• USD 28.4
  • EUR 33.8
  • GBP 37.9
Спецпроєкти

Корпоративна реформа, тренди та практика: підсумки XIV Форуму з корпоративного права

В онлайн-форматі відбувся щорічний, уже XIV Форум з корпоративного права від Асоціації правників України. Впродовж двох днів топ-експерти традиційно обговорили головні новації, обмінялися лайфхаками та прогнозами на майбутнє. Вимір температури ринку після карантинного півріччя, останні тренди щодо M&A, корпоративне управління в умовах пандемії та обмежень, підсумки 5 років реформи та навіть кейс конфлікту з кіпрською компанією: ми зібрали головні тези професійних дискусій

Форум з корпоративного права АПУ
Форум з корпоративного права АПУ
Реклама на dsnews.ua

День 1

Про останні зміни: Цивільний кодекс, Закон про АТ і ринки капіталу

Обговорення розпочала модераторка першої сесії Форуму, Голова Комітету АПУ з корпоративного права, партнерка Aequo Анна Бабич, підкресливши — рік, що минув повний значних змін, а відтак, і питань для обговорення. Перше з таких — Цивільний кодекс і рев’ю новацій в частині корпоративного законодавства, висвітлив Олексій Кот, член робочої групи з рекодифікації ЦКУ.

За його словами, в межах робочої групи майже завершена концепція з рекодифікації — її презентація запланована на початок листопада. В контексті ж подальшої роботи фахівці досягли максимального консенсусу, хоча залишаються й спірні питання. Так, частина, що стосується юросіб залишилася незмінною, — перелік юросіб буде закритим. Спікер підкреслив — спротив новації таки буде, юрособи будуть вимушені адаптуватися до оновленого законодавства, та альтернативи варіанту немає. Задля допомоги юрособам планується надання перехідного періоду для переведення до нових правових форм, і запровадження додаткових допоміжних інструментів. Та передбачені будуть і негативні наслідки — певні обмеження правових можливостей для юросіб, які свою організаційно-правову форму не увідповіднять до форм, передбачених законодавством.

Окремо спікер зауважив, що проблематика рекодифікації цивільного законодавства безумовно бентежить колег із господарського права, Відтак, 29 вересня було зареєстровано законопроєкт про внесення змін до ГК щодо узгодження його положень з ЦК. Ініціатором виступив Владлен Неклюдов, Голова підкомітету з питань діяльності органів прокуратури Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності. Проблема ж полягає в тому, що запропоновані до ГК зміни мають косметичний характер, а основна частина проблем не вирішується. Основна ідея документу — регулювання приватно-правових відносин, але тоді постає питання щодо віднесення корпоративних відносин, бо регулюються вони ГК, а загалом належать до ЦК.

Наступна тема — законопроєкт про АТ №2493, про яку розповів член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Максим Лібанов. Так, за його словами, в документі з’явилося 2 нових розділи: про раду директорів і корпоративного секретаря. Крім того, він розповів, що на друге читання пропонується додати механізм дистанційних загальних зборів, розширивши можливості проведення загальних зборів 1 чи групи акціонерів. Це надасть змогу приймати рішення шляхом спрощеної процедури. Крім того, планується спрощення механізму приєднання ТОВ та ТДВ до АТ і надання максимальної диспозитивності приватним підприємствам.

Про реформу корпоративного управління

Другу сесію Форуму модерувала Марія Орлик, партнерка київського офісу CMS Reich-Rohrwig Hainz, розпочавши її з ретроспективного погляду на п’ятирічну реформу корпоративного управління. Вона нагадала, що перші спікери панелі — Андрій Бойцун, член Наглядової ради, незалежний директор ПАТ «Укрнафта» Оляна Гордієнко, голова Наглядової ради — незалежна членкиня АТ «Укрексімбанк», стояли біля джерел реформи та запитала — наскільки врешті збіглися очікування з реальністю та чи вдалося досягти бажаного.

Так, Андрій Бойцун зауважив, що офіційною точкою відліку реформи можна вважати 2014 рік. Активна ж її фаза розпочалася в 2015 році, з долученням до ініціативи міжнародних фінансових організацій. Найуспішнішими ж в контексті прогресу можна вважати 2015-2016 рр. Наступним в топ-чарті спікер виокремив 2018 рік — законодавство 2016 року, яке дозволяло створення наглядових рад, врешті було застосовано — при Укренерго, Укрпошті, Укрзалізниці та ще кількох компаній. Наразі ж в реформі триває фаза затишшя, ба більше, з огляду на темп минулих років, експерт зазначив: «Ми стоїмо на місці».

