Гостинне справа: попит та очікування учасників індустрії (ПРЕС-РЕЛІЗ)

Але так просто знайти співробітників? Яка найбільш затребувана професія в сфері гостинності і скільки готові платити сьогодні хостесс, менеджерам в готелях, адміністраторам ресторанів, офіціантам і шеф-кухарям?

Відповіді на ці та інші питання нам допомогла знайти Тетяна Пашкіна, HR-експерт найбільшого сайту з пошуку роботи rabota.ua.

На сьогоднішній день, за словами Тетяни, найбільший дефіцит співробітників в розрізі готельно-ресторанного сегмента помітний у таких подрубриках: Кухар/Шеф-кухар/Офіціанти/Бармени/Хостесс. "Криза давно позаду, і зліт у сфері гостинності - яскравий тому доказ. Кількість кафе-ресторанів-готелів зростає, відповідно, потреба в персоналі теж не зменшується", - зазначає Тетяна.

За даними rabota.ua, пропозицій для професіоналів сфери гостинності достатньо в будь-який сезон. При цьому зростає і кількість каналів залучення персоналу. Найпопулярнішими сьогодні HR-експерти вважають такі соціальні мережі, як LinkedIn, Facebook, канали в Telegram. Своя специфіка залучення аудиторії є і в Instagram: тут поки роблять акцент на імідж роботодавця, рідше публікуються фото людей і робочі процеси, що безпосередньо впливає на вибір потенційного здобувача.

Статистичні дані, підготовлені rabota.ua, показують, що фахівці сфери гостинності затребувані в багатьох областях, але беззаперечним лідером за кількістю пропозицій залишається столиця - 41% вакансій розташовані в Київській області. Друге і третє місця з 8-9% ділять Одеса і Харків, ще 7% - вакансії львівських і дніпропетровських роботодавців.

У той же час ресторатори відзначають, що кваліфікованих працівників ресторанної індустрії знайти досить складно у зв'язку з такими факторами, як непрестижність професій; відсутність державної системи підготовки кадрів і сучасного середньоспеціальної освіти; міграція українців в найближчі країни Європи (Польща, Німеччина, Чехія, Словаччина, Литва); невідповідність попиту та очікувань по заробітній платі.

Важливо враховувати й те, що, їдучи працювати за кордон, фахівці повертаються не тільки з багажем знань, досвіду і певними сумами зароблених коштів, але і з бажанням створити свою власну справу. Так, молодий фахівець легко може сам стати роботодавцем і скласти конкуренцію вже існуючим учасникам ринку, відкривши сучасну кав'ярню чи кафе зі здоровими сніданками і перекусами, які на сьогоднішній день досить популярні.

Цікава тенденція з кадровими ресурсами спостерігається у Львові, місті з досить високим рівнем конкуренції в ресторанному бізнесі. Знайти офіціантів тут не так просто, адже багато фахівці виїжджають шукати роботу в Європу, де не тільки вищий рівень заробітної плати, але і кардинально інше ставлення до професії.
"За кордоном в ціні не адміністратори, а ті, хто безпосередньо відповідає за створення затишку та приготування смачних страв для гостей закладів: кухарі, покоївки, бармени, офіціанти. Крім того, тут часто нашим фахівцям готові платити більше, ніж вони запитують у своїх резюме", - розповідає Тетяна Пашкіна.

У свою чергу, українські ресторатори змушені залучати у львівські заклади фахівців з інших міст. За словами ресторатора і власника 17 закладів Ігоря Сухомлина, працювати офіціантами у львівських ресторанах приїжджають хлопці з Чернігова, Житомира та Черкас.

У таких регіонах, як, наприклад, Одеса чи Карпати, також залучають співробітників з інших міст, мотивуючи їх можливістю роботи біля природних пам'яток.

Що стосується заробітної плати в індустрії гостинності, то найбільше власники українських готелів, кафе і ресторанів готові платити управлінського персоналу, тобто тим, хто допомагає їм утримувати бізнес в порядку і бере на себе всі організаційні моменти. Причому, гарний керуючий в очах роботодавця коштує навіть більше, ніж він сам себе оцінює в резюме. А ось кухарі часто схильні перебільшувати вартість своїх послуг - порівняно з тим, що їм готові платити за роботу.

Сьогодні можна сміливо знайти приклади, коли кухар гарячого процесу заробляє 14 тис. грн, а зарплата офіціанта досягає 20 тис грн. Виникає диспропорція: лінійний персонал отримує в 1,5 рази більше, ніж фахівці більш складних професій. Такий варіант можуть вибрати, наприклад, кухарі, яким потрібен досвід для працевлаштування за кордоном. Пропрацювавши тут за 10-14 тис., українські кухарі можуть легко влаштуватися на роботу в країнах Європи, де зарплата вище в два рази і більше. А ось, наприклад, в Австралії зарплата шефа і зовсім непорівнянна з української - тут кухарі можуть заробляти 80-90 тис. грн.

Досить часто в престижних вакансії в готельно-ресторанної індустрії в Україні роботодавці не вказують рівень заробітної плати, і здобувач може відреагувати на такі запити тільки на власний страх і ризик.

Спостерігається також ситуація, коли роботодавці відомих брендових мереж пропонують заробітну плату значно нижче, ніж непримітні магазини або закладу на околиці міста або в передмістях і маленьких містах.

Цікаво, що свою першу роботу молоді фахівці вибирають досить хаотично. Так, з такими вакансіями в сфері гостинності, як "хостес", "офіціант", "бармен", конкурують запити "блогер", "спеціаліст кол-центру", "продавець-консультант", "клерк у банку", "касир в кінотеатрі" і т. д. І тут дуже важливо привернути увагу такого фахівця, адже на ринку праці відчувається гострий дефіцит персоналу у зв'язку з низькою народжуваністю у 90-х.

За словами Тетяни Пашкиной, роботодавці повинні бути готові до того, що у подальшому чисельність молоді буде зменшуватися. "На ринку праці спостерігається старіння, і роботодавцям варто більш активно залучати аудиторію шукачів 45+. У боротьбі за співробітників доведеться працювати з цінностями різних поколінь і використовувати різні підходи залежно від віку шукачів. Поки що роботодавці дуже рідко адаптують свої запити під різні покоління", - зазначає вона.

Ще один цікавий факт в індустрії, пов'язаний з дефіцитом кадрових ресурсів, - це готовність рестораторів і готельєрів навчати персонал і навіть наймати фахівців без досвіду роботи. Таким чином, учасники ринку виконують не тільки функцію працевлаштування, але й освітню, адже іншого шляху отримати кваліфікованого співробітника, який буде працювати більш-менш довгостроково, немає.

Важливо відзначити і той факт, що сьогодні індустрія гостинності помітно поповнилася новими професіями, такими, як, наприклад, бариста, піццайоло, бармен і т. д. Ринок не може ігнорувати той факт, що потрібно не просто створювати нові робочі місця, але і надавати своїм гостям якісний сервіс. А це неможливо без кваліфікованих співробітників.

"Сфера гостинності в останні роки істотно змінюється. Крім традиційних кафе-барів-ресторанів, офіціантів, кухарів, бариста та інших професіоналів тепер потребують точки громадського харчування на АЗС, в кінотеатрах, відділи кулінарії в ритейлі. З'являються вакансії не тільки піццайоло, сушистів і бариста, але і формувальників тіста, сомельє, кавістів, кухарів-салатник і багатьох-багатьох інших. Тому для тих, хто хотів би спробувати себе в сфері гостинності, відкриваються нові можливості росту і розвитку - роботодавці готові брати людей без досвіду, навчати, виховувати і підтримувати", - зазначає Тетяна Пашкіна.

Таким чином, індустрія гостинності в Україні не просто готова, але і прагне до якісних змін. Готельєри і ресторатори сьогодні мають можливість отримувати передовий досвід інших країн, а також ділитися ним зі своїми співробітниками. Адже це, в свою чергу, можливість не тільки сформувати кваліфіковану команду, але і бути ближче до своїм гостям допомогою надання незмінно якісного сервісу.