Як столична влада заморозить райради
Секретар Київради Володимир Прокопів оголосив днями, що долю відновлення районних рад у столиці повинні вирішити на місцевому референдумі самі кияни. Хоча до вступу на посаду мера Віталій Кличко обіцяв сприяти у вирішенні цього питання. Столичні райради були ліквідовані в 2010 р. "регіоналами" під приводом боротьби з корупцією, і тоді команда Кличка називала такий крок узурпацією місцевої влади. Виправлення помилки попередників шляхом проведення референдуму, мабуть, найдемократичніший спосіб вирішення проблеми, але його реалізація може затягнуться на довгі роки.
По суті ідея референдуму виглядає спробою відкласти рішення питання в довгий ящик. Думку громадськості з цього приводу відомо давно. Депутати вже проводили подібні опитування. В минулому скликанні Київради комісія з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв'язків за півроку провела 11 круглих столів (10 районних і один міський). Тодішній голова комісії Олександр Бродський запевнив "ДС", що рішення на всіх засіданнях приймалися одноголосно — за райради. "У кожному круглому столі брали участь не менше сотні осіб — представників органів самоорганізації населення, громадських активістів та просто небайдужих киян", — стверджує Бродський.
За результатом засідань було прийнято рішення провести вибори в районні ради Києва, які повинні були відбутися ще в березні 2016 р. Та їх організація зірвалася через судового позову громадської організації "Наждак", яка порахувала майбутнє голосування неправомірним (раніше ця організація була відома погромами казино і проведенням декількох протестних акцій у Києві). На думку активістів, призначити дату виборів повинна була Центральна виборча комісія, а не Київрада. До судового розгляду з аналогічними позовами приєдналися і два народних депутати — Сергій Рудик та Євген Рибчинський. Окружний адміністративний суд Києва в січні 2016 р. задовольнив клопотання ГО "Наждак" і заборонив Цвк готуватися до запланованих на березень виборів.
Деякі політики назвали те, що відбувається виставою, нібито організованим столичною владою. Мовляв, провладна партія намагається не допустити вибори, на яких вона може програти. На користь цієї версії свідчать і конкретна виборча динаміка. Наприклад, якщо на місцевих виборах у Києві у 2014 р. "Удар—Солідарність" отримала 67 депутатських мандатів, то в 2015-му — лише 52.
Тим не менш нещодавно депутати Київради, де більшість контролює саме "Удар—Солідарність", офіційно попросили Центрвиборчком призначити нову дату виборів у райради. Однак це рішення ветував мер Віталій Кличко. "Згідно зі статтями 14 та 15 Закону України "Про місцеві вибори" призначення перших місцевих виборів не входить до компетенції Київської міської ради", — пояснив мер. І схоже, що запропонована його соратником ідея про проведення референдуму надовго заморозить це питання.
Вся справа в тому, що організація місцевих плебісцитів зараз неможлива. Згідно з Конституцією громадяни мають право волевиявлення на місцевому референдумі. Але для цього повинен бути прийнятий спеціальний закон, який буде описувати механізм реалізації цього права. А його парламент досі не прийняв.
Столична влада запевняє, що самі займуться розробкою законопроекту. "За допомогою наших колег з Конгресу Ради Європи ми створюємо експертну групу з розробки механізму проведення референдуму. Це можна зробити за три місяці", — розповів "ДС" Володимир Прокопів. Якщо все піде за графіком, дату референдуму в Києві можуть оголосити вже восени.
Однак насправді такий прогноз виглядає утопією.
Наприклад, столичні депутати просили парламент обмежити продаж алкоголю, переглянути прожитковий мінімум, створити муніципальну поліцію і навіть дозволити українцям вільно володіти зброєю. Але ні одну з цих прохань парламентарії не задовольнили.
Втім, розробляти власний документ про проведення місцевих референдумів в Україні столичній владі зовсім не обов'язково. "У парламенті вже зареєстровано три відповідних проекту закону. Вони не раз обговорювалися. Створювати ще один альтернативний — це означає ускладнювати і затягувати процес прийняття рішення. Тим більше механізм не повинен бути розроблений спеціально під референдум з райрад у Києві. Адже їм будуть користуватися всі міста України", — вважає експерт Реанімаційного пакету реформ Іван Лукеря. За його словами, зараз в Раді обговорюється питання про мінімально необхідної явки на місцевому референдумі, адже три законопроекти пропонують різні цифри, мінімальна з яких — 20%.
Експерти вважають, що складну процедуру розробки і затвердження закону про місцеві референдуми, а також проведення самого голосування можна було б замінити на просте соцопитування. Різниця тільки в тому, що гіпотетично рішення референдуму має бути обов'язковим для виконання, а результати опитування — ні.
