Геннадій Пліс: На підставі матеріалів аудиторських перевірок порушено 88 кримінальних справ

"ДС" Що показали аудиторські перевірки комунальних підприємств та структурних підрозділів КМДА за останні два роки?

Р. П. За каденцію мера Віталія Кличка ми провели 148 аудиторських перевірок. Запустили моніторинг всіх закупівель, конкурсної документації тендерів, будівельних кошторисів, обсягів і вартості виконаних за бюджетні гроші робіт. За останні два роки перевірені кошторису на загальну суму 279 млн грн., при цьому було виявлено завищення цін на 23,1 млн грн. Усунувши порушення, ми заощадили для міського бюджету майже 10% від загальної вартості будівельних робіт.

Що стосується самих конкурсних торгів, однозначно увагу приділяємо тим аукціонів, на яких було відхилено найдешевшу пропозицію. Це може бути показником того, що конкурсна комісія лобіювала інше, більш дорогу пропозицію. Хоча буває, що найдешевша пропозиція просто не відповідає умовам конкурсу, і тоді ніяких претензій немає. Таким чином ми виявили порушення без ризику втрат на 3,1 млрд грн., з яких зауваження на 2,8 млрд грн. були усунені. Сума завищень цін з ризиком втрат склала 54,3 млн грн., з яких виправили на 42,1 млн грн.

"ДС" Що означає "порушення без ризику втрат"?

Р. П. Що в процесі проведення конкурсних торгів було порушено законодавство, але це не принесло збиток бюджету. Наприклад, якщо конкурсна комісія без причин відхилила друге вигідну пропозицію. В кінцевому підсумку це не вплинуло на результати тендеру, але якщо б Держфінінспекція провела перевірку, вона наклала б на підприємство штраф. Також в цю категорію можуть потрапляти порушення, втрати від яких ми не можемо довести. Наприклад, аудитор приходить і бачить, що міська структура здає в оренду приміщення на Хрещатику за 2 грн. Очевидно, тут щось не в порядку. Але щоб довести це, потрібно провести експертну оцінку приміщення, а на це у міста немає грошей. Стверджувати ризик втрати грошей без документальних доказів аудитори не можуть, тому що у випадку судових розглядів, з великою ймовірністю, залишаться крайніми.

Взагалі наше тендерне законодавство все ще створює комфортні умови для завищення цін. Наприклад, машина в магазині коштує 1 млн грн., а на тендер прийшли пропозиції купити її за 2,3 або 5 млн грн. Перемагає той, хто запропонував 2 млн грн. Все законно, адже це найвигідніша пропозиція на торгах, хоча покупка була зроблена за завищеною вдвічі ціною. Щоб виключити такі схеми, ми ввели розпорядженням внутрішнє правило для всіх міських структур та підприємств — обґрунтовувати максимально можливу ціну закупівлі. Так що якщо на тендер подаються тільки пропозиції з завищеними цінами, його відміняють.

"ДС" Але найбільше порушень напевно відбувається вже після тендерів?

Р. П. Щоб виявити їх, ми проводимо так звані поточні та подальші перевірки. Поточні охоплюють закупівлі після закінчення тендера, але до підписання акта виконаних робіт та оплати. Із перевірених за два роки актів виконаних робіт на суму 474,8 млн грн. ми виявили і попередили завищення на 54,6 млн грн. Далі — наступний контроль. Його ревізори проводять вже після того, як акти підписані, а гроші проплачені. І тут особливо часті порушення.

"ДС" Чому так мало?

Р. П. Згоден, це небагато. Але, враховуючи, як працює наша судова система, повернути що-то на цій стадії вельми складно. Для цього необхідно знайти винного, а розслідування кримінальних справ за результатами наших перевірок проходять не так-то швидко. Одна з причин — необхідність проведення судової експертизи. Служба, яка її здійснює, зараз перевантажена нашими ж справами. Тому варто більше уваги приділяти попереднього та поточного контролю. На цих стадіях ще можна попередити будь-які втрати. Саме сюди варто направляти більше людського ресурсу, адже у департаменті аудиту працюють всього 35 співробітників, а підконтрольних організацій і підприємств — 1800. До того ж карати винних у порушеннях і змушувати їх відшкодовувати завдані місту збитки —це робота правоохоронних органів.

"ДС" Як просувається розслідування кримінальних справ за фактами порушень, виявлених аудиторами КМДА?

Р. П. Ми передали в прокуратуру матеріали за 90 аудиторських перевірок, на їх підставі порушено 88 кримінальних справ. За 17 з них оголошено підозру, ще четверо підозрюваних знаходяться в розшуку, а шість справ передано до суду. Одне з них — проти управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської РДА. При будівництві дитячого садка за 7 млн грн. чиновники примудрилися розбазарити 97% коштів. Також у суді перебуває справа щодо завищення цін на будівництво комунальне підприємство "Позняки-Інвест" на 18 млн грн. Висунуто підозру у порушеннях КП "Київський метрополітен", де в 2013-2014 рр. допустили фінансові порушення на 26,4 млн грн. Бюджетні втрати в цьому КП пов'язані з порушеннями при закупівлі та прийнятті виконаних робіт. У розшуку перебуває обвинувачений у крадіжці земснаряду в КП "Хозкомобслуживание".