В свою чергу, Оляна Гордієнко підтримала тези колеги, підкресливши, що реформу ще не завершено, ба більше – вже згаданий закон, який прийняли червні 2016 року був лише першим етапом. Ключовий проєкт, який є законодавчим фундаментом реформи, не прийнято досі, а впевненості в тому, що рух відбувається за правильним вектором, немає.

На думку ж Наталії Бойко, членкині Наглядової ради НАК, проблема полягає в тому, що реформа не є популярною та не завжди у фокусі влади:

«В аналітичному секторі ми маємо Нафтогаз, який серед інших компаній перебуває в нормальному становищі, бо має достатньо сильну Наглядову раду. Є розуміння на рівні Прем’єр-міністра, що необхідно приймати певні рішення та зміни. Проте, лише 22 жовтня було прийнято політику власності, на яку ми чекали цілий рік».

День 2

Перша сесія Форуму, модератором якої виступив Володимир Ігонін, партнер АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» була присвячена обговоренню останніх трендів щодо M&A та корпоративних договорів.

Про підсумки року та карантинного півріччя

Спікери дійшли до висновку, що карантин не надто вплинув на ринок М&A — лише трохи посунув плани. Микола Стеценко, керуючий партнер AVELLUM розповів, що кількість угод не змінювалася взагалі, а от плани сильно інтерпретувалися: «справи затягувалися, та згодом все надолужилося, літо було справді «гарячим» в контексті М&A угод». Також він зазначив про тенденцію на зростання кількості великих угод.

Про міжнародні тренди трансакцій або «Who dares wins»

Розповідаючи безпосередньо про ключові тренди М&A трансакцій, Тетяна Довгань, партнерка CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang зазначила, що на європейський ринок пандемія все ж вплинула істотно. Так, в першому півріччі 2020 року обсяг угод впав на 31% — до 2800. При цьому, сукупна їх вартість знизилася на 29% — до 262,9 млрд. євро. 74% респондентів «охолонули» до М&A, а 65% — не розглядають їх взагалі: «Змушена констатувати, що це найнижчі показники з 2013 року». Попри це, спікерка підкреслила збереження оптимізму — вже очікується активізація трансакцій з проблемними активами та процесів фінансової реструктуризації.

Щодо М&A активності з непроблемними активами — найбільш популярними секторами є технології, медіа та телекомунікації, фінпослуги, фармацевтика, медицина та біотехнології, промисловість. При цьому, найбільш перспективними для інвестування є фарма та телеком.

Кейс. Корпоративний конфлікт у кіпрській компанії

Про «бойовий досвід» розповів Микола Стеценко. Правники представляли інвестора, який «в ковбойському стилі» заходив до холдингу на рівні Кіпру. Акціонерів було приблизно 10 — 1 з них вирішив вийти з холдингу, а клієнт спікера – зайняти його місце:

«Він дуже сподівався отримати достатню кількість місць в Раді директорів, щоб врешті перехопити стратегічний контроль над компанією. Водночас засновник мав інший погляд на перебіг подій». За словами Стеценко, засновник зловживав своїм контролем над менеджментом, зокрема, укладає невигідні для бізнесу угоди — акціонери від цього стомились. Статут холдингу, при цьому, не був повністю приведений у відповідність до корпоративного договору.

Спікер нагадав, що наслідки порушення корпоративного договору — збитки. При цьому, наслідки порушення статуту — потенційна недійсність угоди. Відтак, максимальне приведення до відповідності обох документів — очевидний must have.

«Є у вас корпоративний договір — класно. Статут відображає всі домовленості — круто! Чи можна розслабитися? Виявляється, що ні», — зазначив Микола Стеценко, зауваживши, що на Кіпрі (і не тільки) роль секретаря, який веде реєстр акціонерів і директорів компанії, є надважливою. Це значить, що якщо інша сторона контролює його — є ризик зловживання корпоративним управлінням в неоднозначних питаннях, наявність яких є неминучою. Наприклад, секретар незаконно звільнить директора. Врешті, справа проти нього розглядатиметься 2-3 роки, а наслідків за прийняті рішення ніхто не понесе (максимум — відшкодування зарплатні).

«Крім того, раджу завжди тримати квиток на вихід — має бути опціон. А ще краще — створюйте холдинг в Україні, де корпоративний реєстр є незалежним, а дії незаконного директора можна визнати недійсними», — підсумував Микола Стеценко.

    Реклама на dsnews.ua