Геть російську мову і вчителів-пенсіонерів? Які реформи в школі затвердив парламент
16 січня Верховна Рада прийняла у другому читанні і в цілому законопроект "Про повну загальну середню освіту". "За" проголосували 327 народних депутатів - майже в повному складі документ підтримали фракції "Слуги народу", "Європейської солідарності", і "Батьківщини", а також позафракційні депутати.
За даними Держстату, в Україні в 2019 р. працювали 15,5 тис. шкіл. За останні 10 років їх кількість скоротилася майже на 7 тис. Реформа середньої освіти замислювалася ще при уряді Володимира Гройсмана - законопроект був запропонований Міністерством освіти під керівництвом Лілії Гриневич. Документ зареєстрували в Раді 5 квітня 2019-го і прийняли за основу в першому читанні 30 травня - це дало можливість продовжити його розгляд після виборів у парламент.
У серпні парламентський комітет з питань освіти створив для доопрацювання законопроекту робочу групу з 68 осіб - чиновників управлінь освіти, експертів з громадських організацій, профспілок і наукових установ. До другого читання розглянули близько 500 поправок. Прийнятий 16 січня закон повинні будуть підписати спікер і президент, після чого документ набуде чинності.
Що зміниться для вчителів
Закон вводить поняття "індивідуальної освітньої траєкторії учня". Кажучи іншими словами, учень і його батьки можуть сформувати персональний навчальний план зі своїми цілями і термінами, після закінчення якого дитині повинні видати свідоцтво про середню освіту. Такий курс навчання повинен схвалити педрада школи, а підписати - директор і батьки.
Нових викладачів в школі чекає педагогічна інтернатура - це супровід старшого педагога-наставника протягом першого року роботи. До речі, за таке супровід "наставнику" будуть доплачувати 20% від окладу.
Педагогічна освіта перестало бути обов'язковим для роботи в школі. Закон дозволяє брати на роботу громадян з будь-яким вищою освітою, які володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування", а також моральні якості і фізичний та психічний стан здоров'я яких дозволяє виконувати професійні обов'язки". Як відзначають експерти, ця норма, зокрема, спростить навчання дітей з особливими потребами - сьогодні супроводжувати таких дітей в школі мають право лише люди з педагогічною освітою.
При цьому закон забороняє наймати на роботу в школу осіб, які скоїли злочин проти статевої недоторканості дитини. Крім цього, всіх педагогів зобов'яжуть володіти навичками домедичної підготовки.
Реорганізація або ліквідація шкіл у сільській місцевості дозволяється тільки після громадського обговорення проекту такого рішення.
Що нового для учнів
Закон забороняє проводити конкурси або тести при прийомі дітей до 1 класу. "Кожна дитина має право на отримання початкової та базової середньої освіти у найбільш доступному і наближеному до місця проживання закладі", - йдеться в документі.
Максимально в клас дозволяється набирати 24 учня для початкової школи і 30 для середньої. Мінімальне число учнів - 5. У першому класі урок може тривати не більше 35 хвилин, з другого по четвертий - 40 хвилин, з п'ятого по дванадцятий - 45 хвилин. В законі передбачені нові цикли навчання: адаптаційно-ігровий (1-2 клас); адаптаційний (5-6 клас); профільно-адаптаційний (10 клас). При цьому не зазначено, чим буде відрізнятися адаптаційний цикл від звичайного навчання.
Колишня заступник міністра освіти, народний депутат Інна Совсун ("Голос") вважає, що закон тягне, в кращому випадку, на трійку. За її словами, в документі є важливі зміни, але глобальні проблеми у сфері освіти він не вирішує. "Нам вдалося досягти зменшення кількості учнів у початковій школі у класі з 30 до 24-х, вдалося змінити підходи до оцінювання в початковій школі, посилити роль учнів у житті школи. Але, разом з тим, цей закон не дає відповідей на купу запитань" - Совсун заявила з трибуни Ради. Так, в законі немає норм про децентралізації у сфері освіти, автономії вчителя і школи у формуванні навчальних програм.
Особливу увагу в законі приділено питань інклюзивної освіти. Для того, щоб у школі був створений інклюзивний клас, батькам учня з особливими потребами достатньо написати заяву на ім'я директора. Для кожної дитини в такому класі створюється свій план уроків з урахуванням всіх матеріалів, гаджетів і підручників, які будуть потрібні учневі. Закон вводить поняття "асистент учня" - це помічник, який може бути присутнім на заняттях разом з дитиною. Таку роль може виконувати соціальний працівник, один з батьків або просто уповноважена особа.
Шкільну програму учням з особливими потребами будуть викладати "шляхом адаптації або модифікації змісту навчальних предметів". Також закон гарантує середню освіту за індивідуальною програмою дітям, які перебувають на стаціонарному лікуванні.
