 11 лютого 2016 року № 65?

Д. Б. В цьому "дітище" Кабміну під керівництвом Арсенія Яценюка є цікавий пункт 7. Головне достоїнство українського держслужбовця - це лояльність, він повинен "утримуватися від будь-яких проявів публічної критики діяльності державних органів, їх посадових осіб". Тобто, держслужбовці не мають права критикувати своє начальство і нашу владу. Ось воно глибинний зміст цього етичного кодексу. "Проєвропейський політик" Арсеній Петрович дуже не любить, коли його критикують, і ось тепер він вирішив ще одним папірцем закріпити правило "не задавай питання, не супереч".