Книга тижня: як вийти з глухого кута і знайти себе
Кожен з нас хоча б раз у житті сумнівався в тому, що зможе здійснити щось значуще. Ми просто проводимо робочі будні, слідуючи незмінному розпорядку дня, але, здавалося б, так у всіх, а значить, це нормально.
Але в книзі "Ніколи-небудь. Як вийти з безвиході і віднайти себе" Олена Рєзанова все ж наполягає, що ми можемо провести свій час набагато корисніше і приємніше, треба лише допомогти собі здійснити давню мрію. Немає нічого неможливого, ми просто боїмося почати втілювати задумане. Вирвавшись з виру звичній і безпечній рутини, можна прийти до своєї мети - будь то фінансовий достаток, комфортні умови роботи або навіть сімейне щастя. Відкладаючи все на "коли-небудь", люди позбавляють себе хвилюючого почуття грядущих змін, нових переживань і віри у завтрашній день. "Ніколи-небудь" спробує виправити настільки поширену помилку в мисленні, переконуючи читачів у необхідності приймати рішення.
Дуже часто подібні мотиваційні книги змушують задатися питанням: а чи варто їх автор своїм же сформульованих принципів? Олена Рєзанова точно може навчити власним прикладом: вона ризикнула переїхати з Росії у Францію, повністю змінити ритм і уклад своїх робочих буднів і, нарешті, насолоджуватися тим, що у неї є.
Цитата: "Один з кошмарів про мою старість був таким. Лікарня, пропахле ліками повітря, біла стеля. Навколо якісь трубки, крапельниці, сили ледве вистачає, щоб доповзти до ванни. Я глибоко й тихо нещаста. Не через старість, а через розуміння, що життя вже закінчується. Альо чі починалося воно? Мене жахав цей образ немолодої й немічної людини, яка на схилі віку раптом усвідомила, що всі попередні роки були ніби чернеткою. Я ж бо так і не наважилася зробити те, що хотіла. Так і не дала собі шансу. Так і не спробувала жити по-своєму. Найстрашнішим у цій картини було ті, що вже нічого не зміниш".