Курбан-байрам в подарунок. Чому Зеленський згадує про кримських татар раз у році

У День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу президент Володимир Зеленський зустрівся з представниками Меджлісу і пообіцяв їм мечеть в Києві та святкування Курбан-байраму і Рамазан-байраму на державному рівні

Фото: Shutterstock

Незважаючи на те, що українсько-російська війна почалася саме в Криму, політика України стосовно деокупації півострова залишається стабільно слабкою. На міжнародному рівні частіше говорять про Донбас, про російських найманців, про збитий малайзійський "Боїнг", але сором'язливо замовчують проблему Криму і його жителів, згадуючи про них як би між справою. Та що там, навіть на обмінах полоненими кримськотатарські прізвища фігурують вкрай рідко. Тільки в березні 2020 р. в списки на обмін вперше були включені 86 кримських татар. До цього ж із російського полону вдалося висмикнути тільки Ільмі Умерова і Ахтема Чийгоза, причому не без допомоги Туреччині. За минулий рік окупаційний суд Сімферополя вирішив випустити з СІЗО тільки одного татарина - Едему Бекірова, якому змінили запобіжний захід на зобов'язання про явку в суд.

Про проблеми кримських татар в Україні воліють не говорити - як на побутовому, так і на вищому рівні. Крим майже не фігурує у випусках новин загальнонаціональних телеканалів - наприклад, за березень 2020 р. на головних українських телеканалах вийшло всього чотири сюжету про події на півострові (для порівняння: про Київі вийшло 1352 сюжети, про Донецьку область - 168). Регулярно про проблеми півострова розповідає тільки кримськотатарський канал ATR, який на початку 2020 р. опинився на грані закриття через зупинення фінансування з державного бюджету. Розблокувати передачу коштів уряд зміг лише на початку травня, але через півроку "фінансової голодування" керівництву каналу довелося звільнити 45% співробітників. Так що в медійну сферу Крим майже не потрапляє. Здається, про кримських татар просто вирішили забути, не згадувати, щоб не дратувати Росію зайвий раз. Як кажуть, з очей геть - з серця геть.

Коли ж настало 18 травня і про Крим знову довелося згадати, Офіс президента вирішив обмежитися тільки мечеттю, Курбан-байрамом і робочою групою, яка повинна виявляти проблеми кримських татар. Про національно-територіальну автономію не згадали. Здається, кримські татари для Банкової знову "не на часі". Тим більше що незрозуміло, чи зможе набрати розколота монобільшість необхідні 300 голосів для внесення поправок у Конституцію, а зайвий раз демонструвати п'яту колону всередині правлячої партії нікому не хочеться.

Адже кримські татари могли б стати потужною зброєю України в боротьбі проти російської окупації на міжнародному рівні. Крим повинен стати невід'ємною частиною порядку денного - не може існувати питання окупації півострова окремо від питання незалежності та територіальної цілісності України. Сподіваюся, цьому процесу сприятиме Еміне Джапарова, яка незабаром обійме посаду першого заступника міністра закордонних справ.