У законі також вперше передбачена можливість надання додаткових індивідуальних або групових консультацій для учнів на базі школи. Причому за інформацією МОН, планується, що такі консультації будуть оплачуватися за рахунок держави. Експерти ж зазначають, що ця норма узаконить репетиторство в школі.
Зарплати вчителів
Закон не змінює навантаження на вчителів - вона зберігається у рамках тарифної ставки 18 навчальних годин на тиждень. При цьому допускаються доплати 20-25% за класне керівництво; 10-20% за перевірку робіт учнів; 10-20% за завідування майстернями, кабінетами інформатики, кімнатами зберігання зброї, стрілецькими тирами, паспортизованими музеями. За керівництво навчальними кабінетами, лабораторіями, спортзалами передбачена доплата 10-15%, за керування бібліотекою - 5-15% від окладу.
За роботу в інклюзивних класах або групах вчитель доплатять 20%; від 10 до 15% можна отримати за обслуговування комп'ютерної техніки і до 40% за проведення позакласної роботи з учнями.
А ось із підвищенням окладів для педпрацівників поки не все так гладко. Обіцяна ще при Гриневич реформа (прив'язка зарплати до прожиткового мінімуму) так і не запрацювала - діючий міністр Новосад Ганна зазначила, що змінити підхід до оплати праці вчителів планують в цьому році. Зокрема, деякі надбавки будуть внесені в оклад вчителя. Це допоможе уникнути ситуацій, коли в різних школах за одну і ту ж роботу вчителі отримують різний розмір надбавок.
У законі збереглася спірна норма про роботу вчителів пенсійного віку. До 1 липня 2020 р. вчителів, які одержують пенсію за віком, переведуть на роботу за договором строком від одного до трьох років. Між тим представники профспілок відзначають, що Конвенція Міжнародної організації праці забороняє звільнення працівників за віком. Втім, експерти вважають, що якщо вчитель-пенсіонер хоче і може працювати, - йому нема чого побоюватися. "Якщо людина володіє сучасними методиками, фізично і психологічно може виконувати професійні обов'язки або у нього хороша результативність роботи з учнями, то чого ж боятися контракту - він буде тривати стільки, скільки людина зможе працювати, і за такого педагога і батьки горою стануть", - заявила "ДС" співзасновник громадської організації "Батьки SOS" Олена Парфьонова.
Керівництво школи
Згідно з новим законом директора школи будуть обирати на шість років, обіймати посаду він зможе не більше двох термінів поспіль. Кандидатури на конкурс буде відбирати конкурсна комісія чисельністю 6-15 осіб, до складу якої увійдуть засновники закладу освіти, представники місцевої влади, експерти, громадські активісти. А от батьки учнів та педколектив будуть мати лише дорадчий голос". При цьому директор має надати стратегічний план розвитку школи.
Скарги і пропозиції батьки учнів зможуть направляти освітнього омбудсмена, який може ініціювати перевірку навчального закладу або передати інформацію правоохоронцям.
Мова навчання
У законі вказані три моделі навчання дітей з сімей корінних народів і національних меншин в державних і комунальних школах.
• Згідно з першою учням з сімей корінних народів (кримські татари) дозволяється навчатися мовою національної меншини поряд з державним.
• Друга модель стосується учнів з нацменшостей, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу. Їм дозволено отримувати рідною мовою початкову освіту, при цьому частка української мови має з 5-9 клас складати від 20 до 40% річного обсягу навчального часу. У старшій школі не менше ніж 60% обсягу уроків має проводитися українською мовою.
• Третя модель розрахована на учнів - представників нацменшин, рідні мови яких не є мовами ЄС (мова в першу чергу про російською). В цьому випадку не менше 80% уроків повинно читатися державною мовою.
Віце-прем'єр міністр Дмитро Кулеба впевнений, що мовні норми закону "допоможуть вирішити проблеми з Угорщиною", які виникли після прийняття закону україни "Про освіту" в 2017-м. Тоді Рада прийняла рішення, що мовою освітнього процесу в Україні є державна мова. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що це порушує права угорських нацменшин в Україні. Відносини між країнами загострилися.
Конфлікт з угорцями на ґрунті мови освіти тепер повинен вирішитися, а ось що стосується шкіл з російською мовою навчання, то тут ситуація загострюється. В "Опозиційній платформі - За життя" закон вже назвали "антиконстутиционным". "Українських громадян поділили на сорти, закріпили мовну і культурну дискримінацію росіян і російськомовних. У разі набуття чинності цього закону в Україні ксенофобія утвердиться в якості державної ідеології, і наша країна буде викреслена з числа цивілізованих держав", - зазначено в офіційній заяві партії. Але про те, що в цивілізованих країнах випускники шкіл зобов'язані володіти державною мовою, в ОПЗЖ воліють не згадувати.