Шахрайство в інтернеті: На які хитрощі злочинців частіше клюють городяни та жителі сіл

Українців в онлайні обманюють багатьма способами. Пенсіонерів найчастіше — через SMS про виграш в лотерею, а кожного четвертого підлітка — після відкриття шкідливої посилання. Жителі сіл частіше стикаються з продажем неіснуючого товару за передоплатою, а кияни — з фішинговими атаками

Фото з відкритих джерел

Такі дані наводить аналітична служба OLX за результатами опитування 25 тис. користувачів інтернету, повідомляє "ДС".

Місце проживання значно впливає на тип шахрайства. Наприклад дві третини жителів смт і сіл стикаються зі спробами продати їм неіснуючий товар по передоплаті, а ось жителі міст в 1,5 рази частіше отримують фішингові посилання. Жителі райцентрів на третину частіше за інших стикаються з підробленими квитанціями про оплату.

У селах в цілому менше знайомі з базовими правилами кібербезпеки. Якщо понад 42% городян не обговорюють угоду за межами платформи та не відкривають посилання від незнайомих людей, то серед жителів сіл — це тільки 33% опитаних.

Водночас жителі столиці найбільше страждають від фішингу (36% від всіх видів онлайн-шахрайства), а ось в Дніпрі, Одесі, Харкові та Львові половина випадків пов'язана з передоплатою неіснуючого товару.

Пол практично не впливає на ймовірність зіткнутися з шахраєм. І чоловіки (78%), і жінки (88%) отримують шкідливі посилання від шахраїв у Viber, Telegram або WhatsApp. Тільки чоловіки уважніше перевіряють адресу сайту, куди їм пропонують перейти. Українці вдвічі частіше українок отримують шахрайські SMS (виграш в лотерею, "ви виграли авто") — 9% проти 4% від усіх випадків відповідно.

Після зустрічі з шахраїв представники обох статей поводяться однаково: більшість намагаються вирішити проблему самостійно — в поліцію звертається лише кожен десятий потерпілий, проте жінки майже вдвічі частіше за чоловіків звертаються в банк, щоб заблокувати свою карту.

Найбільш відповідально до звернень в кіберполіції відносяться у Львівській області — кожен восьмий обманутий подасть заяву, а найменш — в Одеській — тут звернеться тільки кожен чотирнадцятий.

Серед усіх вікових категорій 80% випадків онлайн-шахрайства відбуваються в месенджерах (Viber, Telegram, WhatsApp). Однак пенсіонерам в три рази частіше надсилають шахрайські SMS і в сім разів — електронні листи про "виграші в лотерею", "нові умови тарифу" або "правила карантину". У той же час 57% українців віком від 46 до 65 років зіткнулися з шахраями, які просили передоплату за неіснуючий товар.

Молодь у віці 18-25 років в кожному третьому випадку потрапляє на фішинг, а кожен четвертий неповнолітній втратив гроші після переходу за підробленою посиланням на сайт-двійник відомого бренду.

Українці у віці 65 років і старше вдвічі частіше ведуться на схему з підставним кур'єром і в півтора рази частіше за інших стикаються з шахрайством з використанням фейковий скріншотів про оплату.

Молодь більш знайома з базовими правилами кібербезпеки, проте загальний рівень навичок поведінки в онлайні залишається невисоким.