"ДС" Рік тому мер Києва Віталій Кличко заявляв, що в КП "Київпастранс" знайшли порушення на 3 млрд грн. Як йдуть справи з розслідуванням цих фактів?

Р. П. Таку суму порушень в "Київпастрансі" нарахував новий менеджмент підприємства, призначений мером. Після цього ми провели аудиторську перевірку. В результаті документально підтверджено, що за останні десять років (за період керівництва КП Миколою Ламбуцьким. — "ДС") там вкрали 88 млн грн. Але наша інформація відрізняється тому, що кожна цифра підкріплена документами. Усі матеріали ми передали в прокуратуру. Те, що там вкрали набагато більше, у мене сумнівів немає. Але часу й людей, щоб підтвердити це документально, теж немає.

"ДС" Яким чином місто бореться з недобросовісними постачальниками товарів і послуг, які час від часу виграють тендери, але виконують роботи неякісно?

Р. П. Якщо ми виявляємо, що в результаті співпраці з якоюсь компанією місту було завдано збитків, то вносимо її в чорний список і рекомендуємо всім структурам більше не співпрацювати з нею. Але для цього потрібні докази, документи, які підтверджують отриманий збиток.

"ДС" Тоді чому "Київзеленбуд" після скандалу з закупівлею каштанів Бріоті продовжує працювати з компанією — фігурантом цієї справи?

Р. П. Ми робили зауваження підприємству з цього приводу. Але департамент аудиту КМДА не має права втручатися у діяльність підприємства. Є можливість тільки написати зауваження і звернути увагу на порушення. Якщо ми точно знаємо, що нам загрожують бюджетні втрати, то пишемо вищестоящому департаменту, інформуємо мера і добиваємося реакції. Якщо ситуація не настільки критична, то просто враховуємо цей факт при складанні такого плану аудиторських перевірок і вносимо в нього ризикове КП.

"ДС" Чому КМДА не розриває договори з інвесторами, які містять підземні переходи, хоча вони явно не справляються зі своєю функцією?

Р. П. В інвестиційному договорі сказано, що за п'ять років інвестори повинні вкласти в 238 переходів Києва всього 52 млн грн. Це дуже мало. Але формально вони виконують умови договору з містом, так що у нас немає причин його розривати. В минулому році ми домоглися затвердження вигідних нам доповнень до договору. Наприклад, змінили пункт, за яким прибирання сміття вважалася інвестицією, а не витратами на утримання переходу. Тепер ми хочемо підписати додаткову угоду до договору, яка зобов'яже міські структури перевіряти реальну вартість інвестицій, вкладених в міське майно. Зараз інвестор може відремонтувати перехід і просто надіслати нам папір з взятою зі стелі сумою. Але ми добиваємося, щоб співробітники КМДА мали можливість перевіряти акти виконаних робіт. Плюс ми хочемо, щоб були компенсовані ті суми, на які раніше були завищеними виконані роботи. Якщо інвестори відмовляться, ми будемо розривати з ними договір, незважаючи на судові ризики.

"ДС" Що місто має намір робити по закінченні дії договору з інвесторами підземних переходів?

Р. П. Договір був підписаний в 2012 році на п'ять років. Скоро він закінчується, і ми збираємося проводити новий конкурс з нормальними, вигідними для Києва умовами. Розглядається і варіант, що місто буде сам містити переходи. Але я думаю, це неправильно. Нам потрібно налагоджувати партнерство з бізнесом, а не повертатися в СРСР, коли муніципалітет містив абсолютно все. Тим більше ніяких кулуарних договорів більше не буде. Ми будемо укладати їх тільки публічно.

"ДС" Буде Київ боротися за право проведення "Євробачення" в 2017 році?

Р. П. Безумовно. Я вважаю, що Київ готовий до цього більше, ніж будь-який інший місто. Наприклад, у нас найбільшу кількість місць у готелях. Якщо комітет Євробачення встановить мінімальний критерій 12 тис. місць, то в Україні йому буде відповідати тільки столиця. До того ж я вважаю Київ дуже привабливим для туристів. Приїхавши сюди одного разу, вони знову повернуться. Ми навіть готові взяти безпосередньо участь у підготовці до проведення конкурсу, хоча попередня практика показує, що такі події фінансуються в основному з держбюджету.

"ДС" В Київраді зареєстрований проект рішення про запровадження державно-приватного партнерства в Києві. Чим вона буде відрізнятися від звичайного залучення інвесторів через конкурси?

Р. П. Державно-приватне партнерство передбачає постійне і "довгограюче" співпраця міста з приватною компанією. Наприклад, ми хочемо реалізувати проект індустріального парку на Троєщині. Його площа може бути від 60 до 240 га. Місто надасть землю і, можливо, побудує частину необхідної інфраструктури. Решта, включаючи управління майбутнім індустріальним парком та його розвиток, візьме на себе інвестор. Зараз ми закладаємо індустріальний парк в проекти Детального плану території та генерального плану міста. Після затвердження цих документів можна буде братися за реалізацію проекту.