Як київська митрополія капостить українцям
Українська православна церква Московського патріархату останнім часом веде вельми бурхливу зовнішньополітичну діяльність. І поки патріарх Московський готується до Всеправославного собору і обіймається з Папою Римським, українська "дочка" робить свою частину великої спільної справи по утриманню України якщо не в орбіті Росії, то хоча б від втягування в орбіту Заходу.
Кількість зустрічей представників УПЦ МП з різноманітними закордонними "партнерами" зросла неймовірно — і в зарубіжжі, і вдома, в Україні. Щоправда, коло тем для розмов у них, як правило, вужче, ніж коло декабристів-революціонерів: чиновників від УПЦ МП цікавлять порушення прав віруючих однієї конкретної конфесії, про яких вони не втомлюються інформувати весь світ. Інформаційні потужності УПЦ МП працюють на версію "релігійної війни в Україні" (вона ж "війна з канонічним православ'ям"), позначеної близько року тому патріархом Кирилом.
Показовою в цьому плані стала пройшла днями зустріч представників Синодальних відділів УПЦ МП з послом Королівства Нідерланди в Україні Кейсом ван Баром. З офіційного звіту про цю зустріч випливає, що послу розповіли про "конкретні випадки порушення прав віруючих", але знову лише однієї конкретної конфесії — УПЦ МП. Мова не йшла ні про вбитих у Слов'янську протестантських пасторах, ні про священиків УПЦ КП, греко - та римо-католиків, які пройшли через підвали бойовиків. УПЦ МП зосереджена тільки на своїх правах, а ще конкретніше — на своєму майні. Тому що, судячи з того ж звіту, мова йшла в першу чергу про нього — про храми, які в УПЦ МП відбирають у західних областях.
Посла поінформували не тільки про те, що грубо порушуються права віруючих. Порушується сама Конституція України. До того ж виконавча влада не виконує розпоряджень суду — тих, за якими спірні храми в далеких українських селах повинні належати УПЦ МП. У відповідь на що, в усякому разі, згідно звітам прес-служби УПЦ МП, голландська сторона вибухнула щирим роздратуванням і філіппіками в тому сенсі, що так-так, вони в Голландії відмінно знають, що в Україні все чхати хотіли на верховенство права.
Окремо згадується, що представники митрополії передали послу відеоматеріали, на яких зафіксовано факти порушень прав віруючих, Конституції та інших цінностей, священних для всіх цивілізованих людей.
Все це виглядало б смішною метушнею, якби саме цей епізод не вписався найкращим чином на підготовку до швидкого референдуму щодо асоціації Україна-ЄС у Нідерландах. А в Нідерландах нам не щастить. Спочатку протягли (кажуть, не без російських грошей) ідею винести питання про асоціацію на референдум. Після чого (цілком передбачувано) почалася інформаційна війна за розум голландської публіки. В ході бойових дій ніби нізвідки виникли вкрадені з голландського музею картини, які знайшлися, зрозуміло, в Україні, а вся тяжкість обвинувачень лягла чомусь не на злодіїв, а на "українських націоналістів" і держструктури. На цьому тлі на екрани виходить "скандальний фільм про Майдані" — нам-то тут видно, що це погано зліплена заказуха, але для європейської місцевості зійде. А тут дуже до речі ще материальчик — правове свавілля та порушення прав віруючих.
Загалом, в московських керівних кабінетах повинні бути задоволені — Київська митрополія чесно виконала черговий замовлення по спойлерству України. Ніяк інакше цей епізод трактувати не виходить. Ситуація-то зовні анекдотична: українські представники московської церкви шукають підтримки в тій самій Європі, яку вони ж самі паплюжать попало за секуляризм, одностатеві шлюби і, до речі, "порушення прав віруючих", які прикривають "толерантністю". Апелюють до тим самим "прав людини", які самі ж піддають сумнівам, ревізій та оскаржують власними альтернативними доктринами. Загалом, демонструють ту саму гібридність, яка зараз лежить в основі офіційної ідеології Росії.
Втім, дрібні капості Україні на міжнародній арені з боку УПЦ МП — це не тільки виконання своєї місії в гібридній війні РФ проти України. Це почасти самозахист. УПЦ МП не особливо приховує те, що є частиною чужої — кремлівської — симфонії. Для неї це неминуче, оскільки вона підпорядкована Московському патріархату і є його, а значить, і кремлівським ресурсом. Але, усвідомлюючи це, вона не може не усвідомлювати того, що у своїй власній країні, вона все більше розглядається в якості п'ятої колони. Та захищається, як може. Її бурхлива зовнішньополітична діяльність повинна розцінюватися українським керівництвом попередження: будь-який випад проти УПЦ МП буде серйозним ударом по іміджу країни загалом і влади зокрема.
УПЦ МП до лиця гібридність. Починаючи з гібридною релігії, яка тепер сповідається в церкві-матері РПЦ замість християнства, продовжуючи гібридним статусом самої УПЦ МП — "помісної" й "українською", коли це зручно, і московської і абсолютно керованою, коли це кому-небудь потрібно. Закінчуючи гібридної війною на славу "російського світу" і братства народів історичної Русі, яка на всіх кутах представляється саме "релігійної" і ще трошки "цивілізаційною".
У великій кремлівській грі УПЦ МП відіграє роль дрібного, але надокучливого спойлера. Вищі ієрархи не встануть в знак шани загиблим воїнам. То покличуть у місцевій іншомовної газетці ухилятися від мобілізації. То де-небудь в Страсбурзі розкажуть про українську релігійну війну". У самий відповідний момент доведуть до відома голландських товаришів, що в Україні повний правовий бєспрєдєл. Дрібниці, загалом.
Але дрібниці складають гору, роздратування наростає. І рано чи пізно воно прорветься. Київська митрополія захоплено рухається до того, щоб виконати замовлення начальства на "церкву-мученицю" в Україні. Поки що патріарху Московському доводиться ліпити кулю з чого доведеться. Він намагається: з сумнівної історії з храмом у Пташиній він зумів скласти провінційний хоррор для показу Шамбезі. Уявляєте, як би він розвернувся, якщо б у нього був більш барвистий матеріал?
Не думаю, що він у нього з'явиться. Просто тому, що "релігійна війна в Україні" — це не дуже вдала фантазія. Ви самі подивіться: церква, яка претендує на роль "мучениці", займається дрібними інтригами, покликаними віддалити Україну від Європи. Причому для цього вона не займається антиєвропейською агітацією в Україні — це можна було б сприйняти як принципову позицію. Вона займається антиукраїнською агітацією в Європі. Ситуація виглядала б абсурдною, якщо б мова не йшла про гібридної війні. В рамках гібридності — все на своїх місцях